9 грудня Венеційська комісія оприлюднила свій висновок щодо відновлення антикорупційного законодавства після ганебного жовтневого рішення Конституційного Суду. Експерти надали оцінку цьому рішенню КСУ, а також рекомендації щодо відновлення відповідальності за недостовірне декларування у вигляді позбавлення волі та відновлення повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції.
Як експерти Венеційської комісії оцінили рішення КСУ?
У висновку відзначили, що подання депутатів щодо антикорупційного законодавства розглянули незвично швидко і без публічних слухань. Також експерти були вражені тим, що питання конфлікту інтересів декількох суддів КСУ “у цій справі не розглядалось у будь-який значущий спосіб”.
Венеційська комісія погодилась із попередніми звинуваченнями КСУ у виході за межі конституційного подання та розгляді питань, які у ньому навіть не порушувались, та скасуванні норм закону, які не оскаржувались. Розкритикували також і те, що КСУ не відтермінував втрату чинності скасованих норм, аби у депутатів була можливість їх виправити, запобігши нищівним наслідкам рішення.
Особливо приділяється увага необгрунтованості рішення щодо знищення повноважень НАЗК та кримінальної статті за брехню в декларації.
У частині кримінальної відповідальності за недекларування експерти відзначили, що судді Конституційного Суду ані вказали доказів, ані особливих аргументів щодо свого твердження, що подання недостовірних декларацій не може нанести значної шкоди.
«Сам факт того, що експерти Венеційської комісії фактично оцінюють рішення КСУ, вже є красномовним і підтверджує, що з цим рішенням серйозні проблеми. Така практика є дуже винятковою для цього органу. Можливо, після місячного ігнорування проблеми Верховною Радою, депутати візьмуться вирішувати конституційну кризу», — коментує експерт ЦПК Антон Марчук.
Як Венеційська комісія запропонувала відновити відповідальність за недостовірне декларування?
Експерти Венеційської комісії наголошують на необхідності відновлення кримінальної відповідальності за неподання декларацій або недостовірне декларування: “рівень штрафів та інших санкцій має бути достатньо високим, щоб діяти як стримування, а також, аби забезпечити покарання, яке є пропорційним до тієї важливості, яку має боротьба з корупцією в Україні. Санкція у вигляді ув’язнення має бути збережена для найбільш серйозних порушень”.
Далі зазначається, що такими серйозними порушеннями можуть вважатись умисні розбіжності від певного порогу.
“Проголосований минулого тижня закон щодо начебто відновлення покарання за брехню в декларації є обманом українців. Ця санкція не є пропорційною, а тим більше стримуючою. Саме тому для справді стримуючого ефекту, експерти Венеційської комісії пропонують карати в‘язницею, а не гуртожитком за брехню на мільйони», — додає Марчук.
Як пропонується виконувати рішення КСУ в частині повноважень НАЗК?
Стосовно повноважень НАЗК експерти відзначили, що вони мають бути повністю відновлені щодо усіх публічних службовців. Перевірки декларацій суддів також можуть залишитися за НАЗК, на думку експертів комісії. Однак для врахування рішення КСУ “додаткові запобіжники можуть бути запроваджені у законі”, щоб захистити суддів від потенційних зловживань.
Такими запобіжниками, на думку Венеційської комісії, можуть бути посилення незалежності НАЗК на практиці та удосконалення громадського контролю відповідно до попередніх рекомендацій GRECO; більш точне формулювання повноважень НАЗК стосовно перевірок, або ж можливою є опція передбачити винятки чи процедурні запобіжники щодо суддів; законом може бути передбачено або механізм оскарження дій НАЗК, або регулярне звітування НАЗК до певного суддівського органу (наприклад, ВККС).
У висновку підкреслюється, що у цій частині, з огляду на недостатню обґрунтованість та зрозумілість рішення КСУ, у нардепів широкі межі розсуду, а визначення того, який механізм щодо суддів є найкращим — прерогативою українських парламентарів.
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний Суд України прийняв рішення щодо основних положень антикорупційної реформи України.
Це рішення скасувало низку положень антикорупційного законодавства без жодних обґрунтувань в мотиваційній частині. При прийнятті цього рішення КСУ вийшов за межі конституційного подання та фактично порушив Конституцію України.
4 грудня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт щодо відновлення відповідальності за брехню в декларації. Однак Рада відмовилася встановлювати покарання за такий злочин у вигляді позбавлення волі, натомість хоче обійтися лише обмеженням волі. Хоча раніше представники двох політичних партій говорили про необхідність позбавлення волі, також з такою ініціативою виступав президент.