В Україні ігнорують розслідування справ щодо побиття реальних журналістів

У той час, коли реальні випадки перешкоджання діяльності журналістів ігноруються, голові правління Центру протидії корупції Віталію Шабуніну шиють справу за удар псевдожурналіста.

Лише за минулий 2017 рік, за даними Інституту масової інформації, було зафіксовано 276 випадків порушення свободи слова. З них 29 нападів на журналістів, 37 погроз та 89 перешкоджань діяльності журналістів.

За даними Генеральної прокуратури України, за 2013 – січень 2017 року було зареєстровано 645 кримінальних проваджень за статтею “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. Із них 326 (50,6%) були закриті вже на стадії слідства. І лише 46 справ (7,1%) потрапили в суди. Навіть якщо справи й доходять до суду, що це не має ніяких результатів.

У 2015 році Кримінальний кодекс доповнили ще однією статтею, покликаною захистити журналістську діяльність — 345-1 “Погроза, насильство щодо журналіста”. Саме цю статтю інкримінують Віталію Шабуніну. З того часу за цією статтею  було винесено лише 4 вироки.

У трьох випадках осіб засудили до обмеження волі та звільнили від покарання з іспитовим строком, причому у двох із цих випадків — це була угода про примирення. У четвертому вироку особу визнали винною та засудили до трьох років обмеження волі, проте вже відкрито апеляційне провадження і справу має розглянути апеляційний суд.

Напередодні першого судового засідання у справі голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна вийшов матеріал авторитетного аналітичного центру, неурядової організації США Atlantic Coucil, у якому зазначено, що справа Шабуніна “висвітлює одну з давніх проблем України — вибіркове правосуддя”.

Автор статті, редактор розділу про події в Україні Мелінда Харінг особисто підтримала голову правління ЦПК. “Не можу повірити у цей нонсенс, який відбувається у Києві. Топ антикорупційний активіст Шабунін може потрапити до в’язниці на 5 років за удар фейкового журналіста, який переслідував та провокував його безліч разів”, — написала вона на своїй сторінці у Твіттер.

На захист Шабуніна виступив також журналіст-міжнародник Максім Еріставі. Він вважає “це частиною великої кампанії проти кожного жорсткого голосу незгоди, яку запустив Президент Порошенко, побачивши наднизькі рейтинги, напередодні вирішального раунду виборів”.

Ще раніше 18 січня Громадські організації «Детектор медіа» та Інститут масової інформації виступили із заявою на захист Шабуніна, заявивши, що вважають безпідставною зміну статті Кримінального кодексу України у справі про сутичку Віталія Шабуніна зі Всеволодом Філімоненком, оскільки вона не пов’язана з журналістською діяльністю Філімоненка.

У заяві також йдеться, що “такі факти свідчать про небажання влади розслідувати справи про перешкоджання професійної діяльності журналістів і, в той же час, про використання статей Кримінального кодексу як засобів переслідування неугодних”.

Із публікацією на своїй сторінці виступив також журналіст Денис Бігус, який нагадав як у 2015 році напали на його колег Надію Бурдей та Михайла Шелеста. Вони проводили розслідування про тодішнього заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботара. Зять екс-заступника міністра та кілька охоронців напали на знімальну групу, заблокували дорогу, викрали камеру репортера та автомобільну камеру. Ушкоджень зазнав також оператор Михайло Шелест, якого силою витягували з машини та душили.

8 лютого 2018 року щодо нападу зятя екс-зама Авакова на журналістів програми Наші гроші закрито, бо у діях у діях зятя Сергія Чеботаря, який душив оператора і викрав відеокамеру, не знайшли складу злочину.

Після вручення Шабуніну підозри журналіст Deutsche Welle Азад Сафаров написав, що йому щонайменше тричі доводилося звертатися з заявами щодо перешкоджання журналістській діяльності до правоохоронних органів.

“Вперше, коли охоронці Азарова штовхали і ламали камеру нам під час податкового майдану. Вдруге, коли підполковник райвідділку святошинського району заїхав ліктем мені в обличчя. Втретє, коли на мене і оператора напали макаки з беркута і віддубасили 18 лютого 2014”, — пише він. “Жодного разу жодної справи за статтею перешкоджання журналістській діяльності або погроз насильства щодо журналіста не відкрили”, — додає Сафаров.

Нагадаємо також про ще кілька справ про вбивство, побиття чи перешкоджання діяльності журналістів, за які ніхто не поніс відповідальності.

У грудні 2017 суд виніс рішення про умовне покарання з іспитовим строком — 4 роки позбавлення волі Юрію Крисіну, лідеру групи проплачених тітушок, які під час Революції гідності 18 лютого 2014 року вбили журналіста В’ячеслава Веремія. Проте суд заперечив, що дії Крисіна спричинили смерть журналіста і кваліфікував його справу як “хуліганство”.

Не понесли також відповідного покарання кривдники журналістів спільного проекту Радіо Свобода та UA:Перший “Схеми”. Тричі нападали на журналіста Михайла Ткача та його колег.

У жовтні 2015 співробітники Служби безпеки України затримали в Києві під час виконання професійних обов’язків знімальну групу програми «Схеми» – журналіста Михайла Ткача й оператора Кирила Лазаревича – та пошкодили знімальну техніку. Журналісти знімали сюжет про дорогі автомобілі працівників СБУ, що не відповідають їхнім доходам. Під час затримання, як свідчать записи відеокамер управління СБУ, співробітники служби застосували силу.

У вересні 2017 співробітники Управління державної охорони скоїли напад на знімальну групу програми «Схеми», а саме журналіста Михайла Ткача та оператора Бориса Троценка, поряд з ресторанним комплексом у Козині, де у цей час святкував весілля син генерального прокурора Юрія Луценка Олександр.

Пізніше у листопаді 2017 охоронці Медведчука напали біля аеропорту «Київ» на знімальну групу програми «Схем» у складі журналіста Михайла Ткача і оператора Кирила Лазаревича.

Жоден із трьох випадків перешкоджання діяльності журналістів не має належного результату розслідування.

Проте сфальсифікована справа проти Шабуніна розглядається з блискавичною швидкістю та залученням великої кількості правоохоронців — справу ведуть 10 слідчих та 5 прокурорів, саму справу подовжували 4 рази.

Під час судових засідань з’ясувалось також, що жодного матеріалу Філімоненка не було опубліковано у виданні, від якого він отримав акредитацію та “редакційне завдання” на “розслідування діяльності ЦПК”.

Нагадаємо, що наступне засідання у справі Шабуніна відбудеться 26 лютого о 14.00 у приміщенні Дніпровського районного суду за адресою вул. Кошиця 5. Голові правління ЦПК загрожує до 5 років ув’язнення.

Поділитись новиною

Читайте також

Всі новини
Розбіжності у свідченнях та відсутність меддокументів: суд у справі Шабуніна допитав судмедексперта та рентгенолога
Аваков намагається легалізувати негласні слідчі дії щодо ЦПК за допомогою нардепа Деркача. Заява
Хронологія переслідувань: суд допитав Шабуніна у справі про побиття псевдожурналіста Філімоненка

підписка

Отримуйте першими новини ЦПК
Заповнючи форму, я погоджуюсь з умовами Політики конфіденційності