Підтримати

ЦПК подав заяву про злочин у Генпрокуратуру через грубі порушення під час конкурсу на керівника САП

Центр протидії корупції звернувся до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової із заявою про злочин щодо грубих порушень під час конкурсу з вибору керівника Спецалізованої антикорупційної прокуратури. Члени комісії розкрили під час співбесіди дані поліграфологічного дослідження деяких кандидатів. 

Йдеться про членів Конкурсної комісії Катерину Коваль, Андрія Гуджала та Олену Бусол, які, зловживаючи службовим становищем, розкрили під час співбесід конфіденційну інформацію, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачені статтями 182 та 364 КК України.

“Наразі політично керовані члени комісії, делеговані з порушеннями від Верховної Ради, намагаються зривати конкурс. Для цього вони вчиняють грубі порушення процедури конкурсу та маніпулють процесом. Ці маніпуляції будуть мати наслідком судові процеси і нелегітимність конкурсу. Все це відбуватиметься на очах посольств провідних країни світу, лідерам яких обіцяли чесний конкурс на керівника САП. Не виключено, що міжнародні експерти захочуть вийти з такого дескридитованого конкурсу, що завдасть черговий удар як і по антикорупційній інфраструктурі, так і по стосунках України із західними  партнерами”, – коментує заступниця виконавчої директорки ЦПК Олена Щербан. 

Центр протидії корупції вбачає ознаки злочинів у таких діях членів комісії , а саме розголошення конфіденційної інформації про кандидатів (стаття 182 Кримінального Кодексу) та зловживання службовим становищем (стаття 364 КК). Члени комісії отримавши доступ до досліджень поліграфу кандидатів почали вибірково та маніпулятивно такі дані розголошувати публічно. Окрім того, Андрій Гуджал навіть публічно погрожував, що такі дані можуть з’явитися в інтернеті. 

,Норми порядку проведення конкурсу, затвердженого самою ж комісією, зазначають, що члени комісії не мають права в будь-якій формі розголошувати дані дослідження кандидатів. Але можуть врахувати це дослідження як додатковий фактор в сукупності з іншими обставинами і фактами.

Зокрема, у частині 5 статті 24 йдеться, що: “Результати психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа використовуються лише з метою проведення конкурсу, не публікуються та не розголошуються”.

Інша частина цієї статті говорить, що: “Результати психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа використовуються під час проведення співбесіди з кандидатом як інформація ймовірного характеру, яка сприяє оцінюванню кандидата.”

Окрім того, під час обговорення комісією кандидатів окремі члени обґрунтовували сумніви щодо певних кандидатів саме поліграфом, що також прямо суперечить порядку. 

Наприклад, 1 червня 2021, під час співбесіди з кандидатом на посаду керівника САП із Максимом Грищуком, член Конкурсної комісії Катерина Коваль вказала: “З урахуванням висновків поліграфа, де кандидат підтвердив певні речі, відповів “так”, особливо стосовно розголошення службової інформації, таємної інформації, порушення режимно-секретних вимог… тому я не готова підтримати зараз і проголосувати за те, що Максим Олександрович відповідає всім абсолютно критеріям доброчесності”.

Своєю чергою, це не може бути підставою для голосування про невідповідність критеріям доброчесності кандидата. 

Також під час обгововорення результатів співбесіди з Грищуком інший член Конкурсної Комісї Андрій Гуджал сказав: “є деякі речі які мене непокоять, однозначно ті результати, які містяться в поліграфі і ті реакції, які показав сам результат мене не можуть залишати осторонь і я розумію, що при любих обставинах рано чи пізно ці результати можуть з’явитися в мережі інтернет, що в подальшому абсолютно не буде сприяти зміцненню авторитету і не буде підтверджувати об’єктивність членів комісії”.

Зауважимо, що в доступ до матеріалів результатів психофізіологічного дослідження за допомогою поліграфу мають виключно члени комісії та експерти поліграфологи. Самі ж результати таких досліджень є інформацією з обмеженим доступом. Тобто публічні висловлювання члена комісії під час засідання комісії про можливість оприлюднення таких матеріалів можуть свідчити про незаконні наміри зробити це самостійно.

Більше того, під час голосування за результатами співбесіди щодо кандидата, Андрій Гуджал проголосував проти одного із кандидатів, мотивуючи свою позицію лише даними поліграфічного дослідження, не пояснивши у чому саме полягають його сумніви.

На заперечення двох інших членів Конкурсної комісії, що «такий підхід не відповідає методології» і це було б порушенням правил, Гуджал зазначив: «це моє рішення, я по іншому не можу» та «для мене це визначальний фактор».

Поділитись новиною

Читайте також

Всі новини
Громадські організації закликають Парламент якнайшвидше ухвалити Антикорупційну стратегію 2021–2025

підписка

Отримуйте першими новини ЦПК
Заповнючи форму, я погоджуюсь з умовами Політики конфіденційності