Ігор Палиця - давній бізнес-партнер та довірена особа олігарха Ігоря Коломойського.

У серпні 2019 року Ігор Палиця був обраний депутатом в окрузі на Волині, де він працював головою обласної ради у 2015-2019 роках. Пан Палиця добре відомий тим, що відстоює інтереси Ігоря Коломойського у Верховній Раді України, зокрема, він рішуче виступав проти так званого «Антиколомойського закону», прийнятого для запобігання поверненню націоналізованого «ПриватБанку» олігарху.

З осені 2019 року Ігор Палиця є членом парламентської групи «За майбутнє», яка в травні 2020 року перетворилася на однойменну політичну партію. Станом на середину жовтня 2020 року політична партія «За майбутнє» бере активну участь у місцевих виборах в Україні.

Ігор Палиця та його партія активно атакують ключові реформи, передбачені меморандумом про співпрацю між Україною та МВФ. Багато з цих реформ, включаючи міжнародні стандарти корпоративного управління державними підприємствами, незалежні антикорупційні агенції, незалежне регулювання банківського сектору, також є важливими стовпами співробітництва між Україною та ЄС.

Ігор Палиця часто виступає у прайм-тайм на популярних політичних телешоу телеканалу «1+1», який контролює Ігор Коломойський. Він поширює антизахідну риторику, підтримуючи прокремлівську пропаганду на кшталт «МВФ хоче поневолити Україну і ставиться до нашої країни як до бананової республіки», «Джордж Сорос хоче зруйнувати Україну та всі людські цінності», «Громадські організації фінансуються західними фондами та іноземними агентами, тому їх потрібно вигнати з країни», і т.д.

Тим часом Ігор Палиця та його сім'я широко користуються перевагами Заходу: вони контролюють бізнес в Австрії, Франції та Швейцарії; володіють розкішною резиденцією поблизу Женеви.

Ігор Палиця купує дорогий одяг у Франції, відвідує ресторани Швейцарії, зупиняється у лондонських готелях. Захар Палиця, 24-річний син Ігоря Палиці, навчався у швейцарському університеті. Згідно з його сторінкою на платформі Facebook, він відвідує провідні світові бої з боксу, грає в гольф, їздить на розкішних автомобілях.

З січня 2020 року Палиця-молодший став офіційним партнером у нафтовій справі та бізнесі з продажу зброї олігарха Ігоря Коломойського.

Введення контролю Ігорем Коломойським над найбільшою державною нафтовою компанією «Укрнафта».

Їх ділове партнерство розпочалось у 1999 році, коли Ігор Коломойський придбав 50% акцій нафтової торгової компанії ТОВ «МАВЕКС-Л», якою керував Ігор Палиця. У 1999-2003 роках Ігор Палиця виконував обов'язки керівника компанії ПАТ «НАФТОХІМІК ПРИКАРПАТТЯ», контрольованої Ігорем Коломойським.

Потім у 2003 році Ігоря Палицю призначили головою правління ПАТ «Укрнафта» - найбільшої української державної компанії з видобутку та переробки нафти. Це був той момент, коли олігарх, який мав 42% акцій компанії, отримав фактичний повний контроль над її діяльністю та заблокував можливість мажоритарного акціонера - держави Україна - приймати рішення.

У березні 2015 року на слуханнях спеціальної парламентської комісії Ігор Коломойський публічно заявив, що з 2003 року щомісяця давав хабарі президенту Кучмі через його зятя Віктора Пінчука у розмірі 5 мільйонів доларів (загалом 110 мільйонів доларів) за право керувати ПАТ «Укрнафта». За даними судового реєстру, адвокат Коломойського надав слідчим копії документів, включаючи угоду від 1 січня 2003 року про оперативний контроль над ПАТ «Укрнафта». Угода зазначала, що певні особи погодились встановити контроль над «Укрнафтою», включно з, серед іншого, через призначенням нової особи на посаду голови правління. 30 січня нібито для реалізації цієї угоди Ігор Палиця став головою правління «Укрнафти». Він суттєво змінив керівництво компанії, забезпечивши міноритарним акціонерам фактичний контроль над діяльністю «Укрнафти». Це дало змогу побудувати різноманітні схеми виведення мільйонів коштів з «Укрнафти» в інтересах Ігоря Коломойського та пов'язаних з ним компаній. Зокрема, у 2004 році компанії «Авіас» і ТОВ «Сентоза Ойл» з групи «Приват» продали «Укрнафті» 560 станцій АЗС.

