Підтримати

Рішення Конституційного Суду не ставить під загрозу діяльність НАБУ. Аналіз ЦПК

Вчора Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за поданням 50 нардепів від ОПЗЖ та груп впливу олігархів щодо неконституційності деяких положень Закону про НАБУ. Хоча під час розгляду депутати вимагали визнати весь Закон про НАБУ неконституційним, КСУ визнав неконституційними лише окремі положення закону. Ці положення стосуються лише повноважень президента та жодним чином не ставлять під сумнів повноваження самого НАБУ.

Що означає рішення КСУ?

Конституційний Суд визнав неконституційними лише положення Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України” щодо певних повноважень президента, а саме:

  • щодо утворення НАБУ;
  • призначення і звільнення директора;
  • визначення трьох членів Конкурсної комісії для обрання Директора;
  • визначення аудитора НАБУ;
  • затверджувати Положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування. 

Усі ці норми втрачають чинність не одразу, а лише через три місяці – 16 грудня. До того часу вони продовжують діяти, а Верховна Рада має час на внесення змін до закону.

Хоча суд і визнав неконституційним повноваження утворювати НАБУ президентом, але це визначення немає зворотньої сили. А отже, таке повноваження було реалізоввано одноразово та було законним на момент утворення органу і втратить чинність лише в майбутньому. Це означає, що легітимність існування НАБУ і його створення поза сумнівом. Також КСУ закрив провадження у частині конституційності статусу НАБУ як державного правоохоронного органу. Разом із тим, це не виключає можливості повторного оскарження цієї норми у майбутньому і тому її також слід привести у відповідність до Конституції України, усунувши будь-які ризики для НАБУ. 

Рішення КСУ не створює загроз ані для попередньої, ані для подальшої діяльності Бюро. Це означає, що усі дії детективів у межах кримінальних проваджень були законними. Також законними і легітимними є усі рішення, пов’язані з організацією діяльності НАБУ.

Водночас, визнання неконституційними повноваження президента, які не передбачені Конституцією, відповідає попередній практиці КСУ. Про цю проблему було відомо давно, однак, її так і не вирішили. 

Щонайменше від грудня минулого року, коли КСУ забракував конституційні зміни щодо наділення президента повноваженнями призначати директора НАБУ, була очевидною необхідність внесення змін до закону, втім, їх так і не розглянули. Першим наслідком цього стало рішення КСУ про визнання неконституційним Указу Президента України про призначення Артема Ситника на посаду Директора НАБУ.

Нова загроза – Верховна Рада

Тепер у парламенту є три місяці для перегляду неконституційних положень Закону про НАБУ та внесення необхідних для цього змін. Депутати мають ухвалити такі зміни, які відповідатимуть Конституції та не створюватимуть ніяких нових ризиків оскарження. 

Очевидно, що тепер повноваження із призначення та звільнення Директора НАБУ та інші неконституційні “права” Президента мають бути ліквідовані. Натомість ці повноваження потрібно делегувати іншому суб’єкту – найвідповідніше Кабінету Міністрів.

В Офісі Зеленського явно не бажають втрачати повноваження щодо впливу на діяльність ключового антикорупційного органу. Там вже неодноразово озвучували наміри “змінити Конституцію”. Проте такі зміни процедурно потребують щонайменше рік часу, якого в парламенту тепер немає.

Це означає, що депутати монобільшості разом з Офісом підуть шляхом внесення тимчасових змін у закон і паралельно намагатимуться змінити Конституцію “під себе”. Головна небезпека в тому, що такі тимчасові зміни можуть передбачати призначення тимчасового керівника без будь-якого конкурсу, як зараз в ДБР.  Зрештою тимчасовий керівник може перетворитися в постійного та  контрольованого, адже він залишатиметься на посаді допоки не будуть ухвалені зміни до Конституції, які потребують 300 голосів.

Більше того, зміни до Конституції стосовно НАБУ також можуть стати спробою забетонувати політичну залежність органу. Тобто перетворити призначення директора на політичне як зараз це має місце із Генпрокурором або головою СБУ без обов’язковості будь-якого конкурсу.

Обидва варіанти вигідні президенту і монобільшості, які після викриття детективами НАБУ депутата від “Слуги народу” Олександра Юрченка готові зробити все аби отримати контроль над чи єдиним незалежним правоохоронним органом в країні.

Це не викликає жодних сумнівів після блокування генпрокуроркою Іриною Венедіктовою притягнення Юрченка до кримінальної відповідальності.

 Депутатам і Зеленському також буде вигідно не поспішати з усуненням неконституційних положень.  Адже після збігу наданого Конституційним судом строку НАБУ якнайдовше буде залишатися в невизначеному законодавчому полі. 

З високою вірогідністю під час розгляду законодавчих змін будуть спроби звузити гарантії незалежності Бюро та його керівництва, що є неприпустимим, суперечитиме міжнародним стандартам і попереднім зобов’язанням України перед міжнародними партнерами, які надавали суттєву підтримку втіленню антикорупційної реформи.

Вірогідно, депутати також вдадуться до спроб звільнити чинного директора НАБУ через перехідні положення закону, яким будуть вноситись зміни до неконституційних положень. Це підриває незалежність Бюро і створює вкрай небезпечний прецедент на майбутнє, адже у такий спосіб може бути звільнено будь-якого незручного керівника НАБУ, що створює передумови для його політичної залежності. 

Це також суперечитиме попередній практиці, адже після рішення КСУ в аналогічній справі про НКРЕКП члени колегіального органу зберегли свої посади та продовжили виконувати повноваження.

Поділитись новиною

Читайте також

Всі новини
ЦПК не вбачає підстав для визнання неконституційними положень щодо е-декларування, статті щодо незаконного збагачення та цивільної конфіскації

підписка

Отримуйте першими новини ЦПК
Заповнючи форму, я погоджуюсь з умовами Політики конфіденційності