Що таке Індекс сприйняття корупції (ІСК) Transparency International (TI)?
ІСК надає рейтинг країн, спираючись на сприйняття корупції у державному секторі. Це складний індекс, поєднання опитувань та оцінювання корупції, зібраний впливовими організаціями.
Чому ІСК базується лише на сприйнятті?
Корупція – загальне позначення прихованої нелегальної діяльності, яка викривається лише у скандалах, розслідуваннях та судових позивах. ТІ вважає, що не існує дієвого способу оцінки усіх рівнів корупції у країнах, спираючись на емпіричні дослідження. Спроби це зробити, такі як порівняння звітності про хабарництво, ряду позовів та судових справ, що стосуються корупції, не можна використовувати в якості достовірних індикаторів рівня корумпованості. На думку ТІ це швидше демонструє ефективність роботи прокурорів, судів чи ЗМІ, що розслідують та викривають корупцію.
Найнадійнішим методом порівняння відносних рівнів корупції по країнах на думку ТІ є збір сприйняття та оцінювання корупції в державному секторі.
Чим відрізняється рейтинг та бали країн?
Бали країни вказують на рівень сприйняття корупції громадського сектору за шкалою від 0 до 100, де 0 означає високий рівень корупції, а 100 – її відсутність. Рейтинг країни визначає її позицію по відношенню до інших країн в Індексі.
Більше про ІСК тут.
Більше про технічну частину методології обрахунку ІСК тут.
Які зміни було внесено до Індексу сприйняття корупції в 2012 р. ?
У попередніх варіантах ІСК методологія включала рейтинг країни у джерелах інформації для того, аби зафіксувати сприйняття корупції у порівнянні з іншими країнами. Тобто зміна позиції країни в ІСК не свідчило про покращення чи погіршення ситуацію з корупцією в цій країні.
ІСК-2012 використовує вихідні бали для конкретної країни, а потім підставляє ці бали на шкалу ІСК. Із метою відображення змін у методології вимірювання джерел інформації шкалу ІСК також було змінено на 100-бальну. Внаслідок такого оновлення, починаючи із 2013 року ТІ зможе відображати хронологію відмінностей на рівні окремо взятої країни.
Детальніше про зміну методології розрахунку тут.
Для обрахунку ІСК власне Transparency International нічого не досліджує, а користується даними про корупцію з рейтингів/досліджень інших організацій.
У випадку з Україною таких досліджень є вісім. Розміщуємо їх від найгіршої оцінки України до найкращої (нагадую, що найкращий бал – 100):
- World Justice Project Rule of Law Index 2012 – 18 балів
- Economist Intelligence Unit Country Risk Ratings – 21 бал
- IMD World Competitiveness Yearbook 2012 – 25 балів
- Bertelsmann Foundation Transformation Index 2012 – 28 балів
- Freedom House Nations in Transit 2012 – 29 балів
- World Economic Forum Executive Opinion Survey (EOS) 2012 – 29 балів
- Political Risk Services International Country Risk Guide – 31 бал
- Global Insight Country Risk Ratings- 32 бали
Нижче по тексту я трішки детальніше розповім про кожне з цих досліджень/рейтингів.
А ОСЬ ТАБЛИЧКА РЕЗУЛЬТАТІВ ІСК ПО ВСІХ КРАЇНАХ з показниками по кожному окремому рейтингу/дослідженю. Див. вкладку “Eastern Europe and Central Asia” . Загалом навіть з поверхневого аналізу видно в якій глибокій дірі знаходиться Україна.
А тепер детальніше про місце України в кожному окремому рейтингу/дослідженні
World Justice Project Rule of Law Index 2012 – 18 балів
Це індексу є інструментом оцінки, в якій мірі країни дотримуються верховенства закону на практиці. Індекс містить детальну інформацію та дані щодо верховенства права, які дозволяють оцінити прихильність нації до верховенства права на практиці, визначити сильні і слабкі сторони кожної окремої нації в порівнянні з аналогічном становищем в інших країнах, а також відстежувати зміни.
Детальніше про цей індекс тут.
