Пiдтримати

Шановні благодійники!

Ми щиро дякуємо кожному за пожертви, якими ви підтримуєте наш Центр і роботу юридичної команди.

Це – найкраща відзнака та найдієвіший стимул для нас рухатися далі: викривати корумпованих чиновників, направляти заяви про злочин у правоохоронні органи, контролювати хід слідства, закривати законодавчі дірки, що дозволяють корупціонерами та хабарникам залишатися непокараними.

Фінансування сектору протидії корупції міжнародними організаціями дозволяє нам залучати необхідні для реалізації наших кампаній та проектів кошти.

Утім, ми залишаємо відкритими наші банківські реквізити для тих, хто вважатиме за можливе і далі демонструвати довіру нашій команді своїми пожертвами.

  1. Онлайн-переказ через систему LiqPay (ПриватБанку)

    Зазначати ім’я та е-пошту не обов’язково, проте ми просимо Вас вказувати принаймні свою адресу електронної пошти, щоб ми могли зв’язатися з Вами за потреби.

  2. Безготівковий переказ через будь-який банк

    Одержувач платежу: ГО “Центр Протидії Корупції”
    Код ЄДРПОУ: 38238280
    Рахунок № 26009052715264 в ПАТ “Приватбанк”
    МФО: 300711
    Призначення платежу: “Благодійна пожертва”

Караємо зашкварених мажоритарників

Притягаємо до відповідальності за розпил тендерів.

Допомагаємо банкам дізнатися правду про клієнтів-чиновників.

Foreign partners condition Ukraine to fight corruption. We are monitoring how Ukraine implements these obligations.

Вивчаємо корупцію та вчимо з нею боротися.

Допомагаємо повернути украдені корупціонерами гроші назад в Україну.

Окружний адмінсуд може повернути в конкурс до Вищого антикорупційного суду сумнівних кандидатів

Заветований міжнародними експертами кандидат до Вищого антикорупційного суду Тарас Заєць намагається визнати недійсним ветування сумнівних претендентів до антикорсуду, а також повернутися до конкурсу самому.

Про це стало відомо із порталу судової влади. Тарас Заєць подав 2 позови до скандального Окружного адміністративного суду Києва.

Перший позов стосується скасування регламенту Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), а другий — рішення ГРМЕ про ініціювання ветування кандидата.

8 лютого суддя Окружного адміністративного суду Києва Любов Маруліна  ухвалила до розгляду позов щодо скасування Регламенту ГРМЕ.

У разі скасування Регламенту ГРМЕ не тільки сам Заєць, але і всі сумнівні кандидати, заветовані ГРМЕ, зможуть знову претендувати на посади антикорупційних суддів.

“Наслідком скасування Регламенту Громадської ради міжнародних експертів стане знищення результатів місячної роботи незалежних міжнародних експертів”, — пояснила керівник юридичного відділу Центр протидії корупції Олена Щербан.

“Якщо суд скасує увесь регламент — це автоматично означатиме нелегітимність роботи ГРМЕ та нівелює всі рішення ухвалені на основі Регламенту. Це як “принцип доміно” — коли падає одна цеглинка і руйнується весь механізм. У результаті скасування регламенту ГРМЕ можуть бути визнані нечинними усі рішення ГРМЕ про ініціювання ветування кандидатів, а отже недоброчесні та непрофесійні кандидати можуть повернутися до конкурсу”, — додала Щербан.

Окружний адміністративний суд призначив перше засідання у справі на 13 березня 2019 року.

Нагадаємо, завдяки роботі Громадської ради міжнародних експертів із конкурсу до Вищого антикорупційного суду вибуло 42 сумнівних кандидата або майже 40% зі 113, які перед цим успішно склали тестування.

Серед заветованих кандидатів — суддя Святошинського районного суду міста Києва Тарас Заєць, який брав участь у “справах Майдану”. У лютому 2014 року він обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо учасника масових акцій протесту. Проте не повідомив про це у декларації доброчесності за 2016 рік.

Окружний адміністративний суд, який розглядає позови судді Зайця, відомий одіозними рішеннями щодо відсторонення від виконання обов’язків міністра Уляни Супрун, поновлення на посаді екс-глави Державної фіскальної служби Романа Насірова, забороною Майдану та численними індульгенціями фігурантам справ НАБУ.

У рамках судової реформи з ОАСК не був звільнений жоден суддя, попри те, що більшість суддів є фігурантами численних скандалів у ЗМІ щодо наявності необґрунтованих статків.