Підтримати

Татаров збрехав про відсутність законопроєкту на його захист від НАБУ: публікуємо документ та аналіз

За інформацією Центру протидії корупції, в Офісі президента (ОП) дали вказівку готувати законопроєкт, який дозволить захистити заступника керівника ОП Олега Татарова та легітимізувати схеми з передачі його справи від НАБУ до СБУ. Однак Татаров відхрещується від цього законопроєкту та називає фейком, тому ЦПК публікує текст законопроєкту та його аналіз.  

Центр протидії корупції  отримав текст законопроєкту та публікує його. Окрім тексту, в розпорядженні організації є внутрішні офіційні документи, які підтверджують факт підготовки такого тексту. 

Отримані нами документи свідчать, що до процесу розробки законопроєкту на захист Татарова від НАБУ була залучена генпрокурорка. Ірина Венедіктова дала своїм заступникам офіційне доручення внести пропозиції до нього. Вони, а також цілий ряд структурних підрозділів, це зробили. Все це зафіксовано офіційними документами ОГП.

Зауважимо, що новації  у законопроєкті прямо суперечать взятими на себе Україною зобов’язанням. Виключна підслідність НАБУ щодо ТОП-справ, право на міжнародну співпрацю та гарантії невтручання в роботу були умовами співпраці з МВФ, Європейським Союзом та високо підтримувалися партнерами у США. 

Найшкідливіша зміна стосується підслідності НАБУ, тобто переліку справ, якими повинно займатися бюро. Виключну юрисдикцію НАБУ знищують, розмиваючи її і додаючи дрібну корупцію.

Так, сьогодні підслідність НАБУ – це частина злочинів або корупційних, або пов’язаних з корупцією (зловживання владою, прийняття неправомірної вигоди, розкрадання, відмивання та інші) за умови, що ці злочини вчинені або ТОП-посадовцем, або розмір предмету злочину чи шкоди від нього перевищує 1 мільйон 135 тисяч гривень (станом на січень цього року).

В ОП пропонують прибрати умови підслідності щодо ТОП-фігурантів та суми злочину. На практиці це означає, що НАБУ доведеться займатися побутовою корупцією, тобто хабарями, наприклад, патрульних поліцейських або чиновників в сільрадах. 

Таке розмиття функціоналу суперечить цілям, для яких НАБУ створювалося. За таких обставин бюро зі штатною чисельністю в сотні разів меншою за інші органи доведеться витрачати час на дрібні злочини. 

Для розуміння: максимальна чисельність НАБУ в силу закону – 700 осіб, з яких детективів лише 246, тоді як в ДБР це 1600 осіб, в поліції, яка зараз займається побутовою корупцією, 140 000 осіб. Враховуючи статистику, навантаження на детективів НАБУ та прокурорів САП збільшиться у понад 10 разів, а часу на розслідування топкорупції просто не залишатиметься.

Окрім цього, Генпрокурору пропонують надавати право забрати в НАБУ будь-яку справу. Сьогодні частини 5 статті 36 КПК містить пряму заборону доручати розслідування справ підслідних НАБУ іншим органам – ця норма спеціально створена як запобіжник від втручання в роботу. Її пропонують змінити, додавши вийняток, що рішенням Генпрокурора цю заборону можна порушити. 

Ця інновація чітко легітимізує ті події, що мали місце під час розслідування у справі Татарова – використали незаконне рішення Печерського суду і незаконно змінили орган, що веде слідство. Тож таку схему просто хочуть узаконити без жодних рішень судів. Тепер будь-які справи НАБУ, як от зловживання в Приватбанку або “Роттердам+”, можна буде забрати в НАБУ одним рішенням Генпрокурора.

Ще одна зміна – це зміна підсудності Антикорупційного суду. Зараз підсудність ВАКС визначена чітким переліком статей і є ширшою, ніж справи НАБУ. Натомість у законопроєкті пропонується просто переписати, що ВАКС займається лише тими справами, що і НАБУ. 

Це дозволить, забираючи справи у НАБУ, забирати їх одночасно і у ВАКС. Адже у тій же справі Татарова, відібравши її у НАБУ і САП, справа все одно залишилася підсудна ВАКС і це очевидно не влаштовує Татарова та інших фігурантів, чиї справи бажають передавати в такому ручному режимі рішенням генпрокурора. 

Але таке перефразування підсудності ВАКС одночасно значно підвищує ризики визнання суду неконституційним. Адже таке формулювання надає суду ознак спеціального суду – виключно залежного від справ НАБУ. Тоді як зараз суд є спеціалізований на певній категорії справ.

Так само, в бюро і в САП фактично відбирають можливість прямої безпосередньої співпраці з іноземними правоохоронними органами. Натомість, в законопроєкті чітко вказується на те, що така співпраця зможе бути реалізована лише через Офіс Генпрокурора. 

Водночас ще у 2019 році президент Зеленський особисто долучився до того аби НАБУ на практиці отримало можливість прямої міжнародної співпраці і казав, що: “реалізація повноважень Бюро здійснювати міжнародну співпрацю блокувалася через відсутність політичної волі з боку Порошенка та з метою перешкоджання роботі НАБУ”

Поділитись новиною

Читайте також

Всі новини
Громадські організації закликають Парламент якнайшвидше ухвалити Антикорупційну стратегію 2021–2025

підписка

Отримуйте першими новини ЦПК
Заповнючи форму, я погоджуюсь з умовами Політики конфіденційності