Існування дискредитованого ОАСК – виключна відповідальність президента України Володимира Зеленського. Адже розформувати суд можна лише через подання відповідного законопроєкту до Верховної Ради від глави держави.
«Мені в цілому ніхто ручний не потрібен. Готовий розібратися з цим питанням. Готовий підписати указ, який допоможе справедливості й з приводу окружного адмінсуду… Немає питань.»

Володимир Зеленський на пресмарафоні 10 жовтня 2019 року
ЩО ЗІ СПРАВОЮ ЩОДО суддів оаск?
ЩО ЗІ СПРАВОЮ ЩОДО СУДДІВ ОАСК?
1
26 липня 2019 року
Обшуки ГПУ та НАБУ в ОАСК
2
2 серпня 2019 року
Голові ОАСК та ще трьом суддям повідомлено про підозру
3
20 серпня 2019 року
Вища рада правосуддя відмовилася за клопотанням Генеральної прокуратури України відсторонити від посади судді Павла Вовка та Ігоря Погрібніченка
4
Початок 2020 року
Досудове розслідування закінчено, сторонам справи розкрили її матеріали для ознайомлення. Справу передадуть до суду після завершення ознайомлення
5
17 липня 2020 року
НАБУ вручило нові підозри голові ОАСКу та ще 6 суддям. Також підозру отримав голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк. Цього дня відбувся ряд обшуків
6
11 серпня 2020 року
Вовка і ще 6 підозрюваних оголосили у розшук
7
1 вересня 2020 року
Вища рада правосуддя вкотре відмовилася за клопотанням Генеральної прокуратури України відсторонити від посади суддів ОАСК
8
17 вересня 2020 року
Слідчий суддя ВАКС продовжив строк досудового розслідування у справі до 17 січня 2021 року
9
1 жовтня 2020 року
ВАКС відсторонив голову Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка від посади терміном на два місяці
10
29 жовтня 2020 року
ВРП звільнила Зеновія Холоднюка через його заяву за власним бажанням
11
3 листопада 2020 року
НАБУ повторно оголосило Вовка у розшук
12
15 січня 2021 року
Слідчий суддя ВАКС повторно продовжив строк досудового розслідування у справі до 17 березня 2021 року
13
17 березня 2021 року
Дисциплінарна палата ВРП притягнула слідчого суддю ВАКС до відповідальності
14
17 березня 2021 року
слідчий суддя ВАКС відмовив у продовженні строків розслідування
15
17 березня 2021 року
прокурори завершили слідство та відкрили захисту і потерпілим матеріали для ознайомлення

що таке оаск?

ЩО ТАКЕ ОАСК?
Окружний адміністративний суд є судом першої інстанції: він розглядає справи, у яких оскаржуються рішення органів влади державного та місцевого рівнів, рішення щодо публічної служби та виборчого процесу. Проте розташування в Києві значно піднімає важливість цієї установи, адже в ній розглядаються всі справи, які стосуються ЦВК, Кабміну, усіх міністерств, Нацбанку, НАЗК й НАБУ.
Попередник Володимира Зеленського Петро Порошенко спочатку заявляв про готовність ліквідувати цей ОАСК, але потім передумав вирішивши також використовувати привілеї "ручного" суду. Зараз на країну чекає впровадження нової судової реформи, проте, всі позитивні здобутки нового закону можуть бути Окружним адміністративним судом міста Києва.

Зірки плівок НАБУ

ЗІРКИ ПЛІВОК НАБУ
Наприкінці липня 2019 року у будівлі Окружного адміністративного суду (ОАСК) відбулися обшуки щодо справ Майдану. Тоді ж представники Генеральної прокуратури України (ГПУ) та Національного антикорупційного бюро НАБУ оприлюднили аудіозаписи розмов суддів — голови установи Павла Вовка, а також — Євгена Аблова й Ігоря Погрібніченка.

Виявилося, що під керівництвом Вовка були створені штучні умови для перешкоджання роботі тодішньої Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Цей орган оцінює суддів та визначає, чи можна чинити їм правосуддя.
Зокрема, судді розробили схему ухвалення завідомо неправосудних рішень за участю підконтрольних адвокатів та громадських організацій. Допомагав трійці суддя Суворовського суду Одеси Іван Шепітко.

Вони намагалися не допустити планову оцінку ВККС суддів всього ОАСК на чолі з Вовком, очевидно, остерігаючись звільнення, яке може ініціювати ВККС за результатами оцінювання.
"служителі феміди" напрацювали на три статті Кримінального кодексу:
"СЛУЖИТЕЛІ ФЕМІДИ" НАПРАЦЮВАЛИ НА ТРИ СТАТТІ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ:
ст. 351² КК
перешкоджання діяльності ВККС
ст. 375 КК
ухвалення завідомо неправосудних рішень
ст. 376 КК
втручання в діяльність судових органів
2 серпня 2019 року Павлу Вовку, Євгену Аблову, Ігорю Погрібніченку, а також Одеському судді Івану Шепітку вручили підозри про скоєння злочинів. Того ж місяця до ВРП клопотання про тимчасове відсторонення Вовка у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності та ризиками знищення доказів у справі та його можливістю впливати на інших суддів та адвокатів.

