ЄСПЛ розглядає справу про маніпуляції з відбором суддів Верховного Суду

7 вересня 2021 року Європейський суд з прав людини комунікував справу за позовом судді Романа Брегея, в якій оскаржуються порушення під час формування Верховного Суду у 2017 році. 

Відповідне рішення було оприлюднено на сайті суду 27 вересня. 

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Роман Брегей оскаржив до ЄСПЛ рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), прийняте в межах конкурсу до Верховного Суду у березні 2017 року. Цим рішенням ВККС “реанімувала” 43 кандидатів до Верховного Суду, які не набрали мінімальний допустимий бал за практичне завдання, а отже за правилами самої ВККС не мали би пройти до наступного етапу конкурсу. 

Однак ВККС раптово заявила, що всі тлумачили правила конкурсу неправильно, і ті 43 кандидати, які не набрали мінімальний бал за практичне завдання, але отримали високі бали під час тестування, таки проходять до наступного етапу. 

Це рішення стало однію з найбільший маніпуляцій ВККС під час конкурсу до Верховного Суду в 2017 році. Серед тих 43 “щасливчиків” опинився і Михайло Смокович, який врешті був призначений до Верховного Суду та навіть очолив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. Експерти переконані, що саме через необхідність протягти Смоковича ВККС і вдалась до зміни правил конкурсу.

Роман Брегей також претендував на крісло судді Верховного Суду, однак він припинив участь у конкурсі саме після виконання практичного завдання. Завдання полягало у написанні тексту судового рішення, і роботу Брегея члени ВККС оцінили низькими балами. 

“Вже з самого початку конкурсу стало зрозуміло, що ВККС намагатиметься маніпулювати результатами та підігруватиме потрібним кандидатам. Однак ми зовсім не очікували, що гідних кандидатів позбуватимуться так зухвало. Рішення Романа Брегея у Школі суддів використовують для підготовки майбутніх суддів. Саме тому той факт, що Брегей нібито не зміг справитись із написанням судового рішення, кинув велику тінь на законність і справедливість рішень ВККС”, – коментує експертка Центру протидії корупції Галина Чижик. 

У своєму позові до ЄСПЛ Роман Брегей наголошує на тому, що правила проведення конкурсу були непрозорі через незаконні та суперечливі рішення ВККС, яка не спромоглась забезпечити неупередженість та рівне ставлення до кандидатів. 

ЄСПЛ має дати оцінку цим доводам. Одне із ключових питань, що стоїть перед судом, – чи законно ВККС допустила до наступного етапу конкурсу 43 кандидатів, які не набрали мінімальний бал. 

“Рішення ЄСПЛ може стати першим документом, який на такому високому рівні зафіксує порушення, допущені ВККС під час відбору  суддів Верховного Суду. Досі про ці порушення говорили лише експерти та  самі учасники конкурсу, тоді як влада всіляко намагалась створити картинку найпрозорішого та найсправедливішого відбору. Найголовніше ж, що це рішення може похитнути позиції самого Верховного Суду та особливо тих 43 суддів включно з Михайлом Смоковичем, які отримали посади саме завдяки маніпуляціям ВККС”, – додає Галина Чижик.

Поділитись новиною

Читайте також

Всі новини
Роботу Вищої ради правосуддя слід відновити у конституційний спосіб та відповідно до судової реформи
Етична рада провела перше засідання: що увійшло в Регламент та коли почнеться очищення ВРП

підписка

Отримуйте першими новини ЦПК
Заповнючи форму, я погоджуюсь з умовами Політики конфіденційності