В інтерв'ю «Українській правді» Ігор Палиця стверджує, що за своє ефективне управління «Укрнафтою» Ігор Коломойський заплатив у 2005 році його родині - дружині та сину - 10% опціону на всі нафтові активи в рамках групи «Приват». Сюди входять такі активи, як Кременчуцький нафтопереробний завод, ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (нафтопереробний завод в Івано-Франківській області), Дрогобицький нафтопереробний завод, акції Укрнафти, АЗС, нафтобази.

Палиця пояснив, що його сім'я використала опціон у 2011 році.

Тим часом Ігор Палиця стверджує, що розлучився зі своєю дружиною у 2002 році. Є вагомі підстави вважати, що розлучення є фіктивним і використовується паном Палицею, щоб уникнути необхідності декларувати всі активи, які він контролює та виступає кінцевим бенефіціарним власником.

Згідно з річною декларацією про майно за 2019 рік Ігор Палиця не має у власності нерухомості та транспорту. Однак він декларує оренду нерухомості та офісів, зокрема

Його батько Петро Палиця володіє двома автомобілями MERCEDES-BENZ S600 та MERCEDES-BENZ G500 2018 та 2015 років випуску відповідно. У 2018 році Ігор Палиця продав своєму батькові MERCEDES-BENZ S600 за 350 000 грн (близько 13 500 доларів США). Ринкова вартість автомобіля становить близько 1 млн грн (36 700 доларів США).

У вересні 2020 року Ігор Палиця отримав у подарунок від батька квартиру у Луцьку (423,1 кв.м.). Крім того, пан Палиця зареєстрований у квартирі в гірськолижному курорті Буковель - нерухомість належить ТОВ «Буковель», яке контролюється групою «Приват».

Швидше за все, благодійні пожертви були зроблені на користь двох його задекларованих благодійних організацій майже з однаковою назвою: Благодійний фонд «Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» (37751619) та Благодійний фонд «Ігоря Палиці «Тільки разом» (39833183).

З 2015 по 2017 рік Ігор Палиця задекларував 1 385 100 грн. (54 125 доларів США) доходу від Хмельова Ігоря Яковича за «управління активами». Вірогідно, це означає, що Ігор Хмельов керував певними активами Ігоря Палиці, які приносили регулярні доходи. Однак незрозуміло, якими саме активами Ігоря Палиці управляли. Ігор Хмельов є бенефіціарним власником 13 компаній, які пов'язані з групою «Приват».

Він також задекларував значні витрати на освітні послуги у Швейцарії у 2019 році - 843 467 грн ( 32 641 доларів США).

Задекларована Палицею готівка була переважно отримана від продажу офісної нерухомості в Києві на 267 кв.м.

У 2017 році Ігор Палиця задекларував 35 млн грн (1 316 284 доларів США) доходу від кіпрської компанії ТОВ «АМЕРСФУТ». В інтерв'ю він повідомив журналістам, що це кошти, які він отримав за продане майно у 2016 році. Згідно з декларацією про майно в 2016 році Ігор Палиця володів лише одним майном - нежилим приміщенням у Києві площею 267,8 кв.м., яке він придбав у травні 2013 року за 3,4 млн грн (425 531 доларів США).

Враховуючи різницю в курсі валют у 2016 році Ігор Палиця продав офіс приблизно за 5140 доларів за 1 квадратний метр, тоді як у 2013 році придбав його приблизно за 1500 доларів за квадратний метр - це близько 250% прибутку.

