Депутати надають нереформованій АРМА можливість втручатися у справи щодо Привату за кордоном

Депутати 258 голосами підтримали у першому читанні законопроєкт 3304, який створює ризики зловживань Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА) при судових позовах за кордоном. Це може негативно вплинути в тому числі  і на закордонні позови “Приватбанку” щодо повернення виведених колишніми власниками коштів.

Законопроєкт №3304 подали заступниця голови антикорупційного комітету Ради Галина Янченко, голова правоохоронного комітету Денис Монастирський та інші депутати “Слуги народу”. Ним пропонується надати АРМА можливість представляти державу і держкомпанії у позовах за кордоном.

“Головна небезпека проєкту в тому, що він настільки нечіткий, не містить детальних процедур і алгоритмів, що дозволяє агентству зловживати. Агентство зможе втручатися у вже існуючі за кордоном судові процеси, ініційовані “Приватбанком”. Наприклад, Агентство ініціює паралельний з “Приватом” позов до колишніх власників і попросить до його вирішення зупинити процес самого “Привату”. Але водночас у своєму процесі банально завалює роботу і представництво держави. За таких умов шанси на виграш втрачають усі”, — коментує членкиня правління Центру протидії корупції Олена Щербан.

Автори проєкту не пропонують ані процедури такого представництва агентством, ані умов визначення конкретних осіб, які будуть представляти за кордоном державні інтереси. Як наслідок, процедура визначення юристів, які вестимуть такий процес, може бути дуже кулуарна та заангажована і залежатиме виключно від доброчесності керівника. 

Також проєктом пропонується за ініціативою генерального прокурора і керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури створювати міжвідомчі робочі групи за участі представників АРМА, прокуратури і органів слідства. Ці групи вирішуватимуть, чи подавати позов у закордонному суді, чи ні. Але законопроєкт взагалі не регламентує роботу таких груп. 

“Прийняття таких рішень робочими групами без чітких процедур перетвориться у колективну безвідповідальність. Ми вже бачили на практиці, коли, наприклад, СБУ вимагала від Приватбанку погоджувати позови до олігарха Коломойського навіть без наявності на це підстав. Те ж саме може бути з АРМА. В підсумку такі робочі групи перетворяться на інструмент гальмування або пришвидшення позовів без жодної відповідальності”  — додає Олена Щербан. 

Так, наприклад, державний “ПриватБанк” ініціював позови на Кіпрі, в Ізраїлі, США щодо виведених попередніми власниками Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим грошей. Після ухвалення законопроєкту АРМА може втрутитися у ці процеси на користь олігархів, призначивши “потрібних” представників у цих судах. 

Крім того, з проєкту не зрозуміло, яким чином повноваження АРМА будуть розмежовуватися з повноваженнями прокурорів або інших органів представляти державу в судах. 

Сама АРМА, до слова, не викликає довіри. Так, нещодавно були оприлюднені плівки, на яких заступник керівника АРМА Володимир Павленко спілкується з кримінальними авторитетами, обговорює ініціацію кримінальних справ активістам, які критикують АРМА тощо. Так само АРМА знаходить сумнівних управителів арештованому майну, які приховують доходи від цього майна.

Поділитись новиною

Читайте також

Всі новини
Невідомі запустили брудну кампанію з дискредитації конкурсу на голову НАЗК. Щоб спростувати чутки, комісія має провести обговорення кандидатів публічно та опублікувати оцінки за есе
Рада ухвалює законопроєкт про лобізм в цілому. Він не вирішує проблему тіньового лобізму, бо декларування радників Єрмака та відкрита робота комітетів там не передбачені
“Это п*здец конечно. И украл ты всего-то навсего 403 млн грн”: найцікавіші моменти з обрання запобіжки Пашинському

підписка

Отримуйте першими новини ЦПК
Заповнючи форму, я погоджуюсь з умовами Політики конфіденційності