14 квітня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував для голосування у першому читанні законопроєкт 4218, який фактично знищує фінансовий контроль за операціями топ посадовців. Законопроєкт ініціював народний депутат від фракції ВО “Батьківщина” Сергій Власенко.
Нардеп пропонує змінити термін “національні публічні діячі” у законодавстві про протидію відмиванню коштів таким чином, що більшість політиків уникнуть контролю. Це суперечить міжнародним стандартам у сфері протидії відмиванню коштів.
Суть законопроєкту, рекомендованого фінансовим комітетом, зводиться до того, щоб скоротити строки перебування політика або чиновника високого рівня в статусі “національного публічного діяча” до року після звільнення. Це означає, що через рік після звільнення фінансові установи не будуть зобов’язані здійснювати посилений фінансовий контроль щодо них, тобто перевіряти джерело статків та доходів таких клієнтів, моніторити ретельно їх фінансові операції.
Національними публічними діячами (або їх ще називають у перекладі з англійської “ПЕПами”) є усі топ-посадовці – Президент, Прем’єр-міністр України, члени Кабміну, народні депутати, держслужбовці категорії “А” тощо.
“За усіма міжнародними стандартами фінансовий контроль таких осіб має бути навпаки посилений в тому числі після звільнення. Часто саме після звільнення представники влади починають активно використовувати набуті корупційні та інші злочинні активи і продовжують використовувати своїх політичні зв’язки на свою користь. Ми підозрюємо, що у Власенка є особистий інтерес у таких змінах. Єдиною причиною такої законодавчої ініціативи є бажання легалізовувати за допомогою подібних рахунків кошти сумнівного походження. Якщо ж кошти законні, то жодних проблем від фінансового контролю в суб’єкта не виникне”, – коментує виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк.
Згідно відомостей з декларації та за даними журналістів, Власенко та Юлія Тимошенко зберігають свої кошти в «Укрбудінвестбанку», яким раніше володіла родина Тимошенко, і у якому на момент такого володіння за “дивним співпадінням” були відкриті рахунки Віктора Медведчука, його дружини Оксани Марченко, а також Тараса Козака. У цьому банку також були відкриті рахунки пов’язаної з Медведчуком компанії «Анвітрейд», яка до недавніх санкцій РНБО була головним каналом поставки дизелю «Роснафти» на ринок України по трубопроводу з Росії та Білорусі.
Наразі лише завдяки статусу ПЕПа усі фінансові операції Власенка, Тимошенко з Медведчуком, Марченко і Козаком підлягають посиленим заходам фінансового моніторингу, чого, мабуть, так бажає уникнути автор законопроєкту.
За Законом України про запобігання відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, передбачено, що у разі, коли до банку чи іншої фінансової установи звертається ПЕП (або члени його сім’ї чи пов’язані з ним особи) – хоче відкрити рахунок, зробити чи отримати грошовий переказ тощо, то банк зобов’язаний вжити посилених заходів фінансового контролю до його фінансової операції.
Зокрема, перевірити джерела статків публічного діяча, у тому числі джерела коштів для фінансової операції, здійснювати поглиблений моніторинг ділових відносин з ним та інші заходи.
До слова, для допомоги у цьому банкам та іншим суб’єктам з фінансового моніторингу Центр протидії корупції ще у 2015 році створив перший в Україні Відкритий Реєстр національних публічних діячів.
Будь-які часові рамки статусу ПЕПа не відповідають підходу, який застосовується 12-ю рекомендацією FATF (Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей), які Україна зобов’язалася імплементувати при підписанні Угоди про асоціацію з ЄС.