Згідно з державним реєстром Кіпру, ТОВ «АМЕРСФУТ» належить з 2014 року громадянину Німеччини Ільмару Екехарду Пітеру Штубену (ILMAR ECKEHARD PETER STUBEN). Однак у звіті про аудит цієї кіпрської компанії за 2016 рік було виявлено операції із пов'язаними компаніями, підконтрольними Дену Чернявському. Ден Чернявський відомий як зять Геннадія Боголюбова, ділового партнера Ігоря Коломойського, колишнього бенефіціарного власника націоналізованого Приватбанку. Згідно з аудиторським звітом ТОВ «АМЕРСФУТ» за 2016 рік, у компанії не було достатньо грошей, щоб заплатити 35 мільйонів гривень за нерухомість Палиці, а фактичне нерухоме майно в Києві не відображалось у його фінансовій звітності.

Ці факти свідчать про те, що операція, що принесла Ігорю Палиці 35 мільйонів гривень доходу від продажу майна в Києві кіпрській компанії, має ознаки відмивання грошей.

Згідно з задекларованими витратами у 2015-2019 роках Ігор Палиця вів розкішний спосіб життя. Його витрати значно перевищують офіційні доходи.

У 2017 році Ігор Палиця задекларував витрати на транспортні послуги в Україні на загальну суму 10 236 000 UAH (приблизно $ 385 000). На додаток до цього він витратив 166 287 грн на готельні послуги у Великобританії, 177 492 грн на ресторани у Швейцарії, 119 056 грн та 73 432 грн на одяг у Франції, 69 623 грн та 107 092 грн на одяг у Швейцарії.

Ігор Палиця декларує контроль над 2 благодійними фондами з дуже схожими назвами:

• БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ФОНД ІГОРЯ ПАЛИЦІ «ТІЛЬКИ РАЗОМ» (податковий код 37751619)
  
• БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ІГОРЯ ПАЛИЦІ «ТІЛЬКИ РАЗОМ» (податковий код 39833183)

Він щорічно заявляє про значні витрати на благодійність, швидше за все всі вони поступають у ці фонди:

Згідно з кількома розслідуваннями «Чесно.org», фонд активно використовується Ігорем Палицею, а зараз його політичною партією «За майбутнє» для прихованого підкупу виборців, наприклад:

• Навесні 2020 року фонд надавав безкоштовні «харчові пакети» для жителів Луцька як волонтерську підтримку під час пандемії коронавірусу. Безпосередньо перед Великоднем місцеві жителі отримали безкоштовні паски.
  
• Фонд працює у тісній співпраці з Луцьким муніципалітетом, де спільно з місцевою владою «Тільки разом» надав підтримку лікарням.

Багато членів фонду «Тільки разом» перейшли працювати в місцеву адміністрацією, деякі з них стали членами парламенту під час виборів 2019 року. Зокрема, колишній заступник голови «Тільки Разом» Ірина Констанкевич широко використовувала бренд фонду під час парламентських виборів у своєму окрузі. Перед самими виборами фонд підтримав реконструкцію шкільних футбольних полів у районі. Наразі Ірина Констанкевич є народним депутатом від групи «За майбутнє».

Двоє з 10 топ-кандидатів у депутати Луцької міської ради на місцевих виборах 2020 року від партії «За майбутнє» є нинішніми чи колишніми працівниками «Тільки разом».

Використання благодійних фондів для прихованого підкупу виборців є широко розповсюдженою виборчою тактикою в Україні, оскільки дозволяє обійти вимоги публічного звітування про доходи та витрати виборчих фондів політиків. Влітку 2019 року Ігор Палиця повідомив, що витратив 1 587 764 грн. з виборчого фонду під час парламентських виборів.

Благодійний фонд «Тільки Разом» не надає звітів про свої доходи та витрати. Журналістка Ірина Мусій намагалася отримати доступ до цієї інформації через судовий позов, проте рішення суду не було виконане.

