Пiдтримати

Шановні благодійники!

Ми щиро дякуємо кожному за пожертви, якими ви підтримуєте наш Центр і роботу юридичної команди.

Це – найкраща відзнака та найдієвіший стимул для нас рухатися далі: викривати корумпованих чиновників, направляти заяви про злочин у правоохоронні органи, контролювати хід слідства, закривати законодавчі дірки, що дозволяють корупціонерами та хабарникам залишатися непокараними.

Фінансування сектору протидії корупції міжнародними організаціями дозволяє нам залучати необхідні для реалізації наших кампаній та проектів кошти.

Утім, ми залишаємо відкритими наші банківські реквізити для тих, хто вважатиме за можливе і далі демонструвати довіру нашій команді своїми пожертвами.

  1. Онлайн-переказ через систему LiqPay (ПриватБанку)

    Зазначати ім’я та е-пошту не обов’язково, проте ми просимо Вас вказувати принаймні свою адресу електронної пошти, щоб ми могли зв’язатися з Вами за потреби.

  2. Безготівковий переказ через будь-який банк

    Одержувач платежу: ГО “Центр Протидії Корупції”
    Код ЄДРПОУ: 38238280
    Рахунок № 26009052715264 в ПАТ “Приватбанк”
    МФО: 300711
    Призначення платежу: “Благодійний внесок на статутну діяльність ГО «Центр Протидії Корупції»”

Притягаємо до відповідальності за розпил тендерів.

Слідкуємо, як держава купує ліки. Притягаємо до відповідальності тих, хто заробляє на торгівлі людським життям.

Допомагаємо банкам дізнатися правду про клієнтів-чиновників.

Допомагаємо повернути украдені корупціонерами гроші назад в Україну.

Вивчаємо корупцію та вчимо з нею боротися.

Адвокатуємо закони, потрібні для подолання великої політичної корупції.

Агентство з повернення активів та ”нафтопродукти Курченка”

Сьогодні антикорупційний комітет розглядатиме пакет законів, яким утворюється Агентство для пошуку злочинних активів, їх повернення та управління (N3040 та N3041).

Для країни, з якої кожне нове покоління “політичної еліти” виводить мільярди доларів за кордон, швидкий розшук та вдале розпорядження украденим є настільки ж життєво необхідним процесом, як і системний опір великій політичній корупції.

Тим більше, що це – взаємопов’язані речі: чим більше будуть конфісковувати у корупціонерів їх незаконно набутих статків, тим меншою буде жага до незаконного збагачення.

Здавалося б, після гучного випадку з розкраданням нафтопродуктів біглого олігарха Сергія Курченка, немає потреби шукати додаткових аргументів, аби переконати народних обранців віддати свої голоси за проекти законів.

Утім, аби розвіяти остаточні сумніви у доцільності існування окремого незалежного органу з пошуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, проілюструємо роботу майбутнього Агентства на цьому конкретному кейсі.

Коротка та сумна історія “нафтопродуктів Курченка” почалася у жовтні 2014 року з арешту Приморським районним судом Одеси Херсонського нафтоперевалочного комплексу і нафтопродуктів групи ВЕТЕК – на Херсонській нафтоперевалці, Васильківській нафтобазі та Одеському НПЗ. Тоді ж у клопотанні слідчого дивним чином опинилися нафтопродукти компанії “Роснєфть”, що не належали Сергію Курченку, власнику групи компаній ВЕТЕК.

У всіх трьох випадках за рішенням того ж Приморського суду арештоване пальне передали, відповідно до клопотання слідчого, на відповідальне зберігання та в управління двом державним підприємствам: “Укртранснафтопродукт” і “Підприємство по забезпеченню нафтопродуктами”.

Після рішень суду нафтобази з пальним були банально захоплені підпорядкованими МВС батальйонами. Належного опису обсягів пального, його вартості та оцінки по факту проведено не було. Як і перевірки даних, зазначених у клопотанні слідчого про арешт (більше про всю оборуку).

Фактично, під час захоплення частина пального могла бути розкрадена.

Цими ж судовими рішеннями була передбачена реалізація нафтопродуктів без аукціону – через короткий термін їх придатності. Оцінку нафтопродуктів здійснювали торгово-промислові палати в регіонах, які значно занизили його вартість, у порівнянні з ринковою ціною.

“Укртранснафтопродукт” самостійно, без конкурсу, обрав у якості покупця пального лише одну компанію – ТОВ “Укройлпродукт”, підконтрольну Сергію Тищенку.

З жовтня 2014 року по березень 2015 “Укртранснафтопродукт” продав компанії Тищенко за заниженою вартістю 29% від загальної зафіксованої кількості арештованого пального на суму 400 млн. грн. При цьому, компанія Тищенко отримала можливість відстрочки платежу на 2 роки і станом на 1 березня поточного року досі винна держпідприємству 249 млн. грн.

