Окружний адміністративний суд Києва не скасував постанову Військової прокуратури про засекречення рішення, яким конфісковано 1,5 млрд доларів екс-президента Віктора Януковича і його оточення.
Суд відмовився розглядати позов громадської організації Центр протидії корупції в частині скасування постанови, якою у Військовій прокуратурі засекретили рішення про спецконфіскацію “грошей Януковича” Краматорського міськсуду Донецької області.
Решту позовних вимог ЦПК суд прийняв та призначив до розгляду – підготовче засідання відбудеться 15 листопада.
23 жовтня громадська організація “Центр протидії корупції” звернулася до окружного адмінсуду з позовом до чотирьох держустанов, які, з’ясували активісти, брали участь у засекреченні судового рішення про спецконфіскацію.
Це – військова прокурора сил АТО, державне підприємство “Інформаційні судові системи”, Державна судова адміністрація й генеральний прокурор Юрій Луценко.
У позові активісти вимагали скасувати постанови, якими рішення було засекречене, та опублікувати його в Реєстрі судових рішень.
В організації пояснюють, що така велика кількість відповідачів у справі пов’язана із тим, що багато органів було залучено в процес засекречення рішення.
Під час підготовки до справи та офіційного листування у ЦПК з’ясували, що вирок засекретила Військова прокуратура Анатолія Матіоса – нібито з підстав захисту свідків у справі. Через це адміністратор Реєстру судових рішень не оприлюднив документ в реєстрі, а судова адміністрація, що відповідає за дотримання закону при публікації судових рішень, закрила на це очі.
Свою відмову суд мотивував тим, що постанова військового прокурора про засекречення є процесуальним документом, прийнятим у кримінальному процес, а тому вона не може бути оскаржена до адміністративного суду.
У ЦПК не погоджуються з такою позицією суддів.
“Постанова військового прокурора є саме адміністративним заходом, оскільки застосовується на підставі окремого закону, а не кримінального процесу. А також ця постанова порушує наше право на доступ до рішення, адже якщо і були підстави засекречувати в ньому інформацію, це точно не стосувалося всього тексту рішення. Зараз цей документ засекречено цілою низкою заходів, він – за “сімома замками”, тому ми оскаржуємо одночасно всі рішення про засекречення”, – коментує відмову суду юрист Центру протидії корупції Олена Щербан.
Саме тому організація подала апеляцію і буде наполягати на розгляді всіх вимог одночасно.
Як відомо, 28 березня Краматорський міськсуд ухвалив рішення про спецконфіскацію 1,5 млрд доларів Януковича і його оточення в рамках процесу проти колишнього директора компанії “Газ Україна-2020” Аркадія Кашкіна.
Через місяць рішення набуло чинності, і конфісковані кошти було перераховано в держбюджет. Як раніше повідомляв виконавчий директор Центру протидії корупції Дарина Каленюк, більшу частину коштів з конфіскованих “мільярдів Януковича”, які мали бути виділені на сільське господарство за програмою Мінагрополітики, отримали найбільші аграрні холдинги, що належать Юрію Косюку та Олегу Бахматюку – “Миронівський хлібопродукт” та “Укрлендфармінг”.
У травні 7 кіпрських компаній – власників облігацій внутрішньої державної позики – оскаржили рішення суду про спецконфіскацію 1,5 мільярда доларів оточення Януковича.
Але Апеляційний суд Донецької області відмовився відкривати провадження щодо апеляції представників підприємств-нерезидентів “злочинної організації Януковича”.