Благодійний фонд «Тільки Разом» також фінансував озброєну напіввійськову групу «Варта Порядку», яка також відома як приватна армія Ігоря Палиці. У складі озброєної групи було понад 500 членів, які, за офіційною інформацією, спільно з місцевою поліцією патрулювали вулиці Луцька. Крім того, члени групи забезпечували безпеку Волинської державної адміністрації. Однак, за даними розслідування slidstvo.info, є докази вірогідного нападу «Варти Порядку» на бізнесмена Сергія Чурікова та незаконного стеження за політичними опонентами Ігоря Палиці. У 2017 та 2018 роках Служба безпеки України розпочала кримінальні провадження щодо діяльності «Варти Порядку», керівники якої підозрюються у контрабанді, втручанні в приватне життя осіб, незаконному використанні спеціальних пристроїв для збору даних. Служба безпеки України провела обшуки в офісах «Варти Порядку», де були знайдені та вилучені помпові рушниці «Магнум», 5 карабінів, портативні спеціальні радіостанції.

«ТРК Аверс» - місцевий телеканал у Волинській області.

За повідомленнями ЗМІ, у 2017 році «ТРК Аверс» була придбана київською компанією «Либідь Сервіс», яка, ймовірно, пов'язана з Ігорем Палицею. Власниками та бенефіціарами «Либідь Сервіс» є Олександр Луцака, Володимир Коробко, Наталія Московка та Людмила Осикіна. Олександр Луцака та Володимир Коробко - представники збройної напіввійськової групи «Варта Порядку», яку фінансував благодійний фонд Ігоря Палиці. Наталія Московка та Людмила Осикіна є юристами юридичної компанії «Law Business Consulting». Людмила Осикіна також була членом правління ПАТ «Київгума», яке контролюється Коломойським та Боголюбовим.

Під час виборчої кампанії влітку 2019 року Ігор Палиця заплатив «ТРК Аверс» майже 870 тис. грн за доступ до часу мовлення.

02 вересня 2020 року «ТРК Аверс» придбав ще один канал - Рівненський 1 ТРК.

Ігор Палиця стверджує, що розлучений зі своєю дружиною з 2002 року, однак є серйозні підстави вважати, що їх розлучення є фіктивним і було зроблено, щоб уникнути декларування всіх активів Оксани.

Оксана Палиця є офіційним власником розкішної нерухомості в Україні та за кордоном. Вона має акції в багатьох прибуткових компаніях, пов'язаних з Ігорем Коломойським.

З 2019 року Оксана Палиця здає в оренду Ігорю Палиці 8-кімнатну квартиру та 5 місць для паркування в центрі Києва по вулиці Грушевського, 9а. Це майно вона придбала ще в 2011 році. Ще одне місце для паркування за тією ж адресою Оксана, швидше за все, використовує сама, оскільки 16 вересня 2020 року придбала MERCEDES-BENZ V 300D, 2020 року. Окрім розкішного автомобіля, Оксана Палиця в 2020 році здійснила значні покупки нерухомості, зокрема:

Разом із сином Захаром Оксана Палиця володіє 4-кімнатною квартирою у Львові, яку вона придбала у 2016 році. З 2005 року вона є власницею 4-кімнатної квартири в Одесі.

Ну і наостанок, у 2020 році Оксана Палиця стала єдиним власником двох щойнозаснованих компаній в Україні: ТОВ «Спортивні Карпати» (зареєстроване 12 червня 2020 року) та ТОВ «Бізнес Ініціативи» (зареєстроване 21 вересня 2020 року).

Захар Палиця, син Ігоря Палиці, народився в квітні 1996 року. Згідно з інформацією у його профілі на платформі LinkedIn в 2013-2015 роках він навчався в Міжнародній школі Женеви у Швейцарії, а потім у 2015-2017 роках - у Бізнес-школі ЄС (EU Business School) за програмою бізнес адміністрування.

