Тут ми описуємо, як роз'яснення НАЗК дають змогу корупціонерам знаходити різні шпаринки, щоб не декларувати всі свої статки. Або ж зв'язують руки детективам та прокурорам, які не можуть без "дозволу" НАЗК розпочинати кримінальні провадження. Очевидно, що такі "дозволи" отримати не так і просто.

У грудні 2017 року НАЗК видало офіційне роз'яснення , що правоохоронці не можуть розпочинати кримінальні провадження за брехню в декларації та незаконне збагачення без перевірок та висновків самого агентства.

У той час детективи НАБУ вже розслідували десятки таких справ за заявами громадян та численними журналістськими розслідуваннями. Але НАЗК раптом вирішило, що саме вони мають стати фільтром між громадянами та правоохоронцями.

Фігуранти проваджень почали використовувати зручне для них роз'яснення одразу ж.

Наприклад, рішенням НАЗК моментально озброїлася голова Держаудитслужби Лідія Гаврилова, яка підозрювалася у незаконному збагаченні на суму майже 10 млн грн, а також у брехні в декларації. Її справа вже скерована прокурорами САП до суду. Однак Гаврилова вважає, що без перевірки НАЗК правоохоронці не мали права навіть відкривати справу.

У серпні 2016 року перед стартом електронного декларування НАЗК видало перше роз'яснення , яке фактично було інструкцією для заповнення та подання декларацій.

Проте п.11 цих роз'яснень виявився подарунком для фігурантів кримінальних справ. НАЗК зазначило, що декларанти мають відображати всі свої статки, якими володіють і користуються лише станом на 31 грудня, тобто кінець року.

Виходить, що весь рік можна користуватися записаними на родичів елітними авто та заміськими маєтками, а напередодні Нового року просто "не контактувати" з ними та не вносити до декларацій.

Саме на це роз'яснення посилалися прокурори САП, які закрили кримінальну справу про незаконне збагачення начальника Національної академії сухопутних військ Павла Ткачука .