Україна може втратити кошти міжнародних донорів через зрив незалежної процедури призначення директора Антикорупційного Бюро.
Сьогодні Рада Міжнародного валютного фонду планує ухвалити рішення про Програму кредитування України обсягом 17,5 мільярда доларів. Тим не менше, Україна може не отримати ці кошти через можливий зрив незалежної процедури призначення Директора Антикорупційного Бюро, що є обов’язковою умовою міжнародних донорів.
Так, починаючи з вересня 2014 року відповідно до офіційного звіту МВФ та меморандуму між Україною та МВФ однією з умов здійснення повної фінансової підтримки реформ України є створення незалежного Антикорупційного бюро. При чому Україна взяла на себе обов’язок гарантувати операційну та інституційну незалежність НАБУ від будь-яких зовнішніх впливів. У меморандумі зазначається, що така незалежність повинна бути втілена в життя через “відповідні процедури призначення директора; чітко встановлені строки його звільнення з посади; право самостійно формувати команду” тощо.
Міжнародний валютний фонд здійснює щоквартальний перегляд Програми щодо виконання Україною обов’язкових вимог, закріплених в меморандумі, за результатами якого ухвалює рішення про надання наступного траншу.
Україна взяла на себе обов’язок гарантувати операційну та інституційну незалежність НАБУ від будь-яких зовнішніх впливів.
“Умови щодо незалежності та автономії нового правоохоронного органу, покликаного боротися із високопосадовими корупціонерами, і досі лишаються ключовими для МФВ, – пояснює Віталій Шабунін з Центру протидії корупції, – Ми уже були свідками того, як руками депутатів перші особи держави намагалися послабити незалежність Бюро. Наразі ми є свідками того, як Адміністрація президента свідомо зриває конкурс на посаду директора НАБ. Влада робить аборт Антикорупційного Бюро. На фінішній прямій конкурсу у парламенті з’являється законопроект, який, по суті, продовжує конкурс та спонукає до участі в ньому нових претендентів на посаду директора. Зміна правил гри у фіналі – абсолютно неприйнятно для міжнародних партнерів, і причина тут може бути одна – влада будь-якою ціною намагається отримати лояльного до себе директора Антикорупційного органу. Навряд чи такий сценарій буде фінансуватися коштами платників податків ЄС або Сполучених Штатів”, – підсумовує Шабунін.
Нагадаємо, 6 березня конкурсна комісія з відбору директора Антикорупційного бюро обрала чотирьох кандидатів, трьох з яких, за результатами спеціальної перевірки, пропонуватимуть президенту на вибір для затвердження на посаді. Це Яків Варічев, Микола Сірий (в обох – по 5 голосів), Артем Ситник (6 голосів) і депутат від БПП Віктор Чумак (7 голосів).
Законопроект №2339, що відкриває двері перед новими кандидатам для участі у конкурсі на посаду директора НАБ, був зареєстрований у парламенті 5 березня непублічними нардепами Блоку Петра Порошенко і Народного Фронту – Олександром Грановським, Олексієм Мушаком та Михайлом Хмільом.