Як Генпрокуратура Яреми, Шокіна, Луценка та САП Холодницького «зливали» справи Злочевського

Із чотирьох кримінальний справ щодо міністра часів Януковича та власника компанії «Burisma» Миколи Злочевського залишилось лише дві. Це справи, які наразі розслідує НАБУ.

У інших двох випадках уникнути правосуддя Злочевському допомогла Генпрокуроратура.

Спочатку ГПУ за часів Віталія Яреми “допомогла” зняти арешт з мільйонів Злочевського у Великобританії. Згодом за прокурорства Віктора Шокіна та Юрія Луценка чомусь розслідували не походження цих коштів екс-міністра, а сплату ним податків. Пізніше Луценко взагалі закрив одну зі справ щодо дочірніх компаній Злочевського.

У цей час підлеглі антикорупційного прокурора Назара Холодницького “забули” вчасно подати оскарження закриття іншого епізоду справи щодо компаній екс-міністра.

Нагадуємо, що саме інкримінують Миколі Злочевському та хто допомагає йому вийти сухим із води

1.ГПУ ЯРЕМИ ДОПОМОГЛА СКАСУВАТИ АРЕШТ 23,5 МЛН ДОЛ ЗЛОЧЕВСЬКОГО У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

У 2014-2015 Генеральна прокуратура України, очолювана на той час Віталієм Яремою, сприяла Миколі Злочевському у розблокуванні 23,5 млн доларів США, арештованих у Великій Британії.

У квітні 2014 Британське Бюро по боротьбі з шахрайством розпочало досудове розслідування щодо Миколи Злочевського за фактом відмивання коштів у сумі 35 млн доларів США.

У цій кримінальній справі на рахунках Злочевського британські правоохоронці заблокували 23,5 млн доларів США. Про це українській стороні стало відомо наприкінці липня 2014, коли в рамках міжнародної правової допомоги британські правоохоронці звернулися до Генеральної прокуратури України (ГПУ) із запитом про надання інформації про Миколу Злочевського та пов’язані з ним компанії.

5 серпня 2014 саме на підставі запиту та звіту заступника генпрокурора (на той час), Віталія Каська, Головне слідче управлінням ГПУ розпочало кримінальне провадження №42014000000000805 щодо Миколи Злочевського за ч.3. ст. 368-2 та ч.3 ст.209 КК України – відмивання коштів в особливо великих розмірах.

23 вересня 2014, через два місяці від початку досудового розслідування, слідство на запит захисника Злочевського, який намагався скасувати арешт його коштів у Великій Британії, видало першу довідку про “невизначений правовий статус та відсутність повідомлень Миколі Злочевському про підозру”.

25 вересня 2014 британські правоохоронці отримали часткову відповідь на свій первинний запит до української сторони у другу чергу, уже після того, як захист Злочевського отримав документ про його невинуватість.

20 листопада 2014 Віталій Касько, на той момент заступник Генпрокурора, відповідальний за міжнародне співробітництво, у письмовій формі вдруге попередив керівництво ГПУ про необхідність надання британським правоохоронцям запитуваної інформації у стислі строки — «у зв’язку із запланованими на початок грудня поточного року судовими слуханнями у цій справі, зокрема щодо правомірності арешту у Великобританії активів М.Злочевського».

Попри це, 2 грудня 2014, за день до слухань у Кримінальному суді Лондону Генеральна прокуратура України видала на запит захисника Злочевського другу довідку про “невизначений правовий статус та відсутність повідомлень Миколі Злочевському про підозру”.

Цим листом одразу скористалися захисники Злочевського під час судових слухань у Лондоні 3-5 грудня 2014 року. Результати цих слухань та аргументи обох сторін були взяті Лондонським судом за основу майбутнього рішення про розблокування арештованих коштів.

4 грудня 2014, через 5 місяців із початку розслідування, заступник генпрокурора Микола Герасимюк із порушенням вимог закону та без поважних на те причин передає кримінальне провадження щодо Злочевського Міністерству внутрішніх справ. Через це збір доказів для висунення підозри Миколі Злочевському припиняється на два тижні.

10 грудня 2014 представники посольства Великої Британії в Україні поінформували ГПУ про факт оскарження Злочевським арешту грошей та «можливе прийняття британським судом рішення про розмороження цих активів через відсутність з боку України активних заходів з приводу розслідування зазначених кримінальних проваджень, зокрема, через відсутність підозри та запитів із проханням про арешт зазначених коштів».

