Пiдтримати

Шановні благодійники!

Ми щиро дякуємо кожному за пожертви, якими ви підтримуєте наш Центр і роботу юридичної команди.

Це – найкраща відзнака та найдієвіший стимул для нас рухатися далі: викривати корумпованих чиновників, направляти заяви про злочин у правоохоронні органи, контролювати хід слідства, закривати законодавчі дірки, що дозволяють корупціонерами та хабарникам залишатися непокараними.

Фінансування сектору протидії корупції міжнародними організаціями дозволяє нам залучати необхідні для реалізації наших кампаній та проектів кошти.

Утім, ми залишаємо відкритими наші банківські реквізити для тих, хто вважатиме за можливе і далі демонструвати довіру нашій команді своїми пожертвами.

  1. Онлайн-переказ через систему LiqPay (ПриватБанку)

    Зазначати ім’я та е-пошту не обов’язково, проте ми просимо Вас вказувати принаймні свою адресу електронної пошти, щоб ми могли зв’язатися з Вами за потреби.

  2. Безготівковий переказ через будь-який банк

    Одержувач платежу: ГО “Центр Протидії Корупції”
    Код ЄДРПОУ: 38238280
    Рахунок № 26009052715264 в ПАТ “Приватбанк”
    МФО: 300711
    Призначення платежу: “Благодійний внесок на статутну діяльність ГО «Центр Протидії Корупції»”

Притягаємо до відповідальності за розпил тендерів.

Слідкуємо, як держава купує ліки. Притягаємо до відповідальності тих, хто заробляє на торгівлі людським життям.

Допомагаємо банкам дізнатися правду про клієнтів-чиновників.

Допомагаємо повернути украдені корупціонерами гроші назад в Україну.

Вивчаємо корупцію та вчимо з нею боротися.

Адвокатуємо закони, потрібні для подолання великої політичної корупції.

Розумні санкції, або Як подолати “глибоку стурбованість”

Sanctions_HOW_small

Після ухвалення Резолюції Європейського парламенту 6 лютого уряди 28 країн-членів ЄС отримали зелене світло, щоб перейти від численних погроз застосувати санкції до конкретних дій стосовно введення обмежувальних заходів щодо вищих посадовців при владі в Україні, їхніх близьких родичів та олігархів.

В 14-му пункті Резолюції ЄП закликав установи ЄС, а також національні уряди, терміново готувати персональні цільові санкції проти українських посадовців разом з їх бізнес-спонсорами, які відповідальних за утиски та смерті протестувальників.

Серед рекомендованих заходів тиску в Резолюції перераховуються обмеження подорожей, заморожування майна та власності, зупинка відмивання грошей та протидія ухиленню від сплати податків українськими компаніями та бізнесменами в банках Європи.

Варто зазначити, що Резолюція ЄП не є зобов’язуючим юридичним документом для країн-членів ЄС. Її завдання – окреслити спільну політику та єдину стратегію допомоги всіх 28 членів ЄС у вирішенні політичної кризи в Україні.

Де-юре, керуючись даною Резолюцією, уряди країн-членів ЄС мають почати виконувати на національному рівні описані в документі заходи.

Де-факто – виконувати власне законодавство із протидії відмивання грошей, яке дозволяє заблокувати підозрілі рахунки українських політично значимих осіб без спеціальних санкцій, введення яких є болісним політичним кроком для європейських політиків.

Наприклад, уряд Австрії, керуючись внутрішніми політиками та законами, може вирішити відкликати візи Сергію та Андрію Клюєвим, а також їх близьким родичам, які проживають та працюють в Австрії. Або уряд Нідерландів може почати ретельніше перевіряти бізнес операції та банківські транзакції компанії Mako Holding B.V., яка належить синові президента України Саші Януковичу і може використовуватися для торгівлі вугіллям сумнівного походження.

Щоб краще розібратися, що конкретно можуть зробити уряди та парламентарі країн-членів ЄС, треба зрозуміти природу санкцій та умови їх застосування.

“Розумні санкції” для нерозумних політиків

Санкції є інструментом дипломатичного або економічного характеру, який застосовується для досягнення змін у діяльності органів влади, організацій та інших угрупувань або їх політики, що порушують міжнародне право чи права людини, а також політики, яка не поважає верховенство закону або демократичні принципи.

Такі заходи можуть бути введені з метою підтримки прав людини, демократії, верховенства права та належного врядування. Вони є частиною інтегрованого та всебічного політичного підходу, який також включає політичний діалог, заохочувальні заходи, умовність та, як останню міру, введення примусових заходів.

