Приватні інтереси, які виникають у зв'язку з бізнесовою
діяльністю, особливо поширені на місцевому рівні серед
депутатів місцевих рад, які виконують свої повноваження на
безоплатній основі і тому часто поєднують виконання
публічних функцій з підприємництвом чи бізнес-діяльністю.
Такий тип приватних інтересів може виникати, зокрема, через:
-
наявність у публічного службовця (або, як зазначалось
вище, членів його сім'ї або його близьких осіб) акцій у
певних товариствах; корпоративних прав у юридичних
особах (тобто коли він чи пов'язані особи є засновниками
чи співзасновниками відповідних юридичних осіб,
володіють часткою у статутному капіталі, паєм);
-
статус публічного службовця чи його близької особи як
кінцевого бенефіціарного власника
юридичної особи, трасту чи іншого подібного утворення;
-
статус публічного службовця чи його близької особи як
фізичної-особи підприємця;
-
наявність ділових зв'язків публічного службовця, його
близьких осіб чи пов'язаних з ними юридичних осіб з
іншим підприємцем, іншою юридичною особою, особливо якщо
такі ділові зв'язки становлять значну частину
операційної діяльності пов'язаних зі службовцем
компаній.
Основним джерелом інформації про бізнес-інтереси мали би
також бути електронні
декларації
публічних службовців, адже у них має відображатись
інформація про цінні папери (у т.ч. акції), які належать
публічному службовцю та членам його сім'ї; належні цим
особам корпоративні права; юридичних осіб, трасти та інші
правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником яких є
службовець або члени його сім'ї. Здійснення особою
підприємницької діяльності також може стати відомим із
декларації – якщо особа зазначає доходи від здійснення такої
діяльності, одержані публічним службовцем або членом сім'ї
незалежно від їхнього розміру.
Робота публічного службовця за сумісництвом також підлягає
зазначенню в електронній
декларації у
відповідному розділі, а якщо така робота є оплачуваною, то
також має бути відображено отриманий дохід, у т.ч. його
розмір та джерело.
Втім, службовці, які дійсно мають конфлікт інтересів, можуть
вдаватись до приховування пов'язаних юридичних осіб чи
підприємницької діяльності, роботи за сумісництвом - як
своєї, так і пов'язаних осіб.
У такому випадку доречно перевірити зв'язок публічного
службовця та його близьких осіб, яких вдалось
ідентифікувати, із юридичними особами через офіційні джерела
–
ЄДР та
портал «
Smida».
У деяких випадках може бути доречною і перевірка згадок
публічного службовця чи його близьких осіб у іноземних
реєстрах компаній чи бенефіціарної власності (переліки
1
та
2).
Перевірка іноземних реєстрів може бути доречною, якщо
існують підстави вважати можливим зв'язок публічного
службовця з іноземною країною. Припустимо, якщо у
декларації публічного службовця вказана наявність певних
активів та/або банківських рахунків у певній іноземній
державі, то це може бути однією з причин вдатись до більш
ретельного пошуку бізнес-інтересів, пов'язаних з такою
іноземною державою, і доцільно перевірити, чи не є
публічний службовець засновником та/або бенефіціарним
власником іноземної компанії. Також подібний аналіз
особливо доречний для посадовців місцевого рівня у
прикордонних областях.
Часто публічні службовці намагаються приховати свій зв'язок
з юридичними особами, тому їхніми засновниками,
керівниками/підписантами чи кінцевими бенефіціарними
власниками зазначають номінальних власників – ознаками цього
можуть
бути, наприклад, відсутність у зазначеної особи бізнес-історії
та наявність значної кількості компаній, що не пов'язані між
собою серами діяльності. Деколи додатковою ознакою може бути
і те, що незадовго до заснування юридичної особи чи
включення особи до складу засновників, призначення
керівником тощо відповідна особа перебувала у пошуках
роботи, яка зовсім не пов'язана зі сферою діяльності
юридичної особи.
Важливо також з'ясувати, у якій сфері здійснюється
підприємницька чи бізнесова діяльність – тобто які послуги
надаються, товари виробляються чи роботи виконуються.
Першочергово з'ясувати це можна у
ЄДР,
переглянувши КВЕДи відповідних ФОП чи юридичних осіб, а
з'ясувати детальніше зміст того чи іншого КВЕД можна завдяки
класифікатору. Втім, доречними також будуть дані з сайтів та сторінок у
соцмережах відповідних компаній чи підприємців; публікацій
на маркетплейсах; інформації про участь ФОП чи юридичної
особи у
публічних закупівлях
тощо.