Однак ВРП відмовилась відсторонювати Вовка: на думку її членів, прокуратура не довела, що його перебування на посаді судді ОАСК може мати негативні наслідки. Фактично ВРП повністю проігнорувала аудіозаписи розмов, що були оприлюдненні та на яких цей самий Павло Вовк віддає чіткі вказівки іншим суддям та адвокатам щодо паралізування діяльності ВККС.
Крім того, слідство отримало докази про низку злочинів, не пов'язаних із ВККС. За даними НАБУ, Вовк енд Ко також впливали на інші рішення в державі через тиск на топових чиновників, наприклад, суддів Конституційного суду, членів Вищої ради правосуддя, народних депутатів, суддів, які переглядали рішення ОАСК.

Зірки плівок НАБУ 2

ЗІРКИ ПЛІВОК НАБУ 2
17 липня Національне антикорупційне бюро вручило підозри працівникам ОАСКу: голові суду Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову та ще 5 суддям. Крім того, підозру отримав голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк.

Того ж дня НАБУ опублікувало нові епізоди розмов Вовка та інших суддів ОАСКу. Із них виявилося, що судді створювали свої порядки у Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів та Державній судовій адміністрації, впливали на рішення Конституційного Суду, обговорювали легалізацію незаконних статків, втручалися у роботу Національного агентства з питань запобігання корупції та навіть незаконно намагались отримати конфіденційну інформацію про журналістів, використовуючи свої зв'язки у правоохоронних органах.

Вплив на ВРП. За версією слідства, у першій половині березня 2019 року Павло Вовк разом з суддями ОАСК втрутились в конкурс до ВРП, щоб встановити власний контроль над цим органом та не допустити туди нелояльних до себе людей.

У березні Порошенко оголосив конкурс на посади у ВРП, а у травні – призначив переможців. На цей процес, вважає слідство, і вирішили вплинути "самодержавці" ОАСКу. За твердженням правоохоронців, Вовк доручив одному з підлеглих вивчити процедуру конкурсу, знайти помилки у діях влади та підготувати позов до свого ж суду від підставних осіб.

Зрештою суддя ОАСКу Ігор Погрібніченко підписав рішення, яким фактично заблокував конкурс. Щоправда, Порошенка це не зупинило – тодішній глава держави все одно призначив своїх ставленників у ВРП.

Також, Вовк намагався заблокувати призначення до Верховного Суду окремих, нелояльних до нього кандидатів. Для цього він пропонував члену ВРП Павлу Гречківському "організувати коаліцію у ВРП" проти таких кандидатів.

Домовлятись планували передусім із членом ВРП Павлом Гречківським.
Вплив на Конституційний суд. Слідство стверджує, що Вовк міг там вирішувати і власні питання, і заступатись за тих, хто попросив про допомогу. За даними НАБУ, він переймався кількома важливими справами, які розглядав Конституційний Суд, і працював над "правильним" результатом. Зокрема, голова ОАСКу натякав на свою причетність до визнання неконституційною статті, яка передбачала покарання за незаконне збагачення держслужбовців. Таке рішення КС виніс на початку 2019 року.

Справа за такою статтею була і на Вовка із заступником. На одному із записів судді, ймовірно, обговорюють, як тепер будуть легалізувати статки, що роками приховувалися.

Вовк також займався тим, аби вирішити з КС проблему суддівського оцінювання. Він хотів прибрати з закону можливість звільняти суддів, які це оцінювання не пройшли.

Вплив на НАЗК. За даними слідства, він нібито мав купити в Агентстві деякі документи, щоб контролювати відбір до Верховного Суду. НАЗК мало встановити конфлікт інтересів у діях голови Верховного суду та Вищої ради правосуддя, яка проводить відбір. Пізніше такі документи дійсно були видані. Є на плівках ще один епізод з НАЗК, де голова ОАСК уже, ймовірно, виступає посередником для вирішення чужих проблем.

Тиск на журналістів. У березні 2019 року розслідувачі зафільмували вечірку на честь дня народження заступника Вовка – судді Євгенія Аблова, там помітили інших служителів Феміди, політиків, правоохоронців і суддівських "екзаменаторів".

Через кілька днів судді ОАСК переймались тим, хто "злив" інформацію журналістам. І щоб це з'ясувати, вирішили "пробити" номер телефону авторки матеріалу, щоб перевірити, де вона була і з ким говорила.
ЕПІЗОД ЩОДО ВРП
ЕПІЗОД ЩОДО ВРП
1 вересня Вища рада правосуддя розглядала клопотання генпрокурора про тимчасове відсторонення голови ОАСК Павла Вовка, заступників Євгенія Аблова та Володимира Келеберди, суддів Ігоря Качура, Олексія Огурцова та Ігоря Погрібніченка – у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Прокурори САП на підставі здобутих детективами НАБУ матеріалів, що підтверджують "позаслужбові відносини" суддів ОАСК з окремими членами ВРП, заявили їм відводи.

