Пiдтримати

Шановні благодійники!

Ми щиро дякуємо кожному за пожертви, якими ви підтримуєте наш Центр і роботу юридичної команди.

Це – найкраща відзнака та найдієвіший стимул для нас рухатися далі: викривати корумпованих чиновників, направляти заяви про злочин у правоохоронні органи, контролювати хід слідства, закривати законодавчі дірки, що дозволяють корупціонерами та хабарникам залишатися непокараними.

Фінансування сектору протидії корупції міжнародними організаціями дозволяє нам залучати необхідні для реалізації наших кампаній та проектів кошти.

Утім, ми залишаємо відкритими наші банківські реквізити для тих, хто вважатиме за можливе і далі демонструвати довіру нашій команді своїми пожертвами.

  1. Онлайн-переказ через систему LiqPay (ПриватБанку)

    Зазначати ім’я та е-пошту не обов’язково, проте ми просимо Вас вказувати принаймні свою адресу електронної пошти, щоб ми могли зв’язатися з Вами за потреби.

  2. Безготівковий переказ через будь-який банк

    Одержувач платежу: ГО “Центр Протидії Корупції”
    Код ЄДРПОУ: 38238280
    Рахунок № 26009052715264 в ПАТ “Приватбанк”
    МФО: 300711
    Призначення платежу: “Благодійний внесок на статутну діяльність ГО «Центр Протидії Корупції»”

Притягаємо до відповідальності за розпил тендерів.

Слідкуємо, як держава купує ліки. Притягаємо до відповідальності тих, хто заробляє на торгівлі людським життям.

Допомагаємо банкам дізнатися правду про клієнтів-чиновників.

Допомагаємо повернути украдені корупціонерами гроші назад в Україну.

Вивчаємо корупцію та вчимо з нею боротися.

Адвокатуємо закони, потрібні для подолання великої політичної корупції.

Тендери без анонімів: компаніям з непрозорою власністю заборонили участь у закупівлях

GW beneficiaries

Сьогодні набуває чинності новий закон про державні закупівлі. Відповідний наказ президент України Петро Порошенко підписав 25 вересня – через десять днів після ухвалення закону Парламентом.

Швидкість реакції Президента підтверджує революційність змін у всій сфері державних закупівель, передбачених новим законом. Одна з них –

заборона компаніям, які не розкрили інформації про свого кінцевого бенефіціарного власника, брати участь у тендерах.

Мовою закону це звучить так: змовник приймає рішення про відмову учаснику у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів учасника у разі, якщо у Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутня інформація* про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

Поняття бенефіціарного власника з’явилося в Україні нещодавно – у жовтні 2014 року. Введення цього поняття в Господарському кодексі України та в Законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» мало на меті створити в публічному доступі реєстр фізичних осіб, які здійснюють вирішальний контроль над юридичними особами.

Такий публічний реєстр є інструментом протидії корупції та відмиванню грошей через підставні та фіктивні компанії.

На сьогоднішній день всі юридичні особи, зареєстровані в Україні, зобов’язані оприлюднювати цю інформацію. Нова компанія не може зареєструватися, якщо не покаже, хто її кінцевий бенефіціар. Проте, понад 200 тисяч компаній і досі не повідомили державі про своїх фактичних власників. За неподання інформації була передбачена лише адміністративна відповідальність та сміхотворні штрафи: від 5100 до 8500 гривень.

Тепер діє пряма норма Закону, що забороняє компаніям з непрозорою власністю вигравати держані замовлення та отримувати бюджетні гроші. Іншими словами, закон руйнує одну з ключових корупційних схем державних закупівель – прихований конфлікт інтересів між учасниками торгів.

Чому важливо не допускати «анонімів» до держзакупівель?

Ідентифікація бенефіціара компанії та його оприлюднення покликане розкрити інформацію про фізичних осіб, які де-факто контролюють юридичну особу через мережу фірм-посередників або номінальних власників-фізичних осіб.

Аналіз державних закупівель за останні декілька років показує, що компанії з офшорним корінням або номінальними власниками все частіше отримують державні контракти.  Такі компанії давно заполонили тендери «Енергоатому», «Укрзалізниці», Міністерства охорони здоров’я України.

Раніше про реальних власників таких переможців можна було лише здогадуватися. На практиці схема діяла так: впливовий  корумпований чиновник або політичний діяч  реєструє свою компанію на номінальних власників. Договір між номінальним і реальним власником носить характер доручення і є конфіденційним документом.  Довірена особа, у даному випадку – номінальний власник, з юридичної точки зору нічим не відрізняється від власника. Договір, що підписує номінальний власник, виключає вчинення яких-небудь несанкціонованих дій з його сторони. Крім того, підписується спеціальна угода про відмову номінальних акціонерів від усіх своїх прав на користь реального власника. Такий документ оформлюється і зберігається у власника вже з моменту реєстрації фірми.

Таким чином, усі дії номінальних власників у будь-який момент можуть бути оголошені юридично недійсними. Крім того, гарантією є позитивна репутація секретарської компанії, що надає послуги номінальних власників. Інколи в ролі номінальних власників також використовуються громадяни без постійного місця проживання, студенти, або просто ті, кому хочеться заробити.

Вказаний механізм для розпилу державних коштів у своїх схемах використовували Р. Богатирьова, О. Янукович, Ю. Іванющенко, А. Клюєв та інші. Така практика продовжується і нині.

Новий закон про держзакупівлі дає нові інструменти для аналізу тендерів не лише за їхніми переможцями, а й за бенефіціарами, що дозволить виявити потенційний та реальний конфлікт інтересів під час закупівель.

Варто відмітити, що для добросовісних та прозорих компаній закон не створить жодних перепон, а навпаки, трохи полегшить участь у тендерах, оскільки забороняє брати з учасників торгів інформацію, що міститься у відкритих державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Навіть якщо компанія подала недостовірну інформацію про свого кінцевого власника, і прийшла на державну закупівлю, наявні законодавчі механізми фінансового моніторингу дозволять ідентифікувати справжніх бенефіціарів завдяки моніторингу і відстеженню їх банківських операцій. Спроба обдурити фінансовий моніторингу може обернутися серйозним наслідком.

Так, встановлення факту подання недостовірної інформації про бенефіціара може бути приводом для початку кримінального переслідування керівників таких компаній за підроблення документів.

Зменшення рівня корупції у закупівлях та розтрат державних коштів напряму пов’язані зі спроможністю держави, громадських активістів, журналістів та самих учасників контролювати доброчесність та прозорість процедури торгів. Можливість знати та вчасно виявляти,  хто ховається за оффшорними компаніями і претендує на бюджетний пиріг згодом автоматично позбавить державні закупівлі від анонімів та Анонмусів, а державних чиновників – способу незаконного збагачення.

Треба тільки застосувати Закон.

*передбачена частиною другою статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”

Олена Щербан, юрист Центру протидії корупції для Економічної правди