Сьогодні, 3 лютого, парламентський Комітет з питань правової політики майже одноголосно підтримав рішення рекомендувати Верховній Раді п’ятьох кандидатів на посаду судді КСУ. Це відбулося без конкурсу, всупереч вимогам Конституції та рекомендаціям Венеційської Комісії, яка наголосила на необхідності реформи процедури відбору суддів.
Таким чином, за парламентською квотою народні депутати обиратимуть серед таких кандидатів: Ольги Бондар-Петровської від “Батьківщини”, Дмитра Журавльова від “Довіри”, Юрія Павленка (чинний депутат від “ОПЗЖ”), Ольги Совгирі (чинна депутатка від “Слуги народу”), Миколи Сірого від “ЄС”.
Експертка ЦПК із судової реформи, юристка Галина Чижик наголошує, що кандидатів навіть не досліджували на відповідність конституційним вимогам. Так, до прикладу, кандидат від ОПЗЖ Павленко отримав юридичний диплом лише у 2014 році, хоча за Конституцією суддею КСУ може бути громадянин України, який має стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ятнадцять років. Кандидати від “Батьківщини та “Довіри” тим часом проблематично говорили українською, а володіння державною мовою – також одна з вимог, закріплених в Основному законі. Проте головне порушення полягало у відсутності конкурсу.
“Конституція передбачає конкурс. Звісно, ніякого конкурсу не було, а все це дійство в комітеті влаштоване тільки для того, аби якнайшвидше призначити кандидатку від “Слуг народу” до КСУ Ольгу Совгирю”. Її колега по фракції Демченко звернув увагу на цікаву деталь: документи на посаду судді КСУ вона почала збирати ще до того, як Верховна Рада оголосила конкурс. Цікавий збіг”, – коментує експертка ЦПК із судової реформи, юристка Галина Чижик.
Нагадаємо, 11 грудня 2020 року Венеційська комісія затвердила свій Висновок щодо реформи Конституційного Суду, в якому наголосила на необхідності змін процедури відбору суддів та створенні незалежного органу з оцінювання кандидатів, який складатиметься з міжнародних експертів з прав людини та представників громадянського суспільства. До запровадження таких змін Венеційка не рекомендувала Парламенту та з’їзду суддів заповнювати свої квоти в КСУ.
Конституційна криза виникла 27 жовтня 2020 року, коли КСУ ухвалив рішення щодо основних положень антикорупційної реформи України, яким скасував низку положень антикорупційного законодавства без жодних обґрунтувань в мотиваційній частині. В ухваленні цього рішення КСУ вийшов за межі конституційного подання та фактично порушив Конституцію України.