Матеріали слідства свідчать про те, що голова ОАСК має безпрецедентний вплив на окремих членів ВРП.

За даними НАБУ, Павло Вовк міг організувати подання штучних скарг до ВРП на непідконтрольних йому суддів з ОАСК. Також Вовк говорив про необхідність відмовити у відкритті дисциплінарного провадження за скаргою на суддю ОАСК Анну Кузьменко. Пізніше Вища рада правосуддя, дійсно, відмовила у відкритті провадження стосовно неї. Також Вовк просив відкрити дисциплінарне провадження і притягнути до відповідальності іншу суддю ОАСК - Ярославу Добрянську.

Скарги у ВРП могли подаватися на суддів усіх інстанцій, які виносили «незручні» для Вовка рішення. Зокрема, ініційовані Вовком скарги подавали й на суддів Верховного Суду.

Детективи НАБУ зафіксували, як Вовк вихвалявся тим, що домовився про непритягнення до дисциплінарної відповідальності деяких суддів ОАСК через заборону ними мітингів під час Революції Гідності, зокрема судді Богдана Саніна. Також, за версією офіційного слідства, Вовк домовлявся й щодо скарги на свого заступника Євгенія Аблова.
Зрештою Вища рада правосуддя повернула без розгляду генпрокурорці Ірині Венедіктовій клопотання про відсторонення Вовка на підставі того, що прокуратура нібито не довела, що вручила підозру Вовку належним чином. Також ВРП не підтримала відсторонення від правосуддя суддів ОАСК Володимира Келеберди, Євгенія Аблова, Ігоря Качура, Олексія Огурцова та Ігоря Погрібніченка. Щодо суддів Погрібніченка, Огурцова та Келеберди повернула клопотання генпрокурору, а щодо Аблова та Качура відмовила у задоволенні, вказавши, що клопотання не обґрунтовуються належними та допустимими доказами. Незважаючи на те, що троє членів ВРП не могли розглядати відсторонення суддів, щодо Павла Гречківського ВРП відмовила у відводі.

Таке рішення, однак, було очікуваним, адже перед цим ВРП уже давала свою оцінку "півкам Вовка", звинувативши НАБУ в "інформаційній кампанії проти авторитету правосуддя". Так, ніби це саме НАБУ, а не судді ОАСК шкодять авторитету судової влади.

Пленум Верховного суду, на відміну від ВРП, констатував, що змістом записів судовій владі було завдано значної шкоди.

26 листопада НАБУ ініціювало повторне надання дозволу на затримання підозрюваних суддів ОАСК.
"служителі феміди" напрацювали на 5 статтЕЙ Кримінального кодексу:
"СЛУЖИТЕЛІ ФЕМІДИ" НАПРАЦЮВАЛИ НА 5 СТАТТЕЙ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ:
ст. 255 КК
створення, керівництво злочинною організацією
ст. 109 КК
насильниька зміна чи повалення конституційного ладу
ст. 369² КК
одержання неправомірної вигоди
ст. 344 КК
втручання в діяльність державного діяча
фігуранти
ФІГУРАНТИ
Павло Вовк
Євгеній Аблов
Ігор Погрібніченко
Документальний фільм-розслідування у двох частинах агенції «Слідство.Інфо» про домовленості суддів Окружного адмінсуду Києва з високопоставленими політиками і правоохоронцями.
ЦІНА БЕЗКАРНОСТІ СУДУ
ЦІНА БЕЗКАРНОСТІ СУДУ
Попри оприлюднені плівки та висунуті підозри до трьох представників ОАСК суд продовжує і функціонувати та видавати сумнівні рішення. Зібрали найбільш кричущі приклади свавілля суду.
Забороняв проведення мирних акцій протесту під час Майдану
Під час революції Гідності 2013-2014 років понад півдесятка суддів Окружного адміністративного суду винесли ряд рішень, які забороняли проведення мирних акцій протесту на Майдані незалежності в Києві.

30 листопада 2013 року о 23:55 суддя ОАСК Богдан Санін виніс рішення про заборону мирних зібрань на Майдані та прилеглих вулицях з 1 грудня 2013 по 7 січня 2014 року. Цим рішенням він зробив правопорушниками мільйони людей, які виходили на Майдан, зокрема, в наймасовіші дні протесту - 1 та 8 грудня та розв'язав руки беркуту. Цікаво, що тим часом його тесть Володимир Яцуба відправляв з Севастополя цілі поїзди тітушок на акції Антимайдану.

Вже 9 грудня 2013 року інший суддя Окружного адмінсуду м.Києва Євген Аблов просто блискавично розглянув позов громадянина, якому протестувальники начебто заважали гуляти Хрещатиком. Аблов спершу виніс ухвалу про забезпечення позову, якою фактично зобов'язав "Беркут" очистити Майдан та розігнати протестувальників. Цього ж дня задовольнив позов. Саме з цим рішенням повязана невдала спроба штурму Майдану в ніч на 11 грудня.

