Пiдтримати

Шановні благодійники!

Ми щиро дякуємо кожному за пожертви, якими ви підтримуєте наш Центр і роботу юридичної команди.

Це – найкраща відзнака та найдієвіший стимул для нас рухатися далі: викривати корумпованих чиновників, направляти заяви про злочин у правоохоронні органи, контролювати хід слідства, закривати законодавчі дірки, що дозволяють корупціонерами та хабарникам залишатися непокараними.

Фінансування сектору протидії корупції міжнародними організаціями дозволяє нам залучати необхідні для реалізації наших кампаній та проектів кошти.

Утім, ми залишаємо відкритими наші банківські реквізити для тих, хто вважатиме за можливе і далі демонструвати довіру нашій команді своїми пожертвами.

  1. Онлайн-переказ через систему LiqPay (ПриватБанку)

    Зазначати ім’я та е-пошту не обов’язково, проте ми просимо Вас вказувати принаймні свою адресу електронної пошти, щоб ми могли зв’язатися з Вами за потреби.

  2. Безготівковий переказ через будь-який банк

    Одержувач платежу: ГО “Центр Протидії Корупції”
    Код ЄДРПОУ: 38238280
    Рахунок № 26009052715264 в ПАТ “Приватбанк”
    МФО: 300711
    Призначення платежу: “Благодійний внесок на статутну діяльність ГО «Центр Протидії Корупції»”

Притягаємо до відповідальності за розпил тендерів.

Слідкуємо, як держава купує ліки. Притягаємо до відповідальності тих, хто заробляє на торгівлі людським життям.

Допомагаємо банкам дізнатися правду про клієнтів-чиновників.

Foreign partners condition Ukraine to fight corruption. We are monitoring how Ukraine implements these obligations.

Вивчаємо корупцію та вчимо з нею боротися.

Допомагаємо повернути украдені корупціонерами гроші назад в Україну.

Шабуніну оголосили підозру. За ніч змінили статтю

На голову Центру протидії корупції Віталія Шабуніна таки повісили кримінальну справу і можуть кинути за грати на 3 роки.

Голові Центру протидії корупції Віталію Шабуніну оголосили підозру в нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Це сталося в середу у Дніпровському відділенні поліції Києва.

Shabunin Pidozra

Антикорупційному активісту інкримінують ч. 2 ст 122 Кримінального кодексу “Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”.

Псевдопотерпілим є Всеволод Філімоненко, провокатор, помічник нардепа Сергія Мельничука, який називає себе журналістом. На початку червня за систематичні образи, переслідування родини та особисто Віталія, цькування команди ЦПК Шабунін вдарив Філімоненка в обличчя.

Якщо провину Шабуніна буде доведено, йому загрожує до трьох років позбавлення волі.

Раніше слідчі інкримінували голові ЦПК іншу статтю ч. 2 ст. 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу. Відтак голові ЦПК загрожувало б обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років.

Утім, за ніч слідчі змінили кваліфікацію і текст підозри.

У прокуратурі пояснили зміну статті так: “Враховуючи звернення до правоохоронців представників ЗМІ та громадськості щодо невідповідності потерпілого статусу журналіста, стаття щодо заподіяння тілесних ушкоджень у зв’язку здійсненням ним професійної діяльності наразі не інкримінується”.

“Інформація про причетність потерпілого до журналістської діяльності, а також мотиви вчинення кримінального правопорушення, буде ретельно перевірена, після чого прийняте відповідне процесуальне рішення”, – зазначили журналістам у відомстві.

Нагадаємо, сутичка між Шабуніном та Філімоненка сталася 8 червня, коли провокатор підстерігав Віталія під Дніпровським військовим комісаріатом, куди Шабуніна викликали повісткою під надуманим приводом. Журналісти, які в той день знімали візит Шабуніна до військкомату, стали свідками того, як “потерпілий” Філімоненко сам викликав собі швидку, але відмовився від госпіталізації та допомоги лікарів.

“Тілесні ушкодження середньої тяжкості” не зашкодили Філімоненку здійснити іще одну провокацію в той день. Він приснув газовим балончиком в обличчя Шабуніну і присутніх журналістів, чим реально перешкоджав їм здійснювати їхню професійну діяльність.

Як провокатор став “журналістом”?

Поки Шабунін був у лікарні, де промивав очі від балончику, Філімоненко звернувся до поліції і написав заяву, в якій назвав себе “журналістом” видання “Flash on Time News”, де неможливо знайти жодної публікація його авторства. Прикметно, що у той же день до поліції звернулися і потерпілі від балончику журналісти, однак їх покази проігнорували.

Ввечері того ж дня Філімоненко з’явився на телеекранах, де було видно сліди побиття, яких не могло бути від одного удару, нанесеного Шабуніним. У Центрі протидії корупції переконані, що спільники Філімоненка навмисно його побили для того, щоб звинуватити голову ЦПК у злочині, який він не вчиняв.