ТІ використовує з цього індексу наступні данні:
Еекспертам і респондентам задаються 68 питання, орієнтованих на оцінку, в якій мірі державні чиновники використовувати державну посаду для особистої вигоди. Ці питання стосуються різних сфер державної політики, в тому числі системи охорони здоров’я, регулюючих органів, поліції та судів. Окремі питання об’єднуються в чотири суб-індекси:
- Державні посадові особи в органах виконавчої влади не використовують службове становище з метою особистої вигоди
- Державні посадові особи у судовій гілці влади не використовують службове становище з метою особистої вигоди
- Державні посадові особи в поліції і збройних силах не використовують службове становище з метою особистої вигоди
- Державні посадові особи у законодавчому органі не використовують службове становище з метою особистої вигоди
В файлі нижче – результати України в рамках цього рейтингу (нагадаю, що в цьому рейтингу Україна отримала найнижчу оцінку) :
Economist Intelligence Unit Country Risk Ratings – 21 бал
Цей рейтинг призначений для забезпечення поглибленого та своєчасного аналізу фінансових ризики в більш ніж 140 країнах.
Детальніше про цей рейтинг тут.
ТІ використовує з цього рейтингу наступні дані:
- Чи існують чіткі процедури та підзвітність щодо розподілу і використання державних коштів?
- Чи є факти викрадення державних коштів міністрами/державними службовцями для приватних або партійно-політичних цілей?
- Чи існують спеціальні державні кошти використання яких важко/неможливо порахувати?
- Чи існують загальні зловживання державними ресурсами?
- Чи багато державних службовців чи вищих посадових осіб призначають безпосередньо урядом?
- Чи існує незалежний орган, який контролю використання державних фінансів?
- Чи існує незалежна провоохоронні та судові органи, які ефективно карають чиновників за зловживання?
- Чи існує традиція хабарів при укладанні контрактів?
Сам звіт коштує 40 $, а придбати його можна тут.
IMD World Competitiveness Yearbook 2012 – 25 балів
Дослідження вимірює конкурентоспроможність націй. А саме як соціально-політичний і економічний клімат країни впливає на конкурентоспроможність підприємств. У дослідженні використовується 331 критерій для отримання багатогранного образу конкурентоспроможності країни. Термін “конкурентноспроможність” визначаються таким чином: «Конкурентоспроможність націй – це галузь економічних знань, яка аналізує факти і політики, які визначають здатність нації створювати і підтримувати середовище, яке забезпечує створення додаткової вартості для своїх підприємств і збільшення процвітання для свого народу “.
Детальніше про це дослідження тут.
ТІ використовували з цього дослідження відповіді респонднетів на питання: “Хабарництво та корупція. Існує чи не існує”.
Частину цього звіту, що стосується України можна придбати тут.
Bertelsmann Foundation Transformation Index 2012 – 28 балів
Індекс забезпечує основу для обміну передовим досвідом між агентами реформи. У рамках цього індексу видається два рейтинги: індекс стану та індекс управління, обидва засновані на поглибленій оцінці 128 країн. Оцінка базується на докладних звітах про країни, які складаються 52 оцінювальних питань, розділених за 17 критеріями.
Детальніше про це дослідження тут.
ТІ використовували з цього дослідження оцінку експертів за наступними питаннями:
1. “В якій мірі посадові особи, які зловживають своїм службовим положенням, переслідуються та піддаються покаранню?”. Відповіді обмежуються рамками:
- у малій мірі (від 1 до 2), де “посадові особи, які порушують закон і беруть участь у корупції, можуть зробити це, не побоюючись правових наслідків або негативної інформації.
- у великій мірі (9 до 10), де “посадові особи, які порушують закон і беруть участь у корупцією, переслідуються строго відповідно до встановлених законі і завжди є фігурантами негативної інформації.
2. “В якій мірі уряд успішно протидіє корупцію?”. Відповіді обмежуються рамками:
- у малій мірі (1 до 2), де “уряд не в змозі стримувати корупцію, і немає цілісності механізмів та інституцій.
- у великій мірі (9 до 10), де “уряд є успішним у протидії корупції, а всі механізми забезпечення цілісності знаходяться на місці і ефективним.
