Рішення Конституційного Суду не означає автоматичне звільнення директора НАБУ. Аналіз ЦПК

Сьогодні 28 серпня стало відомо про рішення Конституційного Суду України, яким той визнав неконституційним указ президента про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро. Це рішення не означає автоматичне звільнення директора НАБУ. 

Що означає рішення суду

Суд вважає, що президент, призначаючи Артема Ситника на посаду, вийшов за межі своїх конституційних повноважень, тому і визнав неконституційним указ про призначення. Дійсно, в Конституції немає такого повноваження у Президента, але таке повноваження визначене для нього у Законі України “Про Національне антикорупційне бюро України”. Важливо, що відповідні норми Закону наразі не визнані неконституційними. 

Суд спочатку взявся за указ, виданий на виконання закону. Останнє вже є ознакою відсутності логіки і політичної вмотивованості рішення, адже щодо вказаних норм закону в Конституційному суді так само є відповідне подання. Закон дозволяє КСУ розглядати різні звернення в межах одного провадження, якщо вони стосуються взаємопов’язаних питань. Проте, очевидно, було бажання швидше створити передумови для усунення саме чинного Директора НАБУ, тому почали з кадрового рішення, а не положень закону. 

Важлива деталь в тому, що про відсутність повноважень Президента в Конституції призначати Директора НАБУ відомо давно. Щонайменше ще на початку своєї каденції Зеленський подав проєкт змін в Конституцію, які передбачали надання Президенту таких повноважень. Конституційний суд тоді чітко сказав – призначення і звільнення Директора Президентом несе загрози для незалежності НАБУ і дав негативний висновок щодо таких змін. 

Щонайменше від того часу було зрозуміло, що потрібно змінювати ті положення закону, які є неконституційними. Але досі законодавчих ініціатив, які б це виправляли, ні з Офісу Президента, ні від інших суб’єктів не надходило. 

Очевидно, в ОП ніхто не хоче втрачати право призначати і звільняти директора НАБУ. Примітно, що так само в Конституції відсутні повноваження Президента призначати і директора ДБР, але такі положення ніхто не оскаржує у Конституційному Суді. 

Більш того, Рада змінювала закон про ДБР минулого року, знову надавши саме Президенту право призначення директора ДБР, розуміючи неконституційність таких положень. Вказані зміни набрали чинності вже після того, як КСУ чітко вказав на неможливість надання Президенту повноважень із призначення керівника такого органу.

Надважливо, що у своєму рішенні КСУ чітко прописав, що всі рішення Ситника до цього моменту є законними. Тобто, загрози для справ НАБУ та САП, а також для рішень щодо організації роботи НАБУ немає. Зауважимо, що Директор НАБУ не ухвалює процесуальні рішення у справах. Він лише виконує адміністративні повноваження.

Однак Конституційний суд поставив під сумнів всі рішення Артема Ситника від цього моменту, хоч прямо цього в рішенні і не зазначається. Тобто під питанням перебувають майбутні його повноваження як директора НАБУ.

Який вихід

Вихід з патової ситуації повинна знайти Верховна Рада, яка має змінити закон та привести його у відповідність до Конституції. При цьому Ситник може і має продовжити виконувати обов’язки Директора НАБУ. Лише має бути дотримана довіра до процесу. Попри неконституційність рішення, він виграв безпрецедентно прозорий і незалежний конкурс свого часу.

В Офісі президента можуть спробувати використати рішення Конституційного Суду для того, щоб фактично усунути його від керівництва бюро. Але будь-які нові укази президента відтепер під ризиком нелегітимності, адже в законі є виключний перелік підстав звільнення і заборона скасовувати указ про призначення. Тому спочатку треба виправити закон. 

Зробити це має Рада, яка так само має визначити саме законом всі деталі і перехідні положення, за якими і в які строки має бути обрано нового директора. До того часу Ситник може продовжувати виконувати повноваження директора.

По-перше, парламент повинен змінити суб’єкта призначення директора НАБУ. Очевидно, що найбільш відповідним суб’єктом для цього є Кабмін. 

По-друге, Рада має удосконалити конкурсну процедуру так, аби усунути в ній ризики невідповідності Конституції. Адже так само наразі Президент і Верховна Рада визначають членів конкурсної комісії, не маючи на це конституційних повноважень. 

При цьому, змінюючи суб’єктів і процедури, надважливо, щоб вони відповідали вимогам Міжнародного валютного фонду та ЄС. Адже створення НАБУ і незалежний конкурс стали передумовами отримання Україною безвізового режиму з країнами ЄС та фінансової допомоги МВФ. 

“Скоріше за все, Коломойський, Єрмак, Аваков та інші друзі росіян штовхають Зеленського до окремого указу про звільнення Ситника. Цей указ теж неконституційний, бо, за логікою КСУ, Президент теж не має права звільняти Директора згідно з Конституцією. Окрім того, підстав визначених законом саме для звільнення немає, адже їх перелік виключний. Незаконне рішення Зеленського поховає співпрацю України з Західним Світом, чого і добивається Коломойський”, – коментує голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. 

Нагадаємо, що за чинним законом  Директора НАБУ обирає конкурсна комісія зі складу 9 осіб, трьох з яких делегує парламент, трьох Кабінет Міністрів України та трьох Президент України. Конкурсна комісія проводить прозорий конкурс, в  результаті якого подає двох або трьох кандидатів, з яких Президент України обирає та призначає Директора НАБУ. 

Оскаржували указ про призначення Ситника 51 народний депутат. Серед них – депутати з так званої “групи Коломойського” – Олександр Дубінський, Максим Бужанський та Олександр Куницький від “Слуги Народу”.

Нагадаємо, що раніше ми розписали у матеріалі для Української правди, кому та за що так кортить звільнити директора НАБУ. Спойлер: всім, хто має політичні та фінансові інтереси. Ці неодноразові спроби робляться в угоду олігархів, можновладців чи пов’язаних з ними осіб, які опинилися під слідством НАБУ.

Поділитись новиною

Читайте також

Всі новини
Новий рекорд: петиція про скасування “правок Лозового-Іонушаса” зібрала 25 000 голосів лише за годину. Наступна ціль – 100 000 підписів
ЦПК закликає президента подати законопроєкт про повне скасування “правок Лозового-Іонушаса”: ОП з другої спробу опублікував петицію
В ОП з вигаданих причин відмовилися реєструвати петицію ЦПК до Зеленського про повне скасування “правок Лозового-Іонушаса”. ЦПК буде подавати петицію вдруге

підписка

Отримуйте першими новини ЦПК
Заповнючи форму, я погоджуюсь з умовами Політики конфіденційності