У Раді хочуть просунути політично вмотивоване звільнення директора НАБУ. Аналізуємо новий ПЗУ про статус Бюро

30 квітня депутати зі “Слуги народу” подали новий законопроєкт 5459, який мав би усунути прогалини в Законі про НАБУ, привести його у відповідність до Конституції, а також розв’язати невизначеність зі статусом чинного Директора НАБУ Артема Ситника.

Попри те, що цей законопроект є кращим у порівнянні з раніше поданим урядовим, він також має низку серйозних проблем, які підривають незалежність Бюро.

Що буде із чинним директором Ситником 

Депутати пропонують дозволити чинному Директору продовжувати виконувати повноваження, але лише до призначення Директора за новою процедурою. Одразу після набрання чинності законом розпочнеться формування конкурсної комісії та відбір нового очільника Бюро.

Це означає, що через такі перехідні норми Ситника буде де факто звільнено за відсутності встановлених законом підстав до того, як завершиться строк його повноважень у квітні 2022 року. 

Такі перехідні норми мало чим відрізняються за своєю сутністю від того, що раніше вже пропонував Уряд, адже все одно йдеться фактично про політичне звільнення Директора Бюро до завершення строку повноважень за відсутності будь-якої визначеної законом підстави для цього. Це підриває незалежність НАБУ, адже у подальшому будь-які законодавчі зміни щодо Бюро можуть бути використані, щоб безпідставно звільнити очільника НАБУ з політичних міркувань. Надалі ризик такого ж звільнення існуватиме завжди. Через цей ризик незалежні та професійні кандидати можуть відмовитись від участі у конкурсі на посаду Директора НАБУ, навіть якщо закон гарантуватиме об’єктивність відбору. Утім, з цим також є проблеми.

Як відбуватиметься відбір нового директора НАБУ

У законопроекті пропонується, щоб наступних очільників Бюро обирала комісія із шести осіб: три особи від РНБО, ще трьох визначає Уряд на підставі пропозицій донорів, які надавали Україні допомогу у боротьбі з корупцією.

Істотно змінюється процедура ухвалення рішень: тепер для цього потрібно принаймні 4 голоси членів комісії, серед яких не менше 2 голосів від членів комісії, делегованих РНБО, та не менше 2 голосів експертів, запропонованих донорами. Законопроєкт не визначає, як діяти у разі рівного розподілу голосів між членами комісії від РНБО та міжнародних експертів.

Позитивним, у порівнянні з попередніми законопроектами, є встановлення вимоги підтримки рішення комісії принаймні двома міжнародними експертами, що має забезпечити їхню більш значиму роль.

Члени комісії від РНБО зберігають блокувальний голос, який навряд буде віддано за будь-якого кандидата, який не є лояльним до влади та Президента особисто. 

Більш того, сама участь РНБО у такій конкурсній комісії є сумнівною з точки зору Конституції, а тому нові положення можуть бути знов визнані неконституційними, як вже сталось одного разу, і знов призвести до прогалин у Законі про НАБУ.

Що ще змінюється

У порівнянні з урядовими законопроектами, поданий депутатами проект прямо передбачає, що зміна статусу НАБУ на центральний орган виконавчої влади не потребує процедур реорганізації органу та переведення його працівників, що має забезпечити безперервність роботи Бюро. Низка інших норм законопроєкту має унеможливити втручання Уряду в діяльність НАБУ.

Чітко визначається, що комісія подаватиме на розгляд Уряду двох найкращих кандидатів на посаду Директора НАБУ. Це може призвести до неформальних домовленостей з кандидатом в обмін на його призначення на посаду, тому комісія мала би надавати для призначення Кабміном одного найкращого кандидата.

Аудит НАБУ проводитимуть щорічно троє експертів, визначених Кабміном за пропозиціями донорів. Сама комісія визначатиме методику та критерії такого аудиту, що зменшує ризики використання цієї процедури для впливу на керівництво НАБУ.

Також протягом восьми років після ухвалення закону Уряд повинен подати на розгляд ВР законопроект, який виключатиме участь міжнародних експертів у доборі Директора та аудиті НАБУ. Таке положення є необгрунтованим, адже неможливо передбачити, чи будуть досягнуті очікувані результати від участі міжнародних експертів саме протягом такого строку.

Наслідки

Попри те, що законопроект є кращим у порівнянні з раніше поданими урядовими версіями, він має неприйнятні недоліки, які потребують доопрацювання. Насамперед це стосується норми про повноваження чинного Директора НАБУ Ситника, надання блокувальних голосів членам конкурсної комісії від РНБО та самої їхньої участм у роботі комісії.

Без виправлення цих недоліків ухвалення законопроєкту підриватиме незалежність НАБУ, що є порушенням попередніх домовленостей з МВФ та західними партнерами і ставить під ризик подальшу співпрацю із ними.

Поділитись новиною

Читайте також

Всі новини
Новий рекорд: петиція про скасування “правок Лозового-Іонушаса” зібрала 25 000 голосів лише за годину. Наступна ціль – 100 000 підписів
ЦПК закликає президента подати законопроєкт про повне скасування “правок Лозового-Іонушаса”: ОП з другої спробу опублікував петицію
В ОП з вигаданих причин відмовилися реєструвати петицію ЦПК до Зеленського про повне скасування “правок Лозового-Іонушаса”. ЦПК буде подавати петицію вдруге

підписка

Отримуйте першими новини ЦПК
Заповнючи форму, я погоджуюсь з умовами Політики конфіденційності