25 грудня 2014 на адресу ГПУ надходить лист від компетентних органів США про ризик ухвалення британським судом рішення про розблокування активів Злочевського через повільне розслідування справи екс-міністра, що може поставити під сумнів усі санкції ЄС, Ліхтенштейну та Швейцарії щодо Віктора Януковича та його соратників.

29 грудня 2014 ГПУ забирає кримінальне провадження у МВС та цього ж дня видає Злочевському повідомлення про підозру у незаконному збагаченні та відмиванні коштів.

Уже наступного дня, 30 грудня 2014, столичний Печерський суд накладає арешт на вже заблоковані рішенням Лондонського суду 23,5 млн доларів.

Однак, 21 січня 2015  Центральний кримінальний суд Лондона скасовує арешт рахунків.

Утім, Центральний кримінальний суд Лондона не взяв до уваги інформації про підозру Злочевському та ухвалу Печерського суду через відсутність інформації про походження доказів, якими керувалися українські правоохоронні органи та суд.

Рішення Лондонського суду містить висновки про відсутність додаткових доказів у справі за 8 місяців розслідування, достатніх для обґрунтованого рішення про арешт коштів.

Відсутність таких доказів і є наслідком бездіяльності ГПУ, яка не досліджувала джерела походження арештованих 23,5 млн доларів на рахунках Злочевського.

Британський суддя у постанові також звернув увагу на непослідовність позиції української прокуратури, яка з різницею у 27 днів видала Злочевському довідку про його чистоту перед законом, а потім вручила підозру.

2.ГПУ ШОКІНА-ЛУЦЕНКА РОЗСЛІДУВАЛА СПЛАТУ ПОДАТКІВ, А НЕ АРЕШТОВАНИХ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ КОШТІВ

У рамках кримінального провадження про незаконне збагачення та відмивання коштів (No42014000000000805) українські правоохоронці розслідували сплату Злочевським податків в Україні, а не походження грошей, арештованих у Британії, а також «розмили» це кримінальне провадження іншими епізодами.

29 грудня 2014 у цьому кримінальному провадженні Злочевському повідомили про підозру у незаконному збагаченні в особливо великих розмірах та відмиванні коштів.

Однак ГПУ не передала цей епізод до суду, а продовжила слідство, яке за два роки перетворилося на розслідування про ухилення від сплати податків.

У рамках досудового слідства українські слідчі мали встановити джерела та законність походження значних коштів на банківських рахунках українського високопосадовця, яким на той час був Злочевський.

Натомість, слідчі досліджують, як  Злочевський, перебуваючи на державній службі, платив в Україні податки. Районна податкова інспекція проводить формальну перевірку і не встановлює податкової заборгованості.

На підставі цього 1 листопада 2016 ГПУ закриває кримінальне провадження за підозрою Злочевського у незаконному збагаченні та відмиванні грошей «у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення».

Маніпулюючи фактами, ГПУ заявила, що рішення лондонського суду також підтверджує відсутність доказів про порушення податкового законодавства Злочевським.

У той час, як лондонський суд виявив не лише ймовірність ухилення від сплати податків, але й можливість незаконного походження 23,5 млн доларів США на рахунках компаній «Burisma» у Великій Британії.

ГПУ не перевіряла джерела походження 23,5 млн доларів США, які, як довів британський суд, згідно зі свідченнями адвокатів Злочевського були отримані із офшорних компаній Сергія Курченка — ключової особи фінансової та нафтової імперії часів режиму Януковича.

Курченко, що перебував під дією санкції Європейського Союзу, наразі підозрюється ГПУ у створенні злочинного угрупування, шахрайстві, фіктивному підприємництві, незаконному збагаченні та зловживанні владою. Загальна сума завданих збитків — щонайменше 5 млрд гривень.

Водночас, призначений 2016 року Президентом Порошенком генпрокурор Юрій Луценко, який до того керував президентською фракцією у парламенті, не міг просто закрити кримінальне провадження, що тривало три роки і мало значний суспільний резонанс в Україні та за кордоном.

10 жовтня 2016 офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України проводить у ТОВ «Еско-Північ» з «Burisma Group» позапланову перевірку за 8 місяців 2016 та встановлює порушення податкового законодавства.

На підставі результатів цієї перевірки, головному бухгалтеру ТОВ «Еско-Північ» Раїсі Володарській висунули підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Підозру оголосили у рамках того ж кримінального провадження, у якому українські правоохоронці розслідували доходи Злочевського на державних посадах.

Слідство встановило, що Володарська занизила податок на прибуток ТОВ «Еско-Північ» у сумі 33 099 840 грн. Компанія відшкодувала завдані збитки у повному обсязі ще під час досудового розслідування.