Ці обставини мали б перевірити слідчі та підтвердити судмедексперти, але цього зроблено не було і підозру Шабуніну “виписали” фактично на основі лише показів “потерпілого” і документів з лікарні.

Звідки взялися “тілесні ушкодження середньої тяжкості”?

Зазначимо, що Філімоненко таки “ліг на больнічку”. Спочатку він один день перебував на стаціонарному лікуванні в Київській міській лікарні швидкої допомоги. А потім опинився у Київській міській клінічній лікарні №12. Там удар в око Філімоненку лікували стаціонарно 21 день. Саме стільки потрібно для того, аби за законом тілесні ушкодження вважалися “середньої тяжкості”.

Це дає змогу подібним до Філімоненка псевдопотерпілим оббріхувати своїх опонентів і вимагати для них суворішого покарання. Слідчі не стали з’ясовувати всі обставини справи: чи міг удар Віталія спричинити такі наслідки, як хочеться “потерпілому”, чи дійсно була необхідність стільки перебувати в лікарні. Слідчі через суд витребували медичні документи і під тиском прокурорів склали текст підозри.

Сам “потерпілий” Філімонеко втік від кримінальної відповідальності до Польщі, про що безсоромно повідомив на своїй сторінці у Фейсбук. Звідки він поїхав “лікуватися” до Іспанії. За день до оголошення Шабуніну підозри Філімоненко опублікував відео, в якому пояснив, що йому “нема чого більше боятися” і що він повертається “додому”.

Навіщо Шабуніну “шиють” справу?

Формальне розслідування, проведене слідчими, та поспіх прокурорів із підозрою свідчать про те, що правоохоронці не мають наміру з’ясовувати правду, а хочуть чим швидше звинуватити Шабуніна у злочині, спаплюжити його репутацію та підірвати довіру до команди Центру протидії корупції.

Що насправді зробив Шабунін?

У ЦПК наполягають на тому, що Віталій Шабунін ударив людину, яка його систематично провокувала на конфлікт, а не журналіста під час виконання редакційного завдання. У цих обставинах точно немає складу злочину, який інкримінується голові ЦПК. Якщо об’єктивне розслідування та експертизи встановлять, що є інший склад злочину, пов’язаний із тілесним ушкодженням, Шабунін буде нести відповідальність відповідно до закону. Але зараз цього немає. Слідство встановило те, чого насправді не було.

Як насправді в Україні розслідують побиття журналістів

Все це – доволі цинічно на фоні того, що інші справи про напади та побиття журналістів правоохоронці розслідують безрезультативно. Лише одиниці справ доходять до суду. Зокрема, після Революції гідності за статтею 345-1, що інкримінується Шабуніну, було винесено лише 3 вироки. У двох випадках це – угода про примирення, а в третьому обвинуваченого взагалі звільнено від відбування покарання з іспитовим строком. При цьому, Інститут масової інформації щомісяця повідомляє про десятки випадків перешкоджання роботі журналістів в Україні.

Медіа-юристи та адвокати потерпілих кажуть, що журналіст просто не може довести в суді те, що під час побиття виконував свою роботу. Про це пишуть і самі журналісти.

Так, три судові інстанції в Україні програв журналіст Радіо Свобода Сергій Андрушко, намагаючись довести, що охоронці Януковича перешкодили його діяльності, коли повалили на землю під час зйомки офіційної події. Тепер справа Сергія – у Європейському суді з прав людини, бо тільки рішення міжнародного суду може змусити цю статтю (345-1) запрацювати в Україні для захисту журналістів.

Журналіст Радіо Свобода Михайло Ткач та оператор Килиро Лазаревич знімали на вулиці елітні автомобілі працівників Служби безпеки України і силою були затримані працівниками СБУ, які забрали техніку і змушували журналістів писати визнання у шпигунстві. Відтоді минуло 2 з половиною роки, але журналісти не можуть довести свою правоту: справа абсолютно безпідставно тричі закривалась судом.

Журналістка Наших Грошей Аліса Юрченко на своїй сторінці у Фейсбук написала, що теж має власний “великий досвід” у справах побиття журналістів. “Інтрига в тому, що як мінімум в одному провадженні поліція … не змогла переконатися, що я журналіст”. В іншому випадку – нападу зятя екс-заступника Авакова на журналістку Надію Бурдєй та знімальну групу Наших Грошей – “між нападом і пред’явленням підозри пройшло два роки. Два роки, Карл, а не місяці”, – пише журналістка.

З огляду на поведінку слідчих і тиск прокурорів, схоже, що громадський діяч Віталій Шабунін може стати першим за багато останніх років, кого притягнуть до кримінальної відповідальності за побиття провокатора, який називає себе журналістом.

Більше інформації про переслідування ЦПК з боку влади читайте на сайті: attack.antac.org.ua