Пiдтримати

Шановні благодійники!

Ми щиро дякуємо кожному за пожертви, якими ви підтримуєте наш Центр і роботу юридичної команди.

Це – найкраща відзнака та найдієвіший стимул для нас рухатися далі: викривати корумпованих чиновників, направляти заяви про злочин у правоохоронні органи, контролювати хід слідства, закривати законодавчі дірки, що дозволяють корупціонерами та хабарникам залишатися непокараними.

Фінансування сектору протидії корупції міжнародними організаціями дозволяє нам залучати необхідні для реалізації наших кампаній та проектів кошти.

Утім, ми залишаємо відкритими наші банківські реквізити для тих, хто вважатиме за можливе і далі демонструвати довіру нашій команді своїми пожертвами.

  1. Онлайн-переказ через систему LiqPay (ПриватБанку)

    Зазначати ім’я та е-пошту не обов’язково, проте ми просимо Вас вказувати принаймні свою адресу електронної пошти, щоб ми могли зв’язатися з Вами за потреби.

  2. Безготівковий переказ через будь-який банк

    Одержувач платежу: ГО “Центр Протидії Корупції”
    Код ЄДРПОУ: 38238280
    Рахунок № 26009052715264 в ПАТ “Приватбанк”
    МФО: 300711
    Призначення платежу: “Благодійний внесок на статутну діяльність ГО «Центр Протидії Корупції»”

Притягаємо до відповідальності за розпил тендерів.

Слідкуємо, як держава купує ліки. Притягаємо до відповідальності тих, хто заробляє на торгівлі людським життям.

Допомагаємо банкам дізнатися правду про клієнтів-чиновників.

Допомагаємо повернути украдені корупціонерами гроші назад в Україну.

Вивчаємо корупцію та вчимо з нею боротися.

Foreign partners condition Ukraine to fight corruption. We are monitoring how Ukraine implements these obligations.

В АП продовжують наполегливо просувати свого кандидата на посаду директора Бюро

В Адміністрації Президента – новий сценарій втручання в конкурс на посаду директора Антикорупційного Бюро, мета якого – отримати лояльного та підконтрольного директора НАБ.

Завтра на засіданні комісії можна буде спостерігати за його реалізацією.

Полягає сценарій в тому, щоб змусити комісію проголосувати за додаткових кандидатів для проходження спеціальної перевірки.

Аргумент, яким будуть тиснути на комісію: висока вірогідність того, що з чотирьох, обраних комісією, кандидатів, спеціальну перевірку може пройти лише один.

Саме АП, на підставі документів від перевіряючих органів, формує кінцевий висновок та видає комісії довідку про проходження кандидатом спеціальної перевірки.

Закон про НАБ вимагає, аби комісія подала президентові два або три кандидати. Якщо спец перевірку пройде лише один, комісія буде вимушена наново оцінювати та відбирати кандидатів, направляти на перевірку і чекати результатів. Це – затягує результати конкурсу на невизначений строк. Аж допоки в шорт-листі кандидатів на перевірку не опиниться лояльний до влади претендент на посаду директора Антикорупційного Бюро.

Можливо, такий сценарій спрацював би в будь-якому іншому конкурсі, але не у випадку з обранням директора НАБ. Адже усі кандидати, фактично, уже пройшли цю перевірку ще на момент подачі документів, опублікованих на сайті Адміністрації Президента.

Чи ризикнули б кандидати на посаду головного борця з корупцією в Україні подати неправдиві дані про себе або фальшиві документи? Навряд. Бо у правдивості вказаних у документах даних міг упевнитися будь-який з членів комісії під час інтерв’ювання, а також і журналісти, аналітики, експерти та колеги претендентів.

Проте, перевірку здійснюють державні органи, висновок готує Адміністрація Президента, її результати доступні тільки самим кандидатам та, власне, комісії, яка виступила “замовником” такої перевірки.

Отже, якщо комісія не витребує весь пакет документів, а не тільки висновок,громадськість не взнає, хто і чому не пройшов перевірку, яка по суті є формальною процедурою, мета якої – підтвердити достовірність документів та відомостей, поданих особою до майбутнього роботодавця – держави.

Перевірку здійснює чітко визначений перелік з 5 держорганів, відповідно до ст.11 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” та Порядку проведення перевірки, встановлений Указом Президента.

Кого перевіряють? Перелік “портфелів”, претенденти на які мають пройти цю формальну процедуру, доволі довгий. Це – перші особи держави (президент, спікер ВР, прем’єр-міністр, міністри) разом з заступниками, керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, голови СБУ, Нацбанку, Рахункової, генпрокурор, нардепи і т.д.

Хто і Що перевіряє?

1. МВС перевіряє, чи не притягалася особа до кримінальної відповідальності, чи має судимість, її зняття, погашення, адмін стягнення за корупційні правопорушення,

2. Мінюст шукає інформацію у власних публічних реєстрах: корупціонерів та люстрованих чиновників,

3. Державна фіскальна служба перевіряє декларацію,

4. МОЗ – стан здоров’я кандидата,

5. Міносвіти – наявність освіти, наукового ступеня, вченого звання.

У разі виявлення розбіжностей у поданих кандидатом документах останній має правопротягом п’яти днів письмово пояснити та/або виправити таку розбіжність.

Отже, доволі сумнівною видається реальна, а не штучно створена ситуація,коли троє з чотирьох кандидатів не проходять формальну звірку документів, оприлюднених ще до початку інтерв’ю з конкурсною комісією.

Відмовити кандидату на підставі результатів спеціальної перевірки можна лише у двох випадках.

Перший – якщо про кандидата стане відома інформація, яка не відповідає встановленим законодавством вимогам для зайняття посади.

Другий – якщо кандидат подав підроблені документи або неправдиві дані про себе.

Всі, хто проходить спец перевірку, має право ознайомитися з її результатами та оскаржити їх в суді.

Як далеко зайде Адміністрація Президента у своєму прагненні будь-що отримати ручного, а не обраного за результатами чесного конкурсу директора Бюро?

Чи самому кандидату-протеже від АП не соромно від того, як його пхають на посаду – оминаючи здоровий глузд, нехтуючи Законом, принижуючи гідність членів конкурсної комісії, які своїми безкомпромісними принципами та справами заробили суспільний авторитет та повагу?

Будь-що, даний сценарій відомий не тільки членам самої комісії, але й усім без виключення міжнародним донорам та партнерам України, у яких потужний інструмент впливу – гроші МВФ та ЄС.