Також рішення щодо заборони акцій протесту ухвалювали судді ОАСК Віктор Данилишин, Анна та Валерій Кузьменки, Олена Соколова.

Наразі всі "судді Майдану" продовжують працювати в ОАСК. Незважаючи на те, що Богдан Санін ще у квітні 2018 року не підтвердив здатність здійснювати правосуддя його до сих пір не звільнили. Навіть більше, Богдан Санін є суддею-спікером ОАСК. Євген Аблов наразі відсторонений від здійснення правосуддя, проте, також не звільнений та, судячи зі плівок, записаних НАБУ продовжує брати участь в обговоренні справ.
Масово поновлював міліціонерів звільнених у результаті атестації поліції
ОАСК розглядав позови звільнених у результаті проведення атестації співробітників поліції Києва та Центрального апарату, зокрема, одіозних департаментів протидії наркозлочинності та захисту економіки. За словами самого голови ОАСК Павла Вовка поновлено було близько 90% звільнених поліцейських.

Міліціонери Києва та Центрального апарату національної поліції стали одними із перших, хто проходив через процес атестації поліції. У результаті проведення атестації у Києві було звільнено 771 поліцейських, а Центральний апарат НП мав скоротитися на 1090 осіб. Зокрема, в одіозному департаменті захисту економіки під звільнення, у результаті атестації, припадало понад 50% співробітників.

Проте поліцейські почали масово подавати позови з вимогою поновити їх на посаді до Окружного адміністративного суду міста Києва, де судді ОАСК задовольняли практично всі позови про поновлення. Поліцейських не тільки поновлювали на посаді, але й присуджували чималу компенсацію за час, коли вони не могли здійснювати повноваження.

Зокрема, суддя Євген Аблов поновив на посаді заступника начальника головного слідчого управління МВС Григорія Мамку (нині депутата "Опозиційної платформи - За життя), якщо тодішня очільниця Нацполіції Хатія Деконоїдзе та Міхаіл Саакашвілі звинувачували у корупції та тиску на бізнес. А суддя Дмитро Костенко поновив на посаді Володимира Петровця, який наразі є одним з підозрюваних у вбивстві 5-ти річного хлопчика Кирилка Переяслав-Хмельницькому.
Відсторонив від обов'язків Уляну Супрун
Судді ОАСК відсторонили від обов'язків в.о. міністра охорони здоровя Уляну Супрун заборонивши їй вчиняти будь-які дії як очільниці відомства. В результаті під загрозою опинилася відправка великої партії життєво необхідних ліків у регіони.

У лютому 2019 року суддя Окружного адмінсуду Києва Сергій Каракашьян заборонив першому заступнику міністра охорони здоров'я України Уляні Супрун, котра на той момент виконувала обов'язки керівника відомства, вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень Міністра охорони здоров'я України. Простіше кажучи, відсторонив. Цікаво, що після значного суспільного резонансу суддя Каракашьян сам же ж цю ухвалу і скасував.

Позивачем у справі є екснардеп Ігор Мосійчук, а сам позов є абсурдним і надуманим, але він до сих пір продовжує розглядатись Окружним адмінсудом м.Києва.
Поновив на посаді голову ДФС Романа Насірова
Окружний адміністративний суд м.Києва поновив на посаді голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, який є фігурантом справи НАБУ. Також суд присудив виплатити заробітну плату Насірову за "вимушений прогул".

У березні 2017-го детективи НАБУ вручили тодішньому голові ДФС Роману Насірову повідомлення про підозру. Правоохоронці підозрювали його у зловживанні службовим становищем. Протягом 2015-2016 років він діяв у інтересах Олександра Онищенка, надаючи необгрунтовані та незаконні, на думку слідства, вказівки підлеглим щодо розстрочення податкового боргу фірмам з орбіти біглого екс-нардепа. Таким чином, держбюджет недоотримав близько 2 мільярдів гривень. Слідство також виявило, що Роман Насіров має британське громадянство, незважаючи на те, що подвійне громадянство в Україні - заборонено.

У березні 2017-го за пропозицією Олександра Данилюка уряд одноголосно підтримав відсторонення Насірова від посади, а 2018-го - звільнив.

Однак у грудні 2018 року судді Окружного адмінсуду Києва визнали звільнення Насірова незаконним та поновили його на посаді голови ДФС. Суд також засумнівався у достовірності інформації про британське громадянство Романа Насірова, хоча цю інформацію підтвердило посольство Великої Британії в Україні.