Тобто, допоки українська влада йде на переговори з Євросоюзом, санкції ЄС у їх класичному вигляді не будуть застосовані.

Тим більше, санкції повинні відповідати принципам Європейської служби зовнішньої дії та зобов’язанням згідно з міжнародним правом, зокрема, з угодами СОТ. Вони повинні поважати права людини й фундаментальні свободи, такі як право на ефективний засіб правового захисту та належний судовий розгляд.

Саме тому економічні та фінансові санкції використовуються ЄС дуже обережно – скоріш як виключення із принципів, а не поширена практика.

При прийнятті рішення про санкції ЄС розглядатиме заходи, що найкраще спрацюють для досягнення бажаного результату. У випадку України таким результатом можна назвати припинення системного порушення прав людини.

До можливих обмежувальних заходів ЄС можна віднести:

  • дипломатичні санкції: висилка дипломатів, розірвання дипломатичних зв’язків, призупинення офіційних візитів;
  • призупинення співпраці із третіми країнами;
  • бойкоти спортивних та культурних заходів;
  • торгові санкції: загальні або конкретні торгівельні санкції, ембарго на торгівлю зброєю;
  • фінансові санкції: заморожування коштів або економічних ресурсів, заборона на фінансові операції, обмеження на експортних кредитів або інвестицій;
  • заборону перельотів та обмеження на в’їзд.

Sanctions_HOW

Європейський Парламент у Резолюції від 6 лютого закликав інститути ЄС і держави-члени ЄС підготувати персоналізовані цільові заходи – санкції щодо подорожей в ЄС, а також заморожування активів і майна всіх тих українських чиновників і законодавців, а також їх бізнес-спонсорів, які несуть відповідальність за застосування сили проти протестувальників та їхні смерті.

У Резолюції йдеться саме про підготовку таких санкцій. Адже прийняття рішення щодо їх введення – складний і довготривалий процес.

Так, країна, яка головує в ЄС, на сьогодні це Греція, або одна з держав-членів ЄС, як правило, за сприяння Секретаріату Ради ЄС, де наразі головує Херман Ван Ромпей, або Європейської Комісії, комісаром якої є Жозе Мануел Барозу, – готує пропозицію щодо Спільної позиції про введення санкцій.

Ця пропозиція розглядається та обговорюються у відповідних комітатах чи підрозділах Ради ЄС – зазвичай, у комітеті, що відповідає за відносини з відповідною країною, Робочій групі радників із зовнішніх зв’язків, РЕЛЕКС, і Комітеті постійних представників, COREPER.

Після прийняття спільної позиції Радою, текст публікується в Офіційному Журналі Євросоюзу. У залежності від типу обмежувальних заходів позиція потребує узгодження з Європейським парламентом, одностайного голосування 766 депутатів чи кваліфікованої більшості голосів Ради ЄС.

За таких механізмів стає очевидним, що класичні санкції українським чиновникам не світять і вимагати їх зараз просто недоречно.

Що ж робити?

“Санкції” = “Виконання законів”

Існує декілька простих інструментів, які кожна країна ЄС може застосувати на виконання Резолюції Європарламенту:

1. Парламентські слухання щодо можливого відмивання грошей і ухилення від сплати податків українськими компаніями й бізнесменами в європейських банках.

Це в першу чергу необхідно ініціювати в країнах, де зосереджені бізнес інтереси української керуючої верхівки: Австрія, Німеччина, Нідерланди, Великобританія, Швейцарія. Остання, хоча й не член ЄС, але є учасником єдиного європейського ринку, на який поширюються ключові закони й стандарти ЄС. Під час слухань можна розглянути окремі приклади присутності українського корумпованого капіталу на території країни.

Наприклад, на парламентських слуханнях в Австрії можна говорити про публічно відомі факти, виявлені журналістами-розслідувачами з України та Австрії стосовно компаній, які тісно пов’язані з Андрієм та Сергієм Клюєвим, Віктором Януковичем, Миколою Азаровим та його сином.

Залежно від особливостей правового устрою кожної країни, на слухання можуть бути запрошені представники правоохоронних органів, фінансової розвідки, керівництво банків, представники аналітичних центрів, що моніторять рівень корупції в ЄС, громадські активісти, експерти, журналісти.

У результаті слухань, у залежності від країни, можна отримати політичне рішення парламентарів про необхідність комплексної перевірки всіх компаній та їх номінальних власників, пов’язаних з українською владою, а також фінансових установ, які їх обслуговують.