З 2016 року по вересень 2020 року Ігор Палиця декларує значні регулярні витрати на освітні послуги у Швейцарії. Швидше за все, ці витрати пішли на оплату навчання Захара Палиці та, можливо, його сестри Марії чи матері Оксани.

За даними реєстру підприємств, Захар Палиця почав отримувати частки власності в різних українських компаніях вже в 2017 році. У січні 2020 року Захар Палиця спільно зі своєю матір'ю став офіційним бізнес партнером олігарха Ігоря Коломойського в нафтовій справі та у бізнесі з продажу зброї.

У лютому 2020 року Захар та Оксана Палиці були зазначені в державному реєстрі як бенефіціарні власники двох великих заводів з переробки нафти в Україні: ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» та ПАТ «НПК-Галичина». Серед інших бенефіціарних власників цих компаній були перелічені Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Потішман Дмитро, ЛЕЙБЕР УРІЕЛЬ ЦВІ, КОРФ МОРДЕХАЙ ЮДА, Світлана Делі, Євген Кричевський, Юрій Кіперман та Олексій Буйніс.

Держава володіє 25% акцій обох нафтопереробних заводів, тоді як решта знаходиться у власності 4 компаній на Британських Віргінських островах, зокрема: ROMANNOR INVESTMENTS LTD, WEAVERNAL HOLDINGS LTD, DENEIRO VENTURES LTD, DOMENNIUM ENTERPRISES LTD.

ПАТ «НПК-Галичина» перебуває під слідством у справі про вірогідне розкрадання 5,5 млрд. доларів США колишніми бенефіціарними власниками Приватбанку. Це одна із 193 пов'язаних компаній, яка не повернула кредити Приватбанку.

Більше того, Дмитро Потішман, який значиться серед бенефіціарних власників двох нафтових компаній, є дядьком Ігоря Палиці. ЗМІ повідомляють, що Дмитро Потішман був визнаний Національним банком України пов'язаною особою з бенефіціарними власниками Приватбанку, а його депозит (приблизно 300 000 доларів США) списаний згідно з процедурою "bail-in".

29 січня 2020 року було створено дві нові українські компанії з торгівлі зброєю - ТОВ «Рокіт-М» та ТОВ «Таргет-М». Захар Палиця, Оксана Палиця, а також Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Потішман Дмитро, ЛЕЙБЕР УРІЕЛ ЦВІ, КОРФ МОРДЕХАЙ ЮДА, Світлана Делі, Євген Кричевський, Юрій Кіперман та Олексій Буйніс зазначені бенефіціарами обох компаній.

Згідно з державним реєстром, власником компаній є американська компанія «ГРЕЙ ФОКС ІНТЕРНЕШНЛ ЛЛС», що пов'язана з іншою американською компанією «ГРЕЙ ФОКС ЕВІЕЙШН ЕНД ЛОДЖІСТІКС, ІНК», яка в 2018 році виграла контракт на поставку лінії для виробництва снарядів на суму 16,6 млн доларів державній українській компанії «Артем». У травні 2018 року «Артем» здійснив передоплату компанії «ГРЕЙ ФОКС ЕВІЕЙШН ЕНД ЛОДЖІСТІКС, ІНК» на 8,3 млн доларів, однак обладнання так і не було поставлено. Справа розслідується Національним антикорупційним бюро України.

Захар та Оксана Палиця зазначені бенефіціарними власниками 5 одеських компаній, які займаються готельно-ресторанним бізнесом, зокрема:

• ТОВ «МАРЕНГО ЛТД»;
  
• ТОВ «ПРОМІНЬ УСПІХУ» - материнська компанія «МАРЕНГО ЛТД»;
  
• ПП «САНРАЙЗ ГОТЕЛЬ» - дочірня компанія «КВІНТА СТЕЛЛА»;
  
• ТОВ «ВЕЛС ІНСАЙД» - материнська компанія «МАРЕНГО ЛТД»;
  
• ТОВ «КВІНТА СТЕЛЛА» - дочірня компанія «ПРОМІНЬ УСПІХУ».

