Сьогодні парламент проголосував в другому читанні президентський законопроєкт 6320, який дозволяє юридичним особам подавати інформацію про бенефіціарів в електронному вигляді, в тому числі через додаток “Дія”. Законопроєкт запроваджує механізми перевірки інформації про реальних власників юридичних осіб, продовжує строк для подання такої інформації в електронному вигляді та запроваджує методологічну підтримку із подання відповідної інформації державі. Однак, парламент ліквідував вже чинну норму про необхідність щорічного підтвердження інформації про бенефіціарів в реєстрі та фактично безстроково дозволив підприємствам, що вже існують, змінювати інформацію про бенефіціарів.
Нагадаємо, що законопроєкт 6320 ще осінню 2021 року подав до парламенту президент Володимир Зеленський. Проєкт мав максимально спростити для українських юридичних осіб подачу інформації про бенефіціарів, її подальшу обробку та водночас зберегти запроваджені раніше норми на виконання міжнародних зобов’язань України щодо протидії відмиванню коштів. На той час запроваджені нові вимоги щодо звітування про бенефіціарів викликали ряд дискусій через фактичний провал урядом кампанії з організації процесу. Подача інформації державі супроводжувалась величезними чергами, паперовою бюрократією та відсутністю належної методологічної підтримки та роз’яснень з боку держави.
“Прийнятий сьогодні проєкт дозволяє юридичним особам звітувати про бенефіціарів вже за абсолютно новими підходами. Це можна робити в електронному вигляді без черг і зайвих папірців. Але при цьому, на жаль, щорічне підтвердження інформації про бенефіціара скасоване. Але саме цей механізм раніше був прийнятий парламентом на виконання вимог міжнародних партнерів і мав стати серйозним важелем контролю. Щорічне підтвердження дозволяло б якісніше викривати фіктивні структури. Цю вимогу потрібно обов’язково доопрацювати в майбутньому аби зробити систему верифікації повноцінною”, – коментує членкиня правління ЦПК Олена Щербан.
Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування. Водночас, юридичним особам, зареєстрованим до набрання чинності цим законом, парламент встановив шестимісячний строк для подачі документів з дня набрання чинності відповідними підзаконними нормативними документами. Така норма запроваджена для тих, що вже подав інформацію на виконання закону та має необхідність її уточнити. Закон також дозволяє подавати та уточнювати інформацію про бенефіціара і через 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану.
Окрім цього, парламент доповнив законопроєкт іншими важливими нормами, що покликані нарешті започаткувати механізми перевірки інформації про реальних власників компаній. Мова йде, наприклад, про звірку поданої інформації з використанням інших державних реєстрів. Так само визначається порядок дій державних органів та юридичних осіб щодо виявлення, перевірки, уточнення та актуалізації розбіжностей між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності.
Такі новації потрібні Україні як для виконання міжнародних вимог щодо протидії відмиванню коштів так і для ліквідації тіньових схем з використанням фіктивних підприємств.
“Все це в підсумку створює механізм, коли інформація про бенефіціара не просто подається державному реєстратору “для галочки”, нарешті вона буде звірятися з іншими реєстрами, з’являється алгоритм дій при виявленні розбіжностей і проблем. На практиці це дозволить ідентифіковувати випадки декларування в якості бенефіціарів номіналів або ж взагалі померлих осіб. Відтепер це буде перевірятися і спроби обдурити державу будуть каратися”, – додає Щербан.
Нагадаємо, що вимога посилення боротьби з відмиванням коштів є однією з вимог щодо надання Україні статусу кандидата до ЄС. Запроваджені парламентом зміни імплементують вимоги статті 30 Директиви (ЄС) 2015/849 зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/843, яка встановлює загальні вимоги щодо інформації про бенефіціарних власників юридичних осіб. А саме, щодо точності, актуальності, повноти інформації про структури власності та кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб; збереження такої інформації в центральному реєстрі держави; доступності цієї інформації для підрозділу фінансової розвідки країни та ряд інших.
Раніше за результатами оцінки технічної відповідності нашого законодавства вимогам Рекомендацій FATF, проведеного у 2017 році місією Комітету Ради Європи MONEYVAL, експерти дійшли висновку, що існують істотні недоліки щодо перевірки правової інформації та інформації щодо кінцевих бенефіціарів, що зберігається в українському реєстрі та санкційних повноважень контролюючих органів щодо недоброчесних юридичних осіб. Останнє, мало наслідком значний обсяг неточної інформації про бенефіціарів.