Передфінальний текст законопроєкту щодо реформи Служби безпеки України оприлюднила голова робочої групи з реформи СБУ в парламенті та заступниця голови Комітету Верховної Ради з нацбезпеки Мар’яна Безугла. За її словами, саме така версія буде братися за основу комітетом для голосування у другому читанні. Центр протидії корупції проаналізував оприлюднений текст і вважає, що критичні ризики в законопроєкті залишилися. Натомість рекомендації Міжнародної дорадчої групи депутати проігноровали, або враховули лише формально.
Законопроєкт про реформу СБУ зазнав критики ще під час підготовки до першого читання. Утім, велика кількість проблемних норм зберігається у тексті, який депутати підготували до другого читання.
СБУ фактично не позбавлятимуть слідства і це є однією із найбільших проблем законопроєкту, незважаючи на те, що це декларується як частина реформи. У той час, коли в окремих положеннях законопроєкту йдеться про втрату чинності функцій слідства у 2024 і 2026 році, в інших – навпаки закріплюються слідчі функції за СБУ.
Зокрема, прямо в тілі нового закону буде закріплено, що за СБУ залишається функція досудового розслідування, а одним із завдань Служби є “попередження, виявлення та припинення” деяких злочинів. Це ж залишається і серед повноважень СБУ. Більше того, автори навіть доповнюють “слідчою функцією” статтю 19 Закону України “Про національну безпеку”, який започаткував реформу СБУ 2018 року і визначив чітко які саме функції має виконувати служба, прибравши слідство.
“Подібні маніпуляції з текстом є спробою парламенту “продати” суспільству і міжнародним партнерам “реформу” і позбавлення слідства, просто обманувши. Адже такі протилежні норми в законопроєкті дозволять Службі розслідувати справи навіть після завершення усіх можливих строків для цього. Така редакція – просто обман та імітація і в такому вигляді законопроєкт приймати не можна”, – коментує членкиня правління ЦПК Олена Щербан.
Імітацію позбавлення слідства СБУ підтверджує також пропозиція залишити цю функцію в Кримінально процесуальному кодексі, зміни до якого зазначені в законопроєкті № 4392. Однак там відсутні норми про позбавлення слідства.Слідчі функції навпаки пропонують посилити, надавши можливість СБУ розслідувати справи будь-яких категорій. Без повного позбавлення слідчих функцій СБУ про реформу у відповідності до найкращих практик та міжнародних стандартів не може йтись.
“Саме слідчі функції є тим інструментом, завдяки якому СБУ втручалось в роботу бізнесу та антикорупцію. Без позбавлення слідства СБУ залишає собі потужний інструмент тиску на бізнес, розслідування економіки та дублювання роботи з іншими органами. З функцією слідства СБУ ніколи не стане справжньою спецслужбою, а залишиться мультифункціональним монстром, що використовуватиметься в політичних інтересах влади”, – додає Щербан.
Суперечливими також положення законопроєкту щодо демілітаризації, адже частина положень передбачає, що до кадрів СБУ належать особи, яким присвоєні спеціальні звання та державні службовці (ч. 1 ст. 27), передбачає переведення військовослужбовців на інші посади (п. 3, 4 прикінцевих та перехідних положень), однак, інші положення все одно і надалі регулюють військові посади та статус військовослужбовців СБУ (ч. 2 ст. 27, ст. 29, 31).
Більш того, законопроект не передбачає жодних обмежень на комплектування підрозділів військовослужбовцями та особами зі спецзваннями, що стане на заваді перетворенню СБУ у цивільний орган у відповідності до міжнародних рекомендацій.
Інші основні ризики і проблеми законопроєкту:
- можливість застосування сили та спецзасобів будь-якими співробітниками СБУ, а не працівниками обмеженого кола підрозділів, для яких такі права є обґрунтованими та виправданими;
- залишається можливість відрядження співробітників СБУ до будь-яких державних органів чи підприємств. Це є продовженням успадкованої з радянських часів практики відряджень службовців КДБ до різних установ, які виконували роль неформальних “наглядачів”;
- у межах контррозвідувальної діяльності СБУ зможе вносити будь-кому “рекомендації” та “офіційні застереження”, які створюють можливості надмірного впливу Служби на будь-яке підприємство чи особу;
- за СБУ зберігається так звана монополія на “прослушку”, що загрожує незалежності інших органів досудового розслідування;
- в Службі збережуться ізолятори тимчасового тримання осіб, хоча це суперечить практикам аналогічних органів у демократичних країнах та є надзвичайним ризиком порушення прав людини.
- СБУ зможе впливати на призначення на усі адміністративні посади в органах прокуратури з огляду на необхідність враховувати висновок Служби за результатами контррозвідувального опитування осіб, які претендують на такі посади. Те саме стосується і призначень на посади держслужби категорій “А” та “Б” – представники СБУ будуть включатись до відповідних конкурсних комісій і надані СБУ висновки так само будуть враховуватись при прийнятті рішення щодо особи. Це створює втручання СБУ в діяльність інших органів і гілок влади;
- СБУ отримує повноваження “брати участь у виявленні активів, набуття чи використання яких пов’язані з терористичною або розвідувально-підривною діяльністю на шкоду Україні”. Формулювання є дуже розмитим і незрозуміло, як СБУ встановлюватиме, з якими саме протиправними діяннями пов’язане набуття активів. Це може призвести до втручання СБУ у виявлення та цивільну конфіскацію необґрунтованих активів, що є суто антикорупційним механізмом.
Усі ці повноваження не є характерними для аналогічних спецслужб країн НАТО. Окремої уваги заслуговують пропозиції, завдяки яким погіршуються чинні норми щодо необхідності оприлюднення майнових декларацій керівництва Служби. Натомість, пропонується декларації знову закрити. Так само, автори обмежуть чинні наразі норми законодавства про доступ до інформації, фактично створюючи штучну завісу в діяльності служби та підґрунтя для зловживань.