2. Депутатські запити.

Статус парламентарів усіх 28 країн ЄС дозволяє їм звертатися до органів фінансового моніторингу – місцевих фін розвідок – та правоохоронних органів із запитами щодо перевірки діяльності місцевих банків. А саме – легітимності походження капіталу, який обслуговується в банках, та рахунків компаній, що контролюються українськими політичними діячами.

Окремою темою звернень депутатів місцевих та Європарламенту може бути фінансова допомога, яка надійшла з установ ЄС в Україну за часів керівництва Януковича.

Наприклад, у період з 2011 до 2013 роки тільки з Європейським Інвестиційним Банком Україна підписала контракти на фінансову допомогу у вигляді позик на загальну суму 1,6 мільярдів євро.

Варто дізнатися, на що було витрачено цю допомогу і який ефект від неї. Зокрема, депутати Європарламенту можуть витребувати ретельні звіти про те, які компанії та фізичні особи отримали кредити від Юнікредітбанку, Укрексімбанку, Промінвестбанку, котрим лише в 2012 році Європейський Інвестиційний Банк видав позику на підтримку українського малого та середнього бізнесу в розмірі 140 мільйонів євро, 100 мільйонів євро та 200 мільйонів євро відповідно:

Sanctions_HOW_Loans

Депутати Європарламенту мають право офіційно запитати національні уряди країн-членів, як саме виконується законодавство із протидії відмивання грошей.

Директива 2005/60/EC зобов’язує фінансові установи та професійних посередників – аудиторів, юристів, лобістів – ідентифікувати свого клієнта до рівня виявлення фізичної особи-фактичного власника компанії.

Якщо клієнт є політично значимою особою, ПЕПом, то фінансові установи країн ЄС повинні перевірити джерело походження його статків і звітувати про підозрілі операції до місцевого органу фінансової розвідки. У разі підозри в нелегальному походженні капіталу клієнта, фінансова установа може припинити обслуговування та/або заблокувати транзакції. А орган фінансового моніторингу спільно із правоохоронними органами може почати відповідне розслідування за підозрою у відмиванні грошей.

Вимоги Директиви ігноруються багатьма країнами-членами ЄС навіть на законодавчому рівні, інакше банки не знаходили б правові діри для обґрунтування легітимності співпраці з корумпованим капіталом з України.

Депутатам Європарламенту по силах вимагати національні уряди негайного закриття правових колізій та дір, що сприяють відмиванню корупційних грошей не тільки з України, але й з усіх країн Східного Партнерства та Вишеградської Четвірки.

3. Звернення та петиції громадян і активістів Євромайданів.

У кожній країні-члена ЄС, де присутній капітал Януковича та/або його наближеного оточення, варто створювати списки компаній, що контролюються українськими ПЕПами, установлювати їх номінальних директорів, фінансовий стан, історію роботи на місцевому ринку, структуру власності та роль у бізнес-імперії українського корумпованого чиновника.

Таку інформацію можна використовувати для комунікації з місцевими депутатами, правоохоронними органами, банками.

Клієнти фінансових установ, що співпрацюють із подібними компаніями, можуть звертатися до відділів фінансового моніторингу своїх банків та вимагати припинення співпраці з названими компаніями. Отримавши чисельні листи від власних клієнтів, банківські установи змушені будуть реагувати у відповідь конкретними, у тому числі, публічним діями.

Правоохоронні та контролюючі органи, маючи правдиву інформацію з достовірних джерел, повинні будуть провести перевірку походження капіталів та фірм, пов’язаних з українською владою, її найближчим оточенням, родичами та спонсорами.

Мета таких листів одна – унаочнити чіткий зв’язок між діями української бандитської влади та бездіяльністю урядів країн ЄС, які дозволяють своїм фінансовим установам допомагати українським злочинцям при владі відмивати брудні гроші. Причому, це відбувається в порушення стандартів та принципів ЄС щодо фінансової прозорості, підзвітності та протидії відмиванню грошей.

Активісти Євромайданів у Європі та Україні в першу чергу відстоюють цінності, на яких побудована Європа. Тому очікують від урядів країн ЄС не чергової стурбованості – а банального виконання вимог внутрішнього законодавства, яке забороняє фінансовим установам ЄС обслуговувати злочинно набутий капітал.

Юлія Зельвенська, Дарина Каленюк спеціально для Українська Правда