Частину цього дослідження, що стосується України можна прочитати тут.
Freedom House Nations in Transit 2012 – 29 балів
Дослідження демонструє міру демократизації в 29 країнах і адміністративних районах по всій Центральній Європі і нових незалежних державах. Кожна окрема доповіді в досліджені висвітлює перемоги і невдачі процесу демократизації окремих галузей: державне управління, виборчий процес, громадянське суспільство, незалежніст ь ЗМІ; місцеве самоврядування; незалежність судової системи та протидії корупції.
Детальніше про дослідження тут.
ТІ використовували з цього дослідження відповіді експертів на наступні питання:
- Чи здійснював уряд ефективні антикорупційні ініціативи?
- Чи є уряд вільним від зайвих бюрократичних правил, вимог до реєстрації та інших елементів управління, які збільшують можливості для корупції?
- Чи є достатньою нормативна база, що вимагає розкриття фінансової інформації та забороняє конфлікт інтересів?
- Чи уряд рекламує вільні вакансії?
- Чи здатна держава забезпечити ефективний процес (нормативно та адміністративно) запобігання, розслідування та кримінального покарання посадових осіб, які вчинили корупційний злочин.
- Чи інформатори, антикорупційні активісти, дослідники, журналісти користуються правовим захистом, що дозволяє їм відчувати себе впевнено та повідомляти про випадки хабарництва та корупції?
Частину цього дослідження, що стосується України можна прочитати тут.
World Economic Forum Executive Opinion Survey (EOS) 2012 – 29 балів
Опитування керівників компаній (ЕОS) є щорічне дослідження Світового економічного форуму бізнес-керівників. Дослідження розвивалося з плином часу, щоб захопити нові данні, необхідні для Індекс глобальної конкурентоспроможності (GCI) та інші показники Форуму.
Детальніше про це дослідження тут.
ТІ використовували з цього дослідження відповіді респондентів на наступні питання:
(За шкалою від 1 – 7, де 1 означає часто, а 7 – ніколи)
1. «Як часто у вашій країні фірми платять додаткові гроші або хабарі, пов’язані з наступним”:
- імпорт і експорт;
- комунального господарства;
- щорічні податкові платежі;
- нагородження державними контрактами і ліцензуванню;
- одержання сприятливих судових рішень.
2. «Як часто у вашій країні публічні фінанси витікають через корупційні дії до кишень компаній, організованих груп чи окремих чиновників.
Частину цього дослідження, що стосується України, можна знайти тут.
Political Risk Services International Country Risk Guide – 31 бал
Рейтинг виходить щомісяця, починаючи з 1980 року. Він описує політичні, економічні та фінансові ризики в країнах, важливих для міжнародного бізнесу. Зараз рейтинг охоплює 140 країн та є основою для системи раннього попередження про можливості і небезпеки для міжнародного бізнесу в кожній досліджуваній країні.
Детальніше про це дослідження тут.
ТІ використовували з цього дослідження наступні данні:
Оцінка рівня корупції в політичній системі. Найбільш поширеною формою корупції, з якою безпосередньо зустрічається бізнес, є фінансова корупції у вигляді вимог “додаткових платежів” та хабарі, при отриманні ліцензій на імпорт та експорт, проходженні валютного контролю, оплаті податкових відрахування, охороною поліції або роботи з кредитами і т.д. Особливу увагу дослідження приділяє наявній або потенційній корупції у вигляді надмірної вибіркової протекції, неопотизму, товарообігу, непрозорому фінансуванні партій та підозріло тісним зв’язкам між політикою і бізнесом.
Частину цього дослідження, що стосується України, можна придбати ось тут.
Global Insight Country Risk Ratings- 32 бали
Ця рейтингова система знаходиться в експлуатації з 1999 року і надає аналіз ризиків навколишнього середовища в 204 країнах на основі шести факторів: політичної, економічної, правової, податкової та оперативної загроз безпеці. Оцінка корупційних ризиків,складається в основному з оцінки операційного ризику, але і спирається на експертний аналізі інших областей ризику.