Окрім нарахованих податків, ТОВ «Еско-Північ» сплатила штрафні санкції у сумі 16 549 920 грн. Адже відповідно до українського кримінального кодексу, людина, що вчинила податковий злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у разі сплати податків та повного відшкодування завданих державі збитків.

1 листопада 2016 у день, коли ГПУ закриває кримінальне провадження за епізодом незаконного збагачення Злочевського, бухгалтер Володарська під час допиту повідомляє слідству про відшкодування всіх збитків та пише заяву про звільнення від кримінальної відповідальності.

17 листопада 2016 Подільський районний суд Києва підтвердив факт повного відшкодування збитків та звільнив від кримінальної відповідальності головного бухгалтера ТОВ «Еско-Північ».

Важко прослідкувати логіку у діях українських слідчих, які в 2016 приєднали епізод про несплату податків до кримінального провадження про незаконне збагачення та відмивання коштів, імовірно скоєних Злочевським у 2010-2014 роках, а також характер зв’язків між бухгалтером ТОВ «Еско-Північ» та Злочевським у рішеннях суду в рамках даного кримінального провадження.

У той же час, із закриттям кримінального провадження проти Миколи Злочевського українські прокурори втратили можливість на подальшу конфіскацію арештованих активів Злочевського в Україні, а саме 2 земельні ділянки, 3 будинки та автомобіль марки Rolls-Royce Phantom.

3.ГПУ ЛУЦЕНКА ЗАКРИЛА СПРАВУ ЩОДО ДОЧІРНІХ КОМПАНІЙ «BURISMA GROUP» (СПІЛЬНО З УКРГАЗВИДОБУВАННЯМ)

З травня 2014 ГПУ розпочала розслідування кримінального провадження №42014000000000375 щодо злочинної діяльності дочірніх компаній «Burisma» в Україні, а саме ТОВ «Еско-Північ», ТОВ «Парі», ТОВ «Перша українська нафто-газова компанія», що видобували та продавали газ в України на основі договорів про спільну діяльність із державною компанією «Укргазвидобування».

Слідство встановило, що дочірні компанії «Burisma» видобували та продавали газ в Україні за значно заниженими цінами для пов’язаних компаній, щоб знизити офіційний прибуток, які відповідно до умов договорів про спільну діяльність, мали ділити його із державною компанією.

Чиновники державної компанії «Укргазвидобування» підозрювалися  у розкраданні державних коштів через такі схеми.

Відповідно до інформації, розповсюдженої генпрокурором Юрієм Луценком 7 липня 2016, дочірні компанії «Burisma» були нібито залучені у схеми уникнення від сплати податків. Луценко оцінив суму несплачених податків у розмірі 1 млрд гривень протягом 2014-2015.

З серпня 2016 дане кримінальне провадження зосередили лише на епізоді уникнення від сплати податків дочірніми компаніями «Burisma», а не на належному виконанні умов угод про спільну діяльність.

Натомість, із жовтня 2016 у судових ухвалах у рамках цієї справи змінюється фабула та зникають будь-які згадки про дочірні компанії «Burisma Group». Ця інформація доступна за результатами пошуку в кримінальному розслідуванні №42014000000000375.

Розслідування справи про ухилення від сплати податків замість розкрадання державних коштів дає зелене світло прокурорам закрити справу, як тільки «Burisma» сплачує до бюджету завдані збитки.

4.НАБУ РОЗСЛІДУЄ СПРАВУ ЩОДО ДОЧІРНІХ КОМПАНІЙ «BURISMA GROUP» (ВИДАЧА СПЕЦДОЗВОЛІВ)

Кримінальна справа №42015000000001142 щодо незаконної видачі дозволів на користування надрами компаніям ТОВ «Парі», ТОВ «Еско-Північ», ТОВ «Перша українська нафтова газова компанія», ТОВ «Алдеа Україна», ЗАТ «Укрнафтобуріння», ТОВ «Кримтопенергосервіс», ТОВ «Газойлінвест», ТОВ «Азов-нафта», ТОВ «Надрагаз» посадовими особами Міністерства екології та природних ресурсів України протягом 2010-2015 років, кошти від чого спрямовувалися на самозбагачення.

Справа розслідувалася Генпрокуратурою до кінця 2015 року. 23 грудня 2015 Національне антикорупційне бюро (НАБУ) її забрало. Бюро вдалося встановити порушення під час видачі дозволів, а саме відсутність обов’язкового погодження з органами місцевого самоврядування.