Окрім того, колегія суддів у складі Аблова Є.В., Григоровича П.О., Смолія І.В. у листопаді 2017 винесла Постанову, якою фактично визнали, що дії Насірова, за які йому пред'явили обвинувачення є законними. Таким чином хотіли вплинути на слідство. Ця постанова є настільки очевидно незаконною, що детективи НАБУ розпочали розслідування за фактом винесення завідомо неправосудного рішення. Зрештою у вересні 2019 Верховний Суд скасував цю постанову та визнав, що суд взагалі не мав розглядати таку справу, бо вона "непідсудна жодному суду".
"Поховав" розслідування щодо рюкзаків Авакова
Судді ОАСК своїм рішенням практично унеможливили подальше розслідування справи щодо розтрати 14 млн грн. державних коштів міністром МВС Арсеном Аваковим при закупівлі рюкзаків для нацгвардії.

У 2015 році у мережі з'явилося відео з прихованої камери, де особа схожа на заступника Авакова Сергія Чеботаря домовляється з особою схожою на сина Авакова Олександра про поставку великої партії рюкзаків для нацгвардії. Заступник міністра ще до оголошення тендера обіцяє, що рюкзаки будуть куплені через фірму, яку пропонує Аваков-молодший.

НАБУ розпочало розслідування за цим фактом. Раптом один з учасників торгів, через 2,5 роки після їх завершення вирішив їх оскаржити. У 2017-му колегія суддів ОАСК у складі Євгена Аблова, Ігоря Смолія та Павла Григоровича дуже оперативно (за 1 місяць) розглянула справу і відмовилась скасовувати рішення конкурсних торгів, за підсумками яких закуповувалися "рюкзаки Авакова". При цьому суд дав оцінку торгам та не побачив протиправних дій з боку посадових осіб МВС під час закупівлі.

Рішення ніким не оскаржувалось і вступило в силу. Очевидно, що це рішення планувалось використовуватись для того, щоб "поховати" кримінальну справу НАБУ щодо розтрати 14 млн грн держкоштів під час цієї закупівлі.
Визнав незаконними дії НАБУ у справі "буриштинового" депутата Борислава Розенблата
Окружний адмінсуд міста Києва постановив, що НАБУ та ГПУ не мали права проводити слідчі дії щодо депутата Борислава Розенблата. Фактично визнавши всю спецоперацію НАБУ - незаконною.

У вересні 2018 року суддя ОАСК Руслан Арсірій виніс рішення на користь екс-народного депутата Борислава Розенблата у суперечці проти НАБУ та ГПУ щодо правомірності прослуховування з боку останніх.

Нагадаємо, Борислава Розенблата зі спільниками підозрюють в отриманні понад 300 тис. дол. США хабара за лобіювання у Верховній раді певних законопроектів та за вплив на держоргани.

Щоб вивести "бурштинового" депутата на чисту воду НАБУ організували цілу спецоперацію у результаті, якої отримали аудіо та відео де депутат Розенблат "вирішував" питання щодо надання дозволів на видобуток бурштину. Детективи НАБУ брали дозвіл суду на прослуховування помічників нардепа та інших фігурантів схеми, сам Борислав Розенблат потрапив під такий негласний контроль незаплановано.

Тест рішення є закритим, але з коментарів щодо цього рішення випливає, що на думку суду в особі судді Арсірія, правоохоронці не мали право проводити негласні слідчі дії по відношенню до народного депутата, так як останній захищений недоторканістю, а в момент коли в поле зору потрапив Борислав Розенблат мали перервати слідчі дії.

Недолугість рішення Окружного адмінсуду Києва у тому, що цей орган взагалі не повинен розглядати вказану справу, так як правомірність дій агентів та оперативних працівників має визначати суд у кримінальній справі, а не адміністративній. Чому саме ОАСК взяв на себе таку функцію - загадка.
Суддя ОАСК фактично скасував рішення Верховного суду
Суддя ОАСК Ігор Погрібніченко дозволив забудовнику будувати будинок висотою 72 метри в центрі Києва, хоча перед цим суди всіх інстанцій, у тому числі й Верховний суд, визнали, що будинок не може бути вищим за 27 метрів.

У серпні 2019 року Верховний суд заборонив будівельній компанії будувати 72-метровий будинок майже в центрі столиці, до цього всі інстанції зійшлись на тому, що висота об'єкта може бути лише 27 метрів.

Однак, як виявилось ,це не була остаточна крапка у вказаній суперечці. Справа потрапила у Окружний адміністративний суд Києва до судді Ігоря Погребніченка, де у мотивувальній частині рішення служитель Феміди перефразував рішення Верховного суду, й порахував що там мали на увазі ніяк не 27 метрів, а всі 72.

Таким чином Погрібніченко фактично скасував рішення касаційної інстанції та підіграв бізнес інтересам забудовника всупереч інтересам громади, адже велетенська будівля буде значно виділятися поміж архітектурним стилем історичної частини Києва.
Організували схему приватизації службових квартир
Судді ОАСК організували схему, за якою вони отримували службові квартири, а потім виводили їх зі статусу службових та приватизовували. Для прикладу, суддя Євген Аблов продав приватизовану службову квартиру за 9 млн.грн.

