Підтримати

Уряд Зеленського зареєстрував черговий законопроєкт, яким хочуть звільнити Ситника: аналіз ЦПК

У Верховній Раді зареєстрували нову версію  урядового законопроєкту №5070 щодо звільнення чинного директора  Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. Згідно з даними офіційного порталу Верховної Ради, Уряд 15 березня відкликав попередню версію проєкту та подав нову. За інформацією ЦПК, нова версія вже прямо передбачає політичне звільнення Ситника. Також у законопроєкті передбачаються норми для обрання нового очільника органу, однак вони створюють підґрунтя для обрання «ручного» керівника НАБУ. 

Центр протидії корупції проаналізував текст законопроєкту, внесеного КМУ до Верховної Ради. 

Примітно, що ще в листопаді 2020 року Зеленський на зустрічі з послами країн G7 заявляв, що попри рішення КСУ Ситник продовжить виконувати повноваження Директора НАБУ, а визнання окремих положень закону неконституційними не створює загроз для незалежності та легітимності очільника Бюро.

«Уряд та депутати Зеленського вчергове атакують НАБУ, що підриває незалежність органу та співпрацю з міжнародними партнерами. Поки Зеленський обіцяє послам та іншим партнерам не чіпати НАБУ, на практиці вони бачать чергові нападки на антикорупційну інституцію і кожна наступна гірша та нікчемніша за попередню. Ні звільнення директора НАБУ, ні ручна процедура конкурсу в НАБУ за жодних обставин не будуть прийняті міжнародними партнерами», – зазначає голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Що буде із чинним директором Ситником 

З дня набрання чинності цим Законом повноваження директора НАБУ припиняються нібито на виконання рішення Конституційного суду щодо призначення Артема Ситника. Однак це рішення КСУ не може бути підставою для звільнення чи припинення повноважень директора НАБУ. 

Наразі закон визначає чіткі та вичерпні підстави для звільнення чи припинення повноважень директора НАБУ. Це і є однією з гарантій незалежності як бюро, так і директора. Жодної з цих підстав наразі немає. Тому звільнення законом практично прирівнює посаду директора НАБУ до будь-якої політичної посади в країні і означатиме, що будь-якого наступного директора можна буде так само звільнити парламентською більшістю.

Який конкурс пропонується

Нова конкурсна процедура з обрання директора визначає конфігурацію конкурсної комісії з 6 осіб: 3 членів від Ради національної безпеки та оборони та 3 від Уряду за пропозицією міжнародних організацій. 

Пропонується запровадити прийняття рішень конкурсної комісії простою більшістю. На практиці це означає, що делеговані міжнародними партнерами члени комісії не матимуть істотної ролі в процесі роботи, адже їх голос не буде важливим для прийняття рішення. 

Також законопроєкт пропонує обмежити роботу міжнародників у комісії лише для одного відбору наступного директора НАБУ: опісля Уряд має підготувати та подати на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо припинення їхньої участі у формуванні комісії з обрання директора НАБУ та комісії з проведення аудиту діяльності НАБУ. Тобто усі наступні конкурси на директора НАБУ мають відбуватисяуже взагалі без участі міжнародників.

“В наших реаліях запропонована Урядом модель означає, що Ситника звільняють, обирають нового директора прикрившись участю в конкурсі делегованих міжнародних експертів. І вже через півроку, наприклад, якщо ця людина теж виявляється неслухняною після справи щодо чергового “татарова” Рада знімає законом і нового директора. Потім за якоюсь новою процедурою обирають вже без міжнародників чергову “Венедіктову” або залишають бюро взагалі без керівництва”, – додає Шабунін  

Своєю чергою, участь РНБО у процедурах добору директора НАБУ очевидно виходить за межі положень Конституції України. Тобто, запропоноване положення знову створює ризики їх визнання неконституційними.

Законопроєктом, окрім того, не визначається навіть у загальних рисах, якими є основні етапи проведення конкурсного добору на посаду Директора НАБУ, ці питання залишаються повністю на розсуд конкурсної комісії, яка визначає регламент своєї роботи та умови проведення конкурсу. 

Поле для маніпуляцій створює також призначення директора НАБУ після конкурсу. Справа в тому, що конкурсна комісія пропонує Уряду 2 або 3 кандидати, однак в законопроєкті відсутні чіткі критерії для цього. Уже з них Уряд обирає та призначає директора НАБУ. 

Що ще змінюється

НАБУ стає органом виконавчої влади та підпорядковується Кабінету міністрів. Однак в законопроєкті є ризики для незалежності бюро від Уряду, члени якого підслідні НАБУ. Ці норми приймаються на виконання рішення Конституційного Суду, який вказував раніше на ознаки приналежності НАБУ до виконавчої гілки влади.

Наслідки

Показово, що після провальних переговорів з Міжнародним Валютним Фондом з’явилося уже два законопроєкти, які підривають незалежність директора НАБУ. Саме у меморандумах з МВФ передбачалось створення НАБУ та забезпечення незалежності бюро. Порушення цих попередніх домовленостей ризикує підірвати співпрацю та знищити залишки довіри до української влади. 

Точно так само ручні процедури для обрання нового директора зруйнують співпрацю як з ЄС, так і зі США. Адже це прямо суперечить тому, що вимагають від України.

Поділитись новиною

підписка

Отримуйте першими новини ЦПК
Заповнючи форму, я погоджуюсь з умовами Політики конфіденційності