У середу, 27 січня, Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності розгляне законопроєкт, яким пропонується дозволити Генеральному прокурору України передавати справи до Служби безпеки України, якщо він вважатиме, що існує небезпека державній безпеці.
Початок засідання: 15:00
Йдеться про проєкт закону № 4392 “Про внесення змін до законодавства України про адміністративні правопорушення, кримінального законодавства та кримінального процесуального законодавства щодо діяльності Служби безпеки України та розвідувальних органів”.
Одним із нововведень, згідно із законопроєктом, є дозвіл генпрокуророві змінювати підслідність справи на користь СБУ, якщо, на його думку, вчинене кримінальне правопорушення несе загрозу державній безпеці. Це фактично дозволяє втручатися й у справи щодо топкорупції, підслідні Національному антикорупційному бюро, адже генпрокурор може на власний розсуд вирішити, що якесь із проваджень загрожує держбезпеці.
“Якщо цей законопроєкт ухвалять, наслідком може бути передача десяткок справ НАБУ до Служби безпеки за такою ж схемою, як це відбулося у справі заступника голови Офісу президента Олега Татарова. Адже його справу з легкої руки генпрокурорки Венедіктової незаконно передали від НАБУ саме до СБУ, аби врятувати від слідства і рано чи пізно “злити”. Цим законопроєктом депутати пропонують робити такі передачі законно ”, — коментує проєкт членкиня правління Центру протидії корупції Олена Щербан.
Законопроєкт містить необхідність згоди керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на передачу справи, але це не може бути запобіжником, наприклад, в умовах його відсутності.
“Автори намагаються “продати” цей проєкт колегам із посиланням на те, що для передачі справи потрібна згода керівника САП. Але керівника САП уже немає в країні півроку, і невідомо, коли буде. До тих пір генпрокурорка вирішує такі питання одноосібно. Крім того, не секрет, що квота парламенту в Комісію з обрання керівника САП погоджувалася саме з Татаровим, тому це очевидна спроба взяти під контроль справи НАБУ”, — додає Щербан.
Окрім цього, законопроєкт несе й інші ризики. Депутати пропонують залишити за СБУ непритаманні класичним західним спецслужбам функції слідства. Під слідством СБУ залишаються майже усі злочини, які підслідні їй зараз. Зокрема, розслідування контрабанди наркотичних речовин і фальсифікованих ліків (ст. 305 КК) та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (ст. 201 КК).
Примітно, що в основному законопроєкті щодо реформи СБУ слідчі функції прибирають частково з 2024 року та повністю з 2026, а за Кримінальним процесуальним кодексом вони залишаються в СБУ.
Нагадаємо, що раніше громадські активісти оприлюднили дослідження, відповідно до якого більшість розслідуваних СБУ справ не стосуються держбезпеки. Автори дослідження проаналізували справи, які Служба розслідувала від 2013 до 2020 року, і виявили, що справи, які не мають стосунку до державної безпеки, загалом становлять 54,7% – 14 558.