Завтра, 24 грудня Конституційний Суд планує провести закрите засідання у провадженні щодо конституційності положень Закону України “Про запобігання корупції” щодо електронного декларування, яке було подане до КСУ ще 2015 року.
У березні 2017 року КСУ прийняв рішення відкрити провадження за цим конституційним поданням і дотепер продовжує його розгляд.
Це подання було ініційоване ще у грудні 2015 року переважно депутатами з тодішньої фракції Опозиційного блоку.
Депутати просили визнати неконституційними:
- визначення членів сім’ї публічних службовців, яке включає співмешканців;
- доступ НАЗК до реєстрів та баз даних;
- вимоги про декларування незавершеного будівництва, цінного рухомого майна, видатків та правочинів, грошових активів та фінансових зобов’язань, роботи за сумісництвом, “бенефіціарної власності” на активи;
- публічність реєстру декларацій;
- положення про моніторинг способу життя суб’єктів декларування;
- кримінальну відповідальність за умисне недостовірне декларування або умисне неподання декларацій.
Воно так само, як і нове подання 2020 року, грунтується на маніпуляціях та перекручених абсурдних аргументах, а жодних підстав визнавати оспорювані положення антикорупційного законодавства, на думку експертів, немає.
Примітно, що конституційне подання, ініційоване у 2020 році, у частині декларування повторює майже ті самі вимоги та містить аналогічну аргументацію неконституційності оспорюваних норм. За законом, якщо декілька конституційних проваджень стосуються одного й того ж питання, або взаємопов’язаних питань, Конституційний Суд мав би їх об’єднати в одне провадження, але у цьому випадку він до цього не вдався.
“Враховуючи, як КСУ вже ухвалив одне необгрунтоване рішення стосовно відповідальності за недостовірне декларування та повноважень НАЗК стосовно суддів, не виключено, що судді КС можуть знов завдати удару по нормах антикорупційного законодавства. У той час, як утворена спікером Разумковим робоча група у Раді, так і досі й не знайшла ніякого системного рішення щодо реформування Конституційного суду”, – коментує експерт ЦПК Антон Марчук.
Справа в тому, що нещодавно робоча група Разумкова запропонувала фейковий вихід із кризи конституційного правосуддя. Законопроєкт не враховує рекомендації Венеційської Комісії та не пропонує змінити процедуру добору суддів.
Ще раніше комітет Верховної Ради дав зелене світло відбору судді КСУ за старою процедурою. Таке рішення Комітету вочевидь суперечить вимогам Конституції та останнім рекомендаціям Венеційської Комісії.
Нагадаємо, у жовтні 2020 року КСУ ухвалив сумнозвісне рішення про неконституційність окремих положень антикорупційного законодавства, через яке було скасовано кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та неподання декларацій, унеможливлено будь-які перевірки декларацій, а НАЗК позбавили можливість здійснювати більшість своїх повноважень.
Пізніше, Венеційська комісія у своєму висновку розкритикувала це рішення КСУ, вказавши на істотні процедурні порушення при його ухваленні, його необгрунтованість та однобічне застосування міжнародних стандартів у ньому, а також фактично висловила незгоду з деякими правовими позиціями у рішенні.