За законом службова квартира може надаватися лише на час поки людина працює у відомстві без права приватизації. Однак судді Окружного адміністративного суду Києва Аблов Є.В, Погрібніченко І.М., Амельохін В.В., Федорчук А.Б., Власенкова О.О., Качур І.А., Катющенко В.П., Мазур А.С. знайшли цікаву лазівку, для привласнення службових квартир, без будь-якої відповідальності.

Суть схеми у тому, що вони через Збори суддів подають голові суду звернення про виведення їх квартир з числа службових. Однак Павло Вовк цього не робить і судді подають до суду, який дуже швидко виносить рішення - зобов'язати голову суду почати процес виведення житла з числа службових. Павло Вовк це рішення не оскаржує, а відразу ж його виконує. Як наслідок ці квартири, перестають бути службовими і масово привласнюються суддями шляхом приватизації, що прямо заборонено законом.

Ця схема придумана виключно для того, щоб судовим рішенням легалізувати привласнення коштовних столичних квартир та звільнити голову суду від відповідальності за незаконне їх виведення з числа службових.

До речі, більшість суддів, які отримали, а потім приватизували службові квартири не потребували поліпшення житлових умов і отримали їх завдяки фіктивній реєстрації у своїх квартирах родичів. До прикладу, суддя Погрібніченко, який мав будинок під Києвом для отримання службового житла стверджував, що проживає у однокімнатній квартирі разом з сестрою, мамою, батьком і, навіть, дідусем. Коли ж отримав службові апартаменти, то взагалі не проживав там. Схожа ситуація і у судді Федорчука, який має великий маєток під Києвом.

Цікавим є і те, що суддя Погрібніченко у 2016 році зобов'язав Печерську райадміністрацію безкоштовно надати членкині ВККС Тетяні Весельській елітну квартиру у центрі Києва. Вона теж швидко її приватизувала на дочку.
Допомагав уникнути покарання депутатам за брехню у деклараціях
Суд масово скасовує рішення НАЗК про виявлення брехні у деклараціях ТОП-чиновників. Таким чином уникли відповідальності, наприклад, депутат Вадим Новінський та Уповноважена з прав людини Людмила Денісова.

Відповідно до закону НАЗК має максимум 90 днів для перевірки декларацій чиновників. Але за даними експертів 96 % усіх перевірок проведено з недотриманням цих строків. Наприклад, декларації судді Верховного Суду перевіряли понад 20 місяців.

Це очевидне порушення, але у судах теж є строки розгляду справ, які зазвичай порушуються. Вища рада правосуддя теж в більшості порушує строки розгляду скарг на суддів. Проте це ніколи не було підставою для скасування таких рішень. Натомість Окружний адмінсуд почав масово скасовувати рішення НАЗК, які були прийняті поза межами цих строків.

Так, суд задовольнив позови про скасування рішення НАЗК, якими було встановлено порушення у деклараціях відомого народного депутата Вадима Новінського та Уповноваженої з прав людини Людмили Денісової. До речі, саме у зв'язку з розглядом цієї справи Павло Вовк сказав відому фразу з "плівок НАБУ", що "яйця цієї уповноваженої у нього в руках".

Нагадуємо, що відповідно до даних НАЗК Вадим Новинський недостовірно задекларував належне йому майно у деклараціях за 2015 та 2016 роки – на суму понад 8,6 млн гривень у кожній декларації. А Людмила Денісова забула задекларувати дохід на понад 23 млн. грн.

Варто відзначити, що цю практику у суді застосовують вибірково. Для прикладу, при розгляді справи за позовом Автомайдану щодо членкині Вищої кваліфікаційної комісії суддів Тетяни Весельської суддя І.Качур вирішив, що НАЗК правомірно перевіряє її декларації понад 1,5 роки.
Відбілював недоброчесних суддів
Суд безпідставно скасував негативні висновки Громадської ради доброчесності щодо майже 50 суддів. Справи розглядались, незважаючи на те, що ГРД не є суб'єктом владних повноважень і взагалі не може бути відповідачем у суді.

Майже 50 суддів, які в ході конкурсу до Верховного Суду чи кваліфікаційного оцінювання отримали висновки про їх недоброчесність звернулись до Окружного адміністративного суду м.Києва, голова якого Павло Вовк також отримав такий висновок.

Відповідно до закону Громадська рада доброчесності не є суб'єктом владних повноважень і не може бути відповідачем у судах. У ГРД навіть адреси немає, на яку б можна було отримувати повістки. Вона не приймає остаточних рішень щодо судді. Схожий статус має і Громадська рада міжнародних експертів, яка залучалась до обрання суддів Антикорупційного суду. Її дії також намагались оскаржити, але Велика Палата Верховного Суду остаточно вирішила, що такі справи слід закривати.

