ГО “Центр протидії корупції” проаналізувала закупівлі, які здійснювалися за безтендерною процедурою в рамках протидії пандемії. Наш аналіз виявив численні зловживання замовників.
Нагадаємо, що саме рік тому, 20 березня, Кабінет Міністрів України постановою №225 дозволив лікарням й іншим закладам закуповувати ліки та медичне обладнання для протидії COVID-19 без тендеру з самостійно обраними постачальниками – для ефективнішої боротьби з коронавірусом.
Станом на 9 березня 2021 року за такою процедурою було здійснено понад 144 тисячі закупівель з угодами на 30 мільярдів гривень з коштів державного та місцевих бюджетів.
Центр протидії корупції описав типові схеми замовників під час ковідних закупівель:
1. Істотно завищені ціни
Для прикладу, попри те, що за товари, роботи і послуги для боротьби із COVID-19 не сплачується ПДВ, замовники примудрилися закупити бахіли, захисні костюми, тестування на COVID-19 та інші товари з суттєвими переплатами. Різниця в цінах між найдорожчими та найдешевшими ліками іноді сягала майже 700 %.
2. Закупівлі товарів і послуг, які не передбачені переліком Постанови №225
Конкретний перелік ліків і медичного обладнання та інших товарів і послуг, які визначені урядом у Постанові, не завадив замовникам купувати меблі і таблички на двері, ліки для травлення та суглобів, бензин та інші товари не з переліку.
3. Неоприлюднення угод про закупівлю
Закон вимагає завантажувати відскановані примірники угод про закупівлю з усіма додатками. Однак замовники часто ігнорують цю вимогу. Що менше опублікованої інформації, то більше можливостей для зловживань.
4. Неможливість проведення моніторингу ковідних закупівель Держаудитслужбою
Такі закупівлі продовжують перебувати поза фактичним контролем державних аудиторів, адже вони позбавлені можливості здійснювати свій найбільш оперативний захід контролю в режимі онлайн – моніторинг закупівель. Лише за його допомогою Держаудитслужба могла б за лічені дні виявляти факти порушення законодавства. Тому для виявлення порушень аудиторам досі потрібно здійснювати складні та довготривалі планові заходи фінансового контролю офлайн.
Також у цьому контексті варто згадати здійснення витрат з ковідного фонду не на боротьбу з пандемією. Так, майже половину коштів «Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» – 31,4 млрд грн – було виділено на програму «Велике будівництво» – будівництво та ремонт автомобільних доріг державного значення. Примітно, що деякі Служби автодоріг засекретили і відмовились надати Центру протидії корупції детальні кошториси на ремонт, з яких можна було б побачити ймовірні переплати та завищення цін.
Крім того, з коштів Фонду було передбачено виділення 1 млрд грн Міністерству культури та інформаційної політики України на державну підтримку сфери культури, туризму та креативних індустрій.
Фахівці “Центру протидії корупції” визначили п’ять конкретних кроків, які потрібно здійснити для усунення цих зловживань:
- Розробка МОЗ України методичних рекомендацій для закупівельників товарів, робіт і послуг для боротьби із COVID-19, у яких буде детально та з прикладами описано алгоритм проведення закупівель без зловживань і порушень
- Створення єдиного інформаційного джерела, яке на основі інформації з системи закупівель ProZorro оприлюднюватиме середні ціни на закупівлі для боротьби COVID-19, на які можна буде орієнтуватися замовникам
- Введення прямої адміністративної відповідальності за закупівлі товарів чи послуг не з переліку Постанови №225. У відповідь на скарги ЦПК щодо порушення законодавства замовники зазвичай відповідають, що такі порушення були вчинені в інтересах життя та здоров’я пацієнтів. Однак юристи ЦПК звертають увагу: необхідні для лікування COVID-19 препарати, що не входять до переліку Постанови №225, потрібно вносити змінами у вказану Постанову, а не закуповувати їх усупереч законодавству.
- Внесення законодавчих змін, які дозволять Держаудитслужбі здійснювати пришвидшений моніторинг ковідних закупівель. Доцільно предметом такого моніторингу зробити не тільки дотримання порядку здійснення ковідних закупівель, належне оприлюднення інформації, купівлю товарів, робіт і послуг з переліку Постанови №225, але й дотримання під час закупівель вимог всього чинного законодавства (зокрема, відповідних положень Цивільного та Господарського кодексу), оскільки, наприклад, нерідко при порушенні постачальниками своїх зобов’язань (невчасна поставка товару, неякісний товар) замовники чомусь не поспішають виставляти їм претензії, застосувати фінансові санкції. Держаудитслужба повинна мати змогу використати для моніторингу (з особливостями для «ковідних» закупівель) вже наявну систему «ризик-індикаторів», які автоматично виявлятимуть типові порушення. Враховуючи величезні обсяги такої роботи, ймовірно потребуватиме і деякого збільшення особовий склад Держаудитслужби.
- Повернення ковідних закупівель під дію Закону про закупівлі щодо обов’язкового проведення конкурентного тендеру чи хоча б спрощеної процедури закупівлі. Наразі у парламенті перебуває на розгляді законопроєкт, яким пропонується усунути винятки для ковідних закупівель, та здійснювати їх за процедурою відкритих торгів. У пояснювальній записці вказано, що чинна на сьогодні норма використовується для закупівлі товарів за завищеними цінами та низької якості й створює корупційні ризики. Однак, враховуючи зростання кількості хворих на COVID-19, такі заходи виглядають досить радикальними. Такої ж позиції дотримується науково-експертне управління Верховної Ради. Варіантом вирішення проблеми може бути внесення повернення ковідних закупівель під дію закону “Про публічні закупівлі”, але не як відкритих торгів, а так званої спрощеної процедури закупівлі, строки проведення якої є меншими за строки проведення відкритих торгів. Ця процедура передбачає можливість участі декількох учасників, а отже – конкуренцію.
Водночас досі для вирішення проблеми таких масових зловживань Урядом не зроблено абсолютно нічого.
Своєю чергою, є і позитивні результати діяльності ГО “ЦПК” – за результатами наших звернень ми вже одержали декілька відповідей від Держаудитслужби про притягнення уповноважених осіб замовників до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-14 КУпАП (у нашому випадку – неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про ковідні закупівлі). Мусимо звернути увагу, що Держаудитслужба мусить без нагадувань стежити за публікацію угод з додатками на “Прозорро”.
Поки що за порушення цього єдиного правила передбачена лише адміністративна відповідальність осіб, які відповідають за закупівлі у лікарнях та інших замовників.