Усі ці компанії мають ту саму офіційну адресу, що і ТОВ «Лесор Одеса». ТОВ «МАРЕНГО ЛТД» також має той самий номер мобільного телефону, що і ТОВ «Лесор Одеса», яке володіє 5-зірковим готелем Palace Del Mar в Одесі. Право власності на це майно було отримано в 2010 році внаслідок підозрілого рішення суду, в рамках якого муніципальна влада Одеси погодилася передати приватній компанії земельну ділянку. У 2015 році готель коштував приблизно 15 млн.доларів США. Середня ціна президентського номера коштує 20 000 грн за добу, а стандартна ціна - від 5 000 грн.

Згідно з реєстром компаній, бенефіціарним власником «Лесор Одеса» є Міхалакіс Цицеккос, кіпрський адвокат, який є довіреною особою Ігоря Коломойського. Олігарх є власником телеканалу «1+1» за довірчою угодою з паном Цицеккосом.

Існує велика ймовірність того, що готель Palace Del Mar також контролюється родиною Палиці у партнерстві з Ігорем Коломойським. Цікаво, що Захар Палиця, нинішній бенефіціарний власник 5 компаній готельного та ресторанного бізнесу в Одесі, зазначив у профілі на платформі LinkedIn в якості свого професійного досвіду роботу в готелі Del Mar в Одесі, де протягом двох тижнів влітку 2014 року він працював офіціантом.

Захар та Оксана Палиці також вказані як бенефіціарні власники 8 компаній у Києві, які займаються нерухомістю, зокрема:

• ТОВ «Укрінвестторгбуд»;
  
• ТОВ «РЕНТ СИСТЕМА»;
  
• ТОВ «ЛІГА РЕНТ»;
  
• ТОВ «РЕНТ ЕДЖЕНСІ»;
  
• ТОВ «ВЕСТЕРН РЕНТ КОМПАНІ»;
  
• ТОВ «ПЕРФЕКТ МЕНЕДЖМЕНТ»;
  
• ТОВ «ОРЕНДНІ ІННОВАЦІЇ»;
  
• ТОВ «УКРРІТЕЙЛГРУП».

Окрім перелічених вище компаній Оксана Палиця є співвласником «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЮБАРТ» спільно з Петром Палицею, батьком Ігоря Палиці.

Оксана Палиця володіє квартирою в передмісті Женеви, а саме за адресою проспект Шен-Бужері, 1224, П'єр-Одьє, 34.

У 2015-2017 роках агентство нерухомості M3 побудувало проект за адресами проспект П'єр-Одьє 32-36, який включає дві вілли з трьома апартаментами в кожній.

Будівельна компанія Baticost представила деталі та візуалізацію проекту площею 5220 м2.

Швейцарський будинок Оксани Палиці - це розкішні апартаменти на віллі з підземним паркінгом, будинком доглядача, басейном та будинком біля басейну, тенісним кортом, ландшафтним дизайном. Вся територія будівлі прихована парканом.

Головний вхід:

За цією ж адресою є зареєстрована швейцарська компанія Захара Палиці - Incotech Sarl, яка була створена в липні 2017 року.

Статутний капітал компанії становить 20 000 швейцарських франків.

Статутні документи свідчать про те, що компанія займається розробкою програмного забезпечення, зокрема комп'ютерних програм та мобільних додатків, а також різноманітними консультаціями в галузі ІТ.

З червня 2013 року Оксана Палиця є власницею компанії White Rock у Франції зі статутним капіталом 1000 євро. Головний офіс компанії знаходиться у замку Буффавенс - 74890 LULLY, Франція. Це адреса середньовічного замку на сході Франції недалеко від Женеви:

За даними французького реєстру компаній White Rock займається нерухомістю, зокрема будівництвом, придбанням будівель, а також їх комерційним використанням, орендою та управлінням.

