У 2013 році в Україні проживає 219,862 ВІЛ- інфікованих і ще 61,749 хворих на туберкульоз, що разом дорівнює населенню середнього обласного центру України.
За рівнем поширення ВІЛ/СНІДу та туберкульозу Україна займає друге місце в Європі, поступаючись лише Росії.
Держава, яка згідно з Конституцією, повинна гарантувати право на безкоштовне медичне обслуговування, забезпечує лікуванням лише 43% ВІЛ-інфікованих і 88% хворих на туберкульоз. Натомість, частина коштів виділених закупівлю ліків «зникає» на етапі витрачання.
В системі закупівлі ліків фактично відсутня конкуренція і панує тотальна корупція. З 6,5 тис компаній, які мають ліцензію на продаж ліків в Україні, тендери на ліки проти ВІЛ/СНІДу виграло лише 6 компаній, які розділили між собою 152 млн. грн.! А усі державні підряди на постачання протитуберкульозних препаратів дісталися 8 фірмам, які поділили 109 млн. грн.
Аналіз Центру протидії корупції показав, що в Україні діє 4 ключові корупційні схеми заробляння коштів на здоров’ї українців:
- Розігрування тендерів між компаніями, які контролюються одним фактичним власником (так звана “група Багрія”);
- Картельні змови кількох компаній, що належать різним власникам, але погоджують свої дії на торгах;
- Перетворення державного фармзаводу «Індар» на посередника, яка купує ліки у оффшорних посередників та постачає їх державі за завищеними цінами;
- Корупційна діра у вигляді Реєстру оптово-відпускних цін, який замість того, щоб регулювати ціну на ліки, існує для виправдання завищених цін на державних тендерах.