Підтримати

Верховна рада збирається поховати перевірку бенефіціарних власників в Україні

В порядку денному парламенту з’явився законопроєкт 5807, який може дозволити недобросовісним компаніям приховувати справжніх кінцевих власників. Ухвалення законопроєкту в такому вигляді дозволить тисячам компаній легально обманювати державу про свого бенефіціара. 

Ключовою проблемою законопроєкту є норма, яка вказує, що “У разі, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками такої юридичної особи, інформація про її кінцевого бенефіціарного власника не зазначається”.  

Автори законопроєкту “забули” надважливу деталь про те, що навіть фізичні особи-засновники можуть бути лише номінальними або фіктивними засновниками юридичних осіб.  Не враховуючи це, автори фактично дозволяють таким фіктивним засновникам автомачно збрехати про те, що вони є кінцевими бенефіціарами компанії.

“В Україні люди буквально за тисячу гривень продають свої паспортні дані для того, аби їх поставили засновником компанії. Ми спостерігаємо це в кожній другій справі НАБУ щодо ТОП-корупції. Коли засновники або директори навіть не знають, чим компанія займається і є просто ширмою для того, аби їх зазначили в реєстрі. Така ситуація наближає нас як країну до офшору”, – коментує член правління ЦПК Олена Щербан. 

Необхідність вказувати бенефіціарів за новими правилами була передбачена редакцією Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. Цей закон був прийнятий ще у 2019 році на виконання численних міжнародних зобов’язань України щодо протидії відмиванню коштів і визначив необхідність усім юридичним особам зареєстрованим до набрання ним чинності подати оновлену інформацію про своїх бенефіціарів протягом 3 місяців з дня набрання чинності, тобто з 1 серпня 2021 року.

Зокрема Закон імплементував положення 24 Рекомендації Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF), згідно якої наявна інформація про бенефіціарного власника у державному реєстрі повинна бути точною та актуальною.

“Головна концепція, закладена у нові вимоги, полягала в тому, що якщо в компанії дійсно співпадають бенефіціар та засновник, то вона просто подає ці дані реєстратору і не має жодних проблем. Проте, якщо засновник звичайний “фіктар” і компанія хоче збрехати, то її керівник мусить підписати цю брехню особисто і віддати державі. А це вже кримінальна відповідальність. Пропоновані депутатами зміни просто нищать цей підхід”, – додає Щербан.

Якщо юридичні особи мають труднощі з подачею цих даних, то законодавець може відтермінувати процес і дати більше часу, проте не знищувати ідею. Наразі, встановлювати кінцевих бенефіціарів можуть банки та інші суб’єкти фінансового моніторингу, правоохоронці. Проте  у разі виявлення брехні притягнути до відповідальності когось за це буде неможливо.

Команда ЦПК раніше уже ідентифіковувала фізичних осіб, які продавали свої паспортні дані та ставали власниками понад 100 українських компаній кожен, у той час, коли олігарх Ігор Коломойський публічно засвітився лише в 42 компаніях, хоча контролює значно більше.

Примітно, що першим автором законопроєкту є нардеп Ігор Фріс з фракції “Слуга народу”. Раніше, саме з його подачі парламентом було прийнято поправку, яка знищувала суть  електронного декларування, після чого Президент ветував законопроєкт.

Поділитись новиною

Читайте також

Всі новини
Громадські організації закликають Президента заветувати зміни до закону про фінансування партій
ЦПК виграв справу у Портнова у Верховному Суді
У Євросоюзі вважають проєкт ЦПК єдиним, що реально бореться з українськими олігархами

підписка

Отримуйте першими новини ЦПК
Заповнючи форму, я погоджуюсь з умовами Політики конфіденційності