Безіменні Мартиненки та Труханови: Верховний суд проти поширення імен фігурантів резонансних справ

Касаційний цивільний суд Верховного Суду залишив чинним рішення Київського апеляційного суду, яким Національне антикорупційне бюро зобов’язали видалити статтю про кримінальну справу ексдепутата Миколи Мартиненка, обвинуваченого у розкраданні близько 700 млн грн державних підприємств. Це створює небезпечний прецедент для свободи слова в Україні. 

Суддя-доповідач у справі — Валентин Сердюк. Рішення винесла колегія у складі В. С. Висоцької, А. І. Грушицького, І. В. Литвиненко, В. В. Сердюка та І.М. Фаловської.

Мартиненко вимагав від НАБУ визнати інформацію на сайті НАБУ у статті “Справа Мартиненка” такою, що порушує його немайнові права на використання імені та на недоторканність ділової репутації. Своїм рішенням Верховний Суд фактично визнав, що приватний інтерес обвинуваченої в особливо тяжкому злочині публічної особи (у цьому випадку екснардепа Мартиненка) вище суспільного інтересу. 

“Це рішення Верховного суду абсолютно абсурдне і вкотре доводить, що Верховний Суд потребує очищення. Завтра всі фігуранти справ НАБУ/САП, на кшталт Труханова чи Насірова, можуть побігти в суди з проханням заборонити журналістам та правоохоронцям про них повідомляти. Це рішення нівелює право українців на інформацію про публічних осіб, підозрюваних  у розкраданні на сотні мільйонів гривень”, — коментує голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. 

Зауважимо, що висновки Верховного суду щодо застосування норм права є обов’язковими для всіх інших судів. Тому це створює небезпечний прецедент. 

Нагадаємо, 21 грудня 2018 року Солом’янський суд відмовив Мартиненку в тому, щоб НАБУ видалило його ім’я зі свого сайту. У рішенні йшлося, що суспільний інтерес до справи значно переважає імовірну шкоду права Мартиненка на використання його імені: позивач майже 20 років був депутатом, а також очолював енергетичний комітет Верховної Ради, тобто він — публічна особа. Більше того, йому інкримінують вчинення злочину пов’язаного саме з його діяльністю на високій держпосаді.

Однак згодом Київський апеляційний суд задовольнив скаргу Мартиненка і зобов’язав НАБУ видалити інформацію про справу ексдепутата, пославшись лише на положення ч. 4 ст. 296 Цивільного кодексу України (заборона використання імені в контексті кримінальної справи до вироку суду). Апеляція не навела жодних аргументів, які б спростовували рішення Солом’янського суду. 

Схожий позов Мартиненко подавав також проти “Центру протидії корупції”. Йдеться про досьє Мартиненка, розміщене у відкритому Реєстрі національних публічних діячів — базі даних, розробленій громадською організацією. Мартиненко вважає, що у цьому випадку порушується його право на використання імені.

У випадку ЦПК і Печерський районний суд Києва, і Київський апеляційний суд стали на бік колишнього депутата і зобов’язали активістів видалити інформацію про Мартиненка. Активісти подали скаргу до Верховного Суду, який вже відкрив провадження і буде розглядати справу.

Поділитись новиною

Читайте також

Всі новини
ВККС може рекомендувати призначити суддею працівницю ВККС Оксану Мусієнко, яка мала доступ до відповідей на тестування на посаду судді
Після тиску громадських організацій Рада відмовилась послаблювати контроль громадськості над відбором суддів
“Я не корупціонер. У мене квартира в кінці Троєщини”: ВРП надала згоду на утримання під вартою чотирьох суддів апеляції

Читайте також

Всі новини
“Ну так как поменялся глава Верховного, там течения разные, мне нужна ваша поддержка”: деталі засідання щодо забудовника, якого підозрюють у спробі підкупу міністра Кубракова
Як “правки Лозового” можуть поховати справу на 390 млн грн. І який стосунок до цих подій має Верховний Суд
Муженко, Полторак, абонент «Ірина Гер» та ремонт на Лаврській: деталі обрання запобіжки екснардепу Микитасю

підписка

Отримуйте першими новини ЦПК
Заповнючи форму, я погоджуюсь з умовами Політики конфіденційності