Пiдтримати

Шановні благодійники!

Ми щиро дякуємо кожному за пожертви, якими ви підтримуєте наш Центр і роботу юридичної команди.

Це – найкраща відзнака та найдієвіший стимул для нас рухатися далі: викривати корумпованих чиновників, направляти заяви про злочин у правоохоронні органи, контролювати хід слідства, закривати законодавчі дірки, що дозволяють корупціонерами та хабарникам залишатися непокараними.

Фінансування сектору протидії корупції міжнародними організаціями дозволяє нам залучати необхідні для реалізації наших кампаній та проектів кошти.

Утім, ми залишаємо відкритими наші банківські реквізити для тих, хто вважатиме за можливе і далі демонструвати довіру нашій команді своїми пожертвами.

  1. Онлайн-переказ через систему LiqPay (ПриватБанку)

    Зазначати ім’я та е-пошту не обов’язково, проте ми просимо Вас вказувати принаймні свою адресу електронної пошти, щоб ми могли зв’язатися з Вами за потреби.

  2. Безготівковий переказ через будь-який банк

    Одержувач платежу: ГО “Центр Протидії Корупції”
    Код ЄДРПОУ: 38238280
    Рахунок № 26009052715264 в ПАТ “Приватбанк”
    МФО: 300711
    Призначення платежу: “Благодійна пожертва”

Караємо зашкварених мажоритарників

Притягаємо до відповідальності за розпил тендерів.

Допомагаємо банкам дізнатися правду про клієнтів-чиновників.

Foreign partners condition Ukraine to fight corruption. We are monitoring how Ukraine implements these obligations.

Вивчаємо корупцію та вчимо з нею боротися.

Допомагаємо повернути украдені корупціонерами гроші назад в Україну.

Як апеляція знехтувала законами України, зобов’язуючи ЦПК видалити інформацію про Мартиненка. Слово за Верховним Судом

Касаційний цивільний суд Верховного Суду відкрив провадження за скаргою Центру протидії корупції (ЦПК) на рішення Печерського районного суду і постанову Київського апеляційного суду, згідно з якими громадська організація має видалити і в майбутньому ніколи не публікувати інформацію про обвинуваченого у заволодінні 700 млн грн екснардепа Миколу Мартиненка з сайту pep.org.ua.

У скарзі активісти також попросили не приводити у виконання постанову апеляції, тобто не змушувати нас видаляти інформацію про Мартиненка до остаточного рішення Верховного Суду. 

Cуддя Верховного Суду Валентин Сердюк відмовив у задоволенні цього клопотання. Але зробив він це тільки тому, що те, про що просить Мартиненко і його адвокати, “не підлягає примусовому виконанню”. Виходить, що Апеляційний суд зобов’язав ЦПК видалити інформацію про екснардепа, але примусити нас зробити це ніхто не може.

Мартиненко оскаржує через суд використання його імені в нашому Реєстрі публічних осіб, де описана кримінальна справа щодо колишнього нардепа. Він вимагає видалити усе його досьє і Печерський районний суд вимогу задовольнив. 

Після абсурдного рішення Печерського райсуду видалити інформацію про Мартиненка, ЦПК звернувся до Київського апеляційного суду. Однак наступ на свободу слова продовжився. 

Після отримання повного тексту постанови апеляції Центр протидії корупції проаналізував його та вирішив пояснити необ’єктивність аргументів суду, які створюють небезпечний прецедент для активістів і ЗМІ.

Апеляційний суд спирався тільки на вигідні для себе і Мартиненка норми

Судді апеляційного суду у своєму рішенні після цитування вигідних для Мартиненка норм закону написали, що “тільки після набрання законної сили обвинувального вироку суду про засудження конкретної особи за вчинення кримінальних правопорушень є допустимим розміщення в засобах масової інформації статей з детальним висвітленням конкретних обставин кримінальних правопорушень”.

Це, звісно ж, маніпуляція, бо колегія суддів апеляційного суду чомусь не звернула жодної уваги на норми законів і обставин, які підтверджують, що порушень у наших діях не було. Про це далі. 

Судді “забули”, що Мартиненко публічна особа

Мартиненко від 1998 до 2015 року був депутатом. Більше того, він очолював комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Тобто він публічна особа, а справа щодо нього стосується паливно-енергетичного комплексу, а отже — існує підвищений інтерес суспільства. Згідно з законом “Про інформацію”, ім’я особи можна використовувати, якщо суспільний інтерес перевищує потенційну шкоду підсудному. 

Суд закрив очі на порушення свободи слова

Практика Європейського суду з прав людини показує, що презумпція невинуватості особи не може стати на заваді інформуванню суспільства щодо таких кричущих справ за участі топчиновників. Судді апеляції на кілька абзаців розписали, що таке презумпція невинуватості, але не звернули увагу на те, що видалення інформації про кримінальну справу Мартиненка є порушенням свободи слова. 

Інформація про Мартиненка була широко розтиражована у ЗМІ, що робить її загальновідомою в Україні. Навіть сам екснардеп розповідав деталі своєї справи в інтерв’ю. Про це в рішенні суду — ані слова. 

Натомість судді написали, що “поширювати таку інформацію у ЗМІ можна лише з дозволу слідчого або прокурора і з використанням шифрування”

За цією логікою, усі медіа мають звертатися до НАБУ і САП за дозволом прийти на кожне судове засідання, щоб висвітлювати кримінальні справи топчиновників. Це суперечить як здоровому глузду, так і чинному законодавству.

Однією з основних засад кримінального судочинства є гласність і відкритість судового провадження. Тобто кожен може записувати, знімати і транслювати у ЗМІ все, що відбувається на засіданні суду, якщо у кожному конкретному випадку суд це не забороняв. На засіданнях, які ми відвідували, таких заборон не було. Більше того, сторона захисту також жодного разу не просила зробити засідання закритим.

Судді не звернули уваги на документи, які самі ж зобов’язали ЦПК надати 

На одному із засідань судді апеляції зобов’язали ЦПК детально розписати перелік публікацій у ЗМІ, з яких було взято інформацію для pep.org.ua. Наша організація виконала вимогу, але суд під час наступного засідання навіть не досліджував цих документів, швидко перейшов до стадії дебатів та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Це наштовхує на думку про упередженість, адже для чого тоді вимагати цей перелік?

Судді створюють небезпечний прецедент

Таким чином, постанова Київського апеляційного суду є не тільки однобокою, але й несе серйозну небезпеку. Цим судовим рішенням створюється прецедент, за яким кожен підсудний посадовець зможе позиватися до суду з вимогою видалити суспільно значущу інформацію про нього.

Інформація про Миколу Мартиненка і справу щодо нього розміщена на сайті нашого Відкритого реєстру публічних діячів, що колишньому депутату і не подобається. Він подав позов з вимогою видалити всю інформацію і Печерський райсуд його задовольнив, а Апеляційний – підтвердив. 

У позові політик наводив цитати з фабул судових ухвал про його зв’язки з офшорними компаніями, через які, як встановлено детективами НАБУ, здійснювалися фінансові оборудки. Це, на думку колишнього нардепа, порушує його право на використання імені.

Наразі триває розгляд кримінальної справи щодо Мартиненка. Його обвинувачують у заволодінні майже 700 млн грн з державних підприємств “Схід ГЗК” і “НАЕК Енергоатом”. Справу передали до Антикорупційного суду.