Детальніше про це дослідження тут.
ТІ використовували з цього дослідження наступні експертні оцінки:
Корупції, зокрема, як вона впливає на оперативну діяльність бізнесу. Аналітичний акцент робиться на економічному і політичному драйверах проблеми.
З точки зору бізнесу, корупція викликає особливу стурбованість в частині отриманням дозволів на ведення бізнесу та сприятливої політики для довгострокового планування. Аналітики глибоко оцінюють досвід бізнесу саме в цьому розрізі.
Частину цього дослідження, що стосується України, можна побачити ось тут.
Мої суб’єктивні висновки за результатами розбору Індексу Сприйняття корупції від Transparency International
Досліджував то все, шукаючи відповідь лише на одне питання (поставлене мені оновленим правлінням Центру): «Яка точка прикладання зусиль є найефективнішою, для покращення позицій України в ІСК?».
Загалом питання/данні на основі яких виводиться індекс можна поділити на два великі блоки:
Блок 1: оцінка/зріз статичного стану, наприклад: чи є хабарництво, або чи є зловживання службовим становищем і т.д.
Блок 2: оцінка дій/умов/спроможності, які впливають на стан, наприклад: чи караються чиновники за корупційні злочини, або чи є якась частина державних фінансів, яка розподіляється не прозоро і т.д.
З точки зору покращення позицій України в Індексі Сприйняття Корупції, як на мене, ефективнішими є дії в рамках Блоку 2. Адже позитивні зміни в рамках його показників піднімають нас і в показниках Блоку 1, бо очевидно змінюють на краще оцінку/зріз статичного стану.
Нижче розміщую запитання/данні з Блоку 2 по рейтингах де Україна має найгірші показники, паралельно їх коментуючи.
Чи існують спеціальні державні кошти використання яких важко/неможливо порахувати?
Коментар: першим і найнеобхіднішим кроком для вирішення проблеми є відновити оприлюднення результатів закупівель державними підприємствами, адже це найбільша частина публічних коштів, яка розподіляється без жодних процедур та інформації. Шлях вирішення – прийняття законопроекту №2207.
Чи існує незалежний орган, який контролює використання державних фінансів?
Коментар: існує купа органів: ДФІ, Рахункова Палата, УМВС, Прокуратура ще й АМКУ і трішки Мінеко. Мені видається, що ключова проблема в цьому полі лежить в трьох площинах:
1) в кастрованих повноваженнях ДФІ, яка, навіть коли хоче, не може провести повноцінну позапланову перевірку. Тут треба лобіювати постанову КМУ, яка в них вже кілька років лежить.
2) але навіть за наявності нормальних висновків ДФІ (або розгромних звітів Рахунокової Палати) дуже часто посадові особи прокуратури та МВС не використовують вже наявні в них повноваження для покарання злочинців. Тобто повноважень в них більше ніж вистачає, більше того прийняття останніх антикорупційні законів (криміналізація корупції та конфіскація майна) ці повноваження значно розширила, питання виключно в покриванні правоохоронцями/контролерами корупціонерів.
3) можливість корупціонерам і правоохоронцям/контролерам відмазатися в суді, навіть за наявності грунтової доказової бази їх вини. Тут треба буде діяти за тією ж схемою, що і в попередньому абзаці, лише відкоригувавши інструменти відповідно до нормативної бази діяльності судової системи.
В трьох цих полях ключовим інструментом позитивних змін є запровадження невідворотності покарання посадових осіб правоохоронних/контролюючих органів та суддів за покривання корупційних злочинів або неналежного виконання своїх посадових обов’язків. Тут хорошою системою є робота команди Центру в рамках моніторингу державних закупівель. Єдине, що треба посилити компонент покарання правоохоронців/контролерів, які покрили/не побачили корупційні дії, а ж до подання на останніх в суд.
Чи існує незалежна провоохоронні та судові органи, які ефективно карають чиновників за зловживання?
Коментар: див. через абзац вище.
“В якій мірі посадові особи, які зловживають своїм службовим положенням, переслідуються та піддаються покаранню?
Коментар: див. через два абзаци вище.