Депутати віддали 291 голос за законопроєкт №2237, який мав би фактично скасувати депутатську недоторканість. Натомість народні обранці зберегли та навіть посилили її, внісши правки.
Згідно з проголосованим законопроєктом, Генеральний прокурор отримує монополію на відкриття кримінальних проваджень щодо нардепів. Тобто лише одна людина в країні може внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що означає залежність початку розслідування щодо нардепа від доброчесності чи зайнятості Генпрокурора.
Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом сьогодні будь-який слідчий чи прокурор може розпочати справу щодо нардепа (до набуття чинності законопроєкту, який депутати проголосували сьогодні).
“Депутати не просто не зняли недоторканність — вони її навіть посилили, порівняно з тим, що ми маємо сьогодні. З такими новаціями буде важко не просто притягнути до відповідальності нардепа, а й просто розпочати розслідування. ”, — коментує член правління Центру протидії корупції Олена Щербан.
Ще одна небезпечна новація, яку протягнули депутати в правках, це вимога обов’язкової присутності депутата під час розгляду клопотань слідчих у суді. Ці клопотання можуть стосуватися, наприклад, арешту майна підозрюваного у злочині депутата. Відповідно, це майно не можна буде арештувати без попередження самого народного обранця про суд та без його участі в засіданні. Таким чином, нічого не заважатиме депутатам переписати за ніч майно на родичів, аби уникнути його арешту. Або ж слідчому не вийде заарештувати хабар, який отримав депутат, і був спійманий на гарячому.
Наразі такі клопотання слідчий суддя може розглядати за відсутності фігуранта справи, якщо є ризик, наприклад, знищення документів, майна або доказів через обізнаність нардепа-фігуранта з таким клопотанням.
Нагадаємо, на початку грудня Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт в першому читанні. У вересні Рада проголосувала за зняття недоторканності в Конституції, що набуває чинності від 1 січня 2020 року.