Однак 1 серпня 2017 Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) закрила справу, заявивши, що немає достатньо доказів для доведення злочину.

15 червня 2018 слідство поновили за клопотанням народного депутата Тетяни Чорновол.

27 серпня 2018 слідчий суддя наказав завершити розслідування впродовж двох місяців, але це рішення було оскаржене. Станом на березень 2019 розслідування триває.

5.НАБУ РОЗСЛІДУЄ РОЗКРАДАННЯ МАЙЖЕ 50 МЛН ГРН ЗА ЧАСІВ ПЕРЕБУВАННЯ ЗЛОЧЕВСЬКОГО НА ПОСАДІ МІНІСТРА

Справа №42014000000000181 щодо розкрадання державних коштів на загальну суму 49,38 млн грн під час здійснення закупівель консультаційних послуг на впровадження технологій дистанційного зондування землі.

Розслідування стосується періоду перебування Злочевського на посаді міністра.  Його передали з ГПУ до НАБУ на початку 2016. Станом на березень 2019 розслідування триває.

6.САП “ПРОПУСТИЛА” ТЕРМІНИ ОСКАРЖЕННЯ

САП намагалася скасувати отримання дозволів, зазначених у пункті 4, поза кримінальною справою за адміністративною процедурою оскарження.

20 вересня 2016 САП звернулася до Окружного адміністративного суду Києва з адміністративною скаргою до Міністерства екології та природних ресурсів України щодо скасування дозволів, виданих 13 січня 2011.

Позов стосувався трьох дозволів (№ 5352; № 5371; № 5386), видані компаніям, якими опосередковано володіє Микола Злочевський.

Підставою для позову стало порушення процедури видачі дозволів, а саме відсутність погоджень органами місцевого самоврядування.

28 грудня 2016 суд відхилив позов без розгляду справи по суті через сплив строку давності.

Згідно з законом, державний орган має шість місяців на оскарження з моменту виявлення ним порушення. САП дізналася про незаконну видачу дозволів у січні 2016 під час розслідування кримінальної справи № 42015000000001142, яке здійснює НАБУ. Однак позов подали лише в серпні 2016, таким чином пропустивши строки позовної давності.

САП уникає змістовних пояснень причин запізнілого подання позову. У медіа Назар Холодницький послався на законодавче обмеження, яке вимагає зачекати поки орган, що видав дозвіл, подасть свій позов або відмовиться від нього.

Проте малоймовірно, що прокурори САП не знали про такі обмеження і сплив строку на подачу адміністративного позову. Саме вони були зобов’язані спонукати інші державні органи своєчасно надавали інформацію та докази, необхідні для справи.

10 січня 2017 САП оскаржила рішення суду про закриття справи. 28 лютого 2017 Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції.

Документи:

  1. Лист Генеральної прокуратури України №07/2-33039-14 від 29 грудня 2016 року до народного депутата України В.В. Чумака за підписом заступника Генерального прокурора Ю.Столярчука
  2. Лист Генеральної прокуратури України №17/1/5-32844-14 від 12 березня 2015 року до народного депутата України С.А. Лещенка за підписом колишнього заступника Генерального прокурора О. Баганця // опублікований вперше 06 травня 2015 року у блозі народного депутата України Сергія Лещенка
  3. Лист на той час заступника генерального прокурора Віталія Каська колишньому заступнику Генерального прокурора О.Заліско від 20 листопада 2014 року // опублікований вперше 15 жовтня 2015 року у блозі народного депутата України Сергія Лещенка
  4. Рапорт на той час заступника генерального прокурора Віталія Каська до колишнього Генерального прокурора Віталія Яреми
  5. Ухвала Кримінального суду Лондона у справі №RSTO72014
  6. З відповіді Національного антикорупційного бюро України №041-204/20487 від 23.06.2016 на запит ГО «Центр протидії корупції»
Поділитись новиною

Читайте також

Всі новини
Невідомі запустили брудну кампанію з дискредитації конкурсу на голову НАЗК. Щоб спростувати чутки, комісія має провести обговорення кандидатів публічно та опублікувати оцінки за есе
Рада ухвалює законопроєкт про лобізм в цілому. Він не вирішує проблему тіньового лобізму, бо декларування радників Єрмака та відкрита робота комітетів там не передбачені
“Это п*здец конечно. И украл ты всего-то навсего 403 млн грн”: найцікавіші моменти з обрання запобіжки Пашинському

підписка

Отримуйте першими новини ЦПК
Заповнючи форму, я погоджуюсь з умовами Політики конфіденційності