За даними Slidstvo.info, компанія White Rock придбала нерухомість у Франції вартістю 8 996 000 євро наприкінці серпня 2013 року. Нерухомість розташована в комуні Межев, яка відома своїм гірськолижним курортом в Альпах на сході Франції.

Згідно з французьким реєстром, Оксана Палиця зареєстрована за адресою Quai Wilson, 45, CH-1201, Женева, Швейцарія. Це розкішний житловий будинок на березі озера в центрі Женеви.

Неподалік на тій самій вулиці на набережній Quai Wilson, 39, CH-1201 в Женеві знаходиться квартира Анжеліки Коломойської, дочки олігарха Ігоря Коломойського.

Згідно з розслідуванням Deutsche Welle, Ігор Палиця брав активну участь у купівлі низки готелів та ресторанів у Земмерінгу, гірськолижному містечку в австрійських Альпах. Однак у публічних інтерв'ю пан Палиця заперечує свою участь у цій інвестиційній угоді.

З травня 2012 року по липень 2015 року Ігор Палиця був співвласником австрійської IBS Umwelt- und Verkehrstechnik Gesellschaft mbH. У 2012 році компанія придбала Grand Hotel Panhans на гірськолижному курорті Земмерінг. Пізніше, у 2013 році, готель був проданий Panhans Holding Group, яка належить швейцарській інвестиційній фірмі Renсo Invest AG. За даними швейцарського реєстру, Renсo Invest - це компанія із статутним капіталом у 350 000 швейцарських франків, яка займається інвестиціями в зелену та альтернативну енергетику. У 2020 році швейцарський Renсo Invest став материнською компанією українського ТОВ «РЕНКО ІНВЕСТ ПРИКАРПАТТЯ», яке займається виробництвом електроенергії.

Керівником холдингу «Панханс Холдінг Груп» є Віктор Бабущак, який раніше працював в «Укрнафті» і відомий як довірена особа Ігоря Палиці. Той самий Віктор Бабущак зараз є директором ТОВ «Ренко Інвест Прикарпаття».

Deutsche Welle повідомляє, що за придбанням нерухомості в Земмерінгу стояв олігарх Ігор Коломойський. Більше того, за словами журналіста Євгена Тайзе, австрійські правоохоронні органи розслідували ці операції щодо вірогідного відмивання грошей. Також внаслідок перевірок місцевої австрійської поліції, було виявлено нелегальних працівників у готелях групи «Панханс Холдінг Груп».

Станом на жовтень 2020 року «Панханс Холдінг Груп» володіє такими австрійськими компаніями, які контролюють готелі та ресторани в Земмерінгу:

• Panhans Real Estate Development GmbH (100%);
  
• «Panhans» Hotelgesellschaft mbH (95%);
  
• Panhans Hotel Managementn;
  
• Panhans Sport Hotel GmbH (100%);
  
• Semmering Development GmbH (100%);
  
• SHB Development GmbH (100%);
  
• Kurhaus Semmering GmbH (100%).

У вересні 2019 року австрійський політик Петер Пільц розкрив судові документи та заяви свідків щодо сплати Ігорем Палицею, Ігорем Коломойським та Максимом Лавриновичем 10 мільйонів євро австрійській ультраправій «Партії свободи» за депутатський мандат Томаса Шелленбахера. Останній був обраний членом Національної ради Австрії в 2013 році за дивних обставин, коли ще троє кандидатів зі списку партії раптово відмовились від своїх депутатських мандатів. В рамках Національної ради Шелленбахер очолював українсько-австрійську парламентську групу.

Томас Шелленбахер, схоже, є близьким другом та партнером Ігоря Палиці. У 2007-2014 роках пан Шелленбахер мав частки в компанії IBS Umwelt- und Verkehrstechnik Gesellschaft mbH, яка здійснила первинну покупку готелів у Земмерінгу. Більше того, за даними Deutsche Welle та видання Profil, Ігор Палиця та Віктор Бабущак свого часу були зареєстровані за домашньою адресою Шелленбахера в Австрії.