Натомість судді ОАСК розглядають такі справи і без участі ГРД скасовують її висновки, відбілюючи суддів. При цьому застосовують просто абсурдні аргументи. Наприклад, що ГРД не має права перевіряти декларації суддів. А у справі відомої судді Мальвіни Данилової, яку навіть ВККС двічі визнавала недоброчесною, окружний адмінсуд відкинув відеозапис, де була зафіксована недоброчесна поведінка судді, бо ГРД не не провела належне експертне дослідження відео. Зокрема суд зазначив "у Висновку ГРД від 09.02.2017 р. відсутнє посилання на будь-яке лінгвістичне дослідження, яке б вказувало, що вислів «Вы журналист? Выйдите пожалуйста» є неетичним зверненням до журналістів" .
Допоміг прокурору Києва Валендюку уникнути люстрації, а люстрованих поновив на посаді
Завдяки Окружному адмінсуду в.о. прокурора Києва Олегу Валендюку у 2014 році вдалось провернути цікаву схему, яка дозволила йому уникнути люстрації та звільнення з посади.

Олег Валендюк отримав від ГПУ листа про те, що підлягає люстрації та відразу ж звернувся до суду з проханням "визнати протиправними дії ГПУ, спрямовані на його звільнення".

Суддя В.Данилишин, який першим заборонив мирні зібрання на Майдані, дуже оперативно задовольнив позов прокурора і зобов'язав ГПУ "утриматись від звільнення О.Валенюка". Зазвичай розгляд справ у ОАСК триває від 6 місяців. Справу Валендюка розглядали 40 днів. А от в Реєстрі судових рішень воно з'явилося лише через 6 місяців з моменту ухвалення.

Зараз на розгляді у суді багато справ люстрованих прокурорів, які знаходяться "на паузі", до рішення Конституційного суду щодо конституційності закону. Але деяким повезло більше. У серпні 2019 суд поновив на посаді колишнього зама Генпрокурора Пшонки Миколу Голомшу. Суддя Амельохін вирішив, що прокурор не може бути люстрований, бо ГПУ не надала суду доказів того, що Голомша своїми діями сприяв узурпації влади президентом Віктором Януковичем чи має стосунок до підриву основ нацбезпеки і оборони або порушення прав і свобод.
Вирішив "погратись" у велику геополітику
Суддя ОАСКу вирішив, що екс-нардеп Сергій Лещенко та директор НАБУ Артем Ситник оприлюднивши інформацію щодо звязку Пола Манафорта та Віктора Януковича… втручались у виборчий процес США 2016 року. Таке рішення суддя виніс на основі аналізу новин з різних інтернет-видань.

11 грудня 2018 року суддя В.Катющенко задовольнив позов депутата Борислава Розенблата до депутата Сергія Лещенка та директора НАБУ Артема Ситника. Цим рішенням суд вирішив, що відповідачі втручались у виборчий процес США 2016 року.

Йшлось про оприлюднення даних щодо так званої "чорної бухгалтерії Партії Регіонів", де згадувалось прізвище екскерівника передвиборчого штабу Дональда Трампа Пола Манафорта. Суд, на підставі аналізу новин з різних інтернет-видань вирішив, що Ситник та Лещенко втручалися у вибори США. Потім Павло Вовк у ефірі 112 каналу хизувався, що на це рішення посилався Дональд Трамп та його адвокат Джуліані, як доказ таких втручань. Після цього інтерв'ю, виникає стійке враження, що у такому рішенні був зацікавлений особисто Павло Вовк.

Однак це рішення було очевидно незаконним і абсурдним, що і встановив Шостий апеляційний адмінсуд, який 16 липня 2019 року повністю його скасував, як незаконне та необґрунтоване. Але для авторитету держави такі рішення можуть мати катастрофічні наслідки.
Заблокував звільнення голови Державної судової адміністрації Холоднюка
Попри проведений конкурс нового голову Державної судової адміністрації переможець з лютого 2019 року не може зайняти свою посаду через блокування цього процесу рішенням ОАСКу.

17 січня 2019 року Вищою радою правосуддя оголошено конкурс на зайняття посади голови Державної судової адміністрації. У лютому переможцем визнали Сергія Пушкаря.

Однак діючий голова ДСА Зеновій Холоднюк не збирався віддавати посаду, яку він отримав у 2014 році, незважаючи на те, що підлягав люстрації. Він оскаржив результати конкурсу до Окружного адмінсуду та подав клопотання про забезпечення позову. Спершу суддя В.Келеберда йому відмовив, але через місяць позицію кардинально поміняв і зупинив дію рішення Конкурсної комісії про переможця конкурсу. Завдяки цьому Зеновій Холоднюк до сих пір очолює ДСА.

Саме про цю справу йдеться на оприлюднених НАБУ "плівках Вовка". Перед тим, як зупинити призначення нового керівника ДСА Павло Вовк та Зеновій Холоднюк обговорювали цю справу та що робити із забезпеченням позову. А ще голова ОАСК повідомив, як розмовляв щодо голови ДСА з Олександром Грановським, а той з президентом Порошенком і усі погодились, що Холоднюка треба залишити на посаді. Тобто Павло Вовк повністю контролював хід розгляду позову Холоднюка.

