Пiдтримати

Шановні благодійники!

Ми щиро дякуємо кожному за пожертви, якими ви підтримуєте наш Центр і роботу юридичної команди.

Це – найкраща відзнака та найдієвіший стимул для нас рухатися далі: викривати корумпованих чиновників, направляти заяви про злочин у правоохоронні органи, контролювати хід слідства, закривати законодавчі дірки, що дозволяють корупціонерами та хабарникам залишатися непокараними.

Фінансування сектору протидії корупції міжнародними організаціями дозволяє нам залучати необхідні для реалізації наших кампаній та проектів кошти.

Утім, ми залишаємо відкритими наші банківські реквізити для тих, хто вважатиме за можливе і далі демонструвати довіру нашій команді своїми пожертвами.

  1. Онлайн-переказ через систему LiqPay (ПриватБанку)

    Зазначати ім’я та е-пошту не обов’язково, проте ми просимо Вас вказувати принаймні свою адресу електронної пошти, щоб ми могли зв’язатися з Вами за потреби.

  2. Безготівковий переказ через будь-який банк

    Одержувач платежу: ГО “Центр Протидії Корупції”
    Код ЄДРПОУ: 38238280
    Рахунок № 26009052715264 в ПАТ “Приватбанк”
    МФО: 300711
    Призначення платежу: “Благодійна пожертва”

Караємо зашкварених мажоритарників

Притягаємо до відповідальності за розпил тендерів.

Допомагаємо банкам дізнатися правду про клієнтів-чиновників.

Foreign partners condition Ukraine to fight corruption. We are monitoring how Ukraine implements these obligations.

Вивчаємо корупцію та вчимо з нею боротися.

Допомагаємо повернути украдені корупціонерами гроші назад в Україну.

Справа «Роттердам+»: суд зняв арешт з комп’ютерів із деталями схеми на 19 млрд грн

Вчора 21 серпня колегія суддів Київського апеляційного суду під головуванням Ігоря Паленика скасувала арешт комп’ютерів, на яких були знайдені докази щодо фігурантів схеми «Роттердам +». 

Так, детективи НАБУ під час розслідування справи «Роттердам+» ще 2017 року провели обшуки в Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), де вилучили 5 комп’ютерів. 

Ці пристрої можуть стати важливим доказом у справі, бо на них знайшли листування між фігурантами схеми «Роттердам+». Тому задля збереження цих речових доказів, за клопотанням НАБУ, Солом‘янський суд Києва наклав на них арешт. 

Зокрема, як повідомляв у суді прокурор САП Віталій Пономаренко, у листуванні йшлося про те, що фігуранти справи планували включити до формули «Роттердам +» витрати, яких і не планувалося здійснювати, щоб збільшити ціну на електроенергію. 

«Скасувавши арешт, суд фактично забрав у НАБУ речовий доказ. Бо на практиці фігуранти справи, повернувши собі комп‘ютери, зможуть їх почистити та знищити невигідну їм інформацію. Натомість, коли справу скерують до суду для розгляду по суті,  постане питання дослідження автентичних носіїв інформації, але їх вже швидше за все не буде», — коментує юрист Центру протидії корупцї Андрій Савін. 

Доцільність збереження арешту комп’ютерів в тому, аби уникнути сумнівів щодо справжності їхнього вмісту. 

Раніше схожа ситуація складалася вже у двох справах НАБУ та САП: з відеокамерами у справі рюкзаків Авакова та флешками в справі мера Одеси Геннадія Труханова, які намагалися знищити. Зрештою, у двох справах головні фігуранти схем вийшли сухими з води, у тому числі через недопустимість доказів без оригінальних носіїв. 

Нагадаємо, на початку 2016 року НКРЕКП ввело в дію так звану формулу «Роттердам+» для розрахунку тарифу на електроенергію, вироблену ТЕС. Формула передбачає, що у тариф закладається вартість вугілля за котируванням у порту Роттердаму та інших портів Європи, до якої додається вартість доставки палива в Україну.

У квітні 2017 року НАБУ повідомило, що розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через «Роттердам+». Уже 8 серпня 2019 детективи НАБУ повідомили про підозру шістьом особам, зокрема ексголові НКРЕКП Дмитру Вовку. 

За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробив необґрунтовану “формулу Роттердам+”. Цим вони створили умови для штучного зростання ціни продажу електроенергії і завдали користувачам електроенергії збитків на 18,9 мільярда гривень.