У свою чергу Зеновій Холоднюк на замовлення Вовка безпідставно оголосив конкурс на членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, який виграли наперед визначені Вовком люди, зокрема Сергій Остапець.
Легалізував незаконні схеми із забудови Києва
Судді ОАСК систематично ухвалюють рішення на користь забудовників всупереч Генплану Києва і приписам Державної архібудінспекції

Лише у червні 2020 року ОАСК ухвалив п'ять рішень на користь забудовників. Так, як повідомляють "Наші гроші", ОАСК зобов'язав Держархібудінспекцію видати компаніям з орбіти забудовника Андрія Вавриша дозвіл на будівництво на вул. Вільшанській 2-д в Києві, території, яка є зсувонебезпечною.

Також у червні ОАСК дозволив ще одній компанії з орбіти Вавриша будівництво житлового комплексу по вул. Лабораторній, 12. Мінкульт оскаржував дозвіл на будівництво, посилаючись на те, що земельна ділянка, на якій воно здійснюється, належить до історичного ареалу та є об'єктом культурної спадщини. Крім того, ОАСК розблокував Вавришу та його бізнес-партнеру будівництво житлового комплексу замість ТРЦ на березі озера Вирлиця

Тоді ж ОАСК дозволив будівництво на ще одній ділянці, що є об'єктом культурної спадщини, до того ж, є зсувонебезпечною - по вул. Курганівській,7 в Печерському районі Києва. Примітно, що раніше ОАСК вже видав дозвіл на будівництво на цій ділянці, однак згодом апеляційний суд скасував це рішення, а Верховний Суд вирішив направити справу на новий розгляд.
Задовольнив позов Портнова, визнавши незаконним святкування ювілеїв низки діячів з УПА і ОУН в 2020 році
Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов колишнього заступника керівника Адміністрації президента часів Януковича Андрія Портнова і заднім числом заборонив відзначення ювілеїв ряду українських діячів, зокрема голови Проводу ОУН Андрія Мельника.

Про це йдеться у рішенні суду від 19 січня 2021 року.

Портнов у позові просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 27 лютого 2020 року про відзначення на території Києва пам'ятних дат та ювілеїв у 2020 році.

Йдеться про святкування ювілеїв восьми діячів: голови Проводу ОУН Андрія Мельника; полковника Армії Української держави, ад'ютанта гетьмана Павла Скоропадського — Івана Полтавця-Остряниці; полковників УПА Василя Левковича, Василя Сидора та Василя Галаси; письменників Уласа Самчука та Юрія Липи; українського вченого і редактора «Енциклопедії українознавства» Володимира Кубійовича.

У позові Портнов заявляв, що відзначення ювілеїв цих діячів суперечить закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму».

Портнов вважає, що намір вшановувати згаданих діячів «спотворює сутність національної ідеї та кидає ганебну тінь на Україну в очах міжнародної спільноти».

Суддя ОАСК Любов Маруліна вирішила задовольнити позов Портнова в повному обсязі — рішення Київської міської ради від 2020 року про відзначення у столиці памʼятних дат та ювілеїв у 2020 році визнано протиправним і скасувати.
Змусив МОН переглядати опис подій Революції гідності у підручниках з історії України
21 січня суддя ОАСК Арсірій за позовом ексзаступника керівника Адміністрації президента часів Януковича Андрія Портнова зобов'язав Міносвіти забезпечити перегляд підручників з історії, де згадуються події Революції Гідності. Арсірій вважає, що історичні факти, щодо дій беркуту на Майдані не підтверджені відповідними вироками судів, а тому мають бути переглянуті.

Так, Андрій Портнов вимагає зняти гриф «Рекомендовано» і переглянути зміст кількох шкільних підручників, у яких описують події Революції гідності у 2013—2014 роках. Ідеться про сім підручників з історії України для 11-х класів 2019 року і про один підручник з історії для 5-го класу, виданий у 2018 році.

Спочатку, ще 25 березня 2020 року Портнов звернувся до МОН з вимогою переглянути інформацію у підручниках щодо подій Революції гідності. Портнов заявляв, що автори підручників маніпулюють фактами й оцінками, спотворюють інформацію та вигадують факти.

За приклад неправдивої інформації Портнов наводить підручник з історії України для профільного рівня 11 класу: «… 22 січня 2014 р., у День соборності України снайпери «Беркута» застрелили на вулиці Грушевського п'ятьох активістів Євромайдану». Портнов наголошує, що автори «однозначно і категорично» стверджують, що п'ятьох активістів убили саме правоохоронці. Портнов вважає, що так писати не можна, посилаючись на Єдиний державний реєстр судових рішень, де немає рішення, за якими беркутівців визнали винними в убивствах 22 січня 2014 року.

За твердженням Портнова, у МОН нібито не розглянули його звернення по суті та надали лише формальну відповідь. Тоді Портнов пішов до ОАСК. Суд визнав, що МОН не відреагував на запит належним чином і незаконно відмовився перевіряти книжки.
Made on
Tilda