Тобто, до сьогоднішнього дня держава не отримала жодної копійки від реалізованих нафтопродуктів.

Наразі Генпрокуратура розслідує кримінальне провадження за фактом розкрадання арештованих нафтопродуктів. У рамках цього провадження у серпні залишки нереалізованого пального були знову арештовані, проте вже у вересні арешт був знятий Апеляційним судом міста Києва. Подальша доля нафтопродуктів невідома.

У разі існування Агентства оборудка з нафтопродуктами була б практично неможливою.

І ось чому.

Слідчому потрібен був швидкий доступ до митних декларацій та документів звітності в податковій, які підтвердили би джерело походження нафтопродуктів і юридичних осіб, які ними володіли (наприклад, роль групи компаній ВЕТЕК).

Аби належним чином ідентифікувати активи, що підлягають арешту: визначити кількість, об’єм, вид пального та його походження, з-поміж інших дій за чинним законодавством слідчий чи прокурор мають надіслати запити в десятки органів державної влади, які мають доступ до десятків державних реєстрів та баз даних: податкової, митниці, МВС, тощо, і чекати на відповідь від 5 до 30 календарних днів.

У разі створення Агентства, ідентифікація та пошук активів буде значно простішим завданням для правоохоронних органів.

Так, в Агентстві із прямим доступом до всіх державних баз та командою аналітиків, на запит слідчого протягом трьох діб видали б ключову інформацію про походження нафтопродуктів, задекларовані об’єми, специфікації пального та вартість. Саме ця інформація мала лягти в основну клопотання слідчого про арешт. І в результаті нафтопродукти були б арештовані не через 8 місяців після втечі Курченка, а ще в березні 2014 року, що попередило би їх розтрату.

Арештовані активи Курченка було фактично захоплено, що унеможливило належний і прозорий облік та оцінку нафтопродуктів.

Агентство буде уповноважене, за зверненням слідчого або прокурора, у разі загрози розтрати/розкрадання вжити достатньо заходів для збереження арештованих активів.

Якби слідчий одразу передав арештовані нафтопродукти в управління Агентства, вся інформація про них: попередня вартість, об’єми та кількість, місце розташування, слідчих та прокурорів, що ініціювали арешт, була б внесена в Реєстр арештованого та конфіскованого майна, що дозволило б відслідковувати подальшу долю цих активів та здійснювати парламентський контроль. Вся історія арештованого майна буде зберігатися в Реєстрі, який розробить та який адмініструватиме Агенство.

Арештовані нафтопродукти були оцінені та реалізовані нижче ринкової вартості. 

Агентство матиме повноваження проводити оцінку та облік майна, залучаючи на прозорих умовах ринкових експертів. Також Агентство зможе допомогти слідчому з оцінкою вартості активів ще до арешту – на етапі досудового слідства.

Та головне – слідчий перестає бути комірником і самостійно визначати вартість арештованого ним майна, що, безумовно, знижує шанси злочинців корумпувати слідчого. Також слідчому не потрібно буде вигадувати в кожному окремому випадку, кому передати майно на відповідальне зберігання. Це завдання виконуватиме Агентство, вивільняючи час для слідчого для збору доказів та відповідно розслідування справи.

Нафтопродукти були реалізовані взагалі без конкурсу. 

Після створення Агентства позаконкурсна реалізація арештованих активів буде неможливою.

Більше того, завданням Агентства буде продати арештоване майно за найвищою ринковою ціною. Агентство щороку звітуватиме перед державою своїми результатами, в яких має показати на конкретних прикладах, скільки, в грошовому еквіваленті, держава повернула злочинно здобутого майна в бюджет.

В історії продажем нафтопродуктів Курченка держава отримала нуль гривень. 

У разі роботи Агентства, кошти від реалізованих за ринковою ціною нафтопродуктів були б розміщені на спеціальних депозитних рахунках в державному банку. До фінального рішення суду про їх конфіскацію на ці кошти нараховувалися б відсотки, які гарантовано надходили б в бюджет ще до рішення про конфіскацію – як чистий прибуток держави.

Одразу після рішення про конфіскацію все тіло депозиту перерахувалося б в бюджет. Все це фіксувалося б в Реєстрі та в річних звітах Агентства.

Помилковий або навмисний арешт майна, що не має стосунку до розслідування.

Навіть якщо такий факт матиме місце після запуску роботи Агентства, після рішення суду законний власник зможе повернути собі гроші від реалізації майна без додаткових обтяжливих процедур.

Але за діючим законодавством, якщо в справі нафтопродуктів Курченка не буде вироку суду з конфіскацією, держава повинна буде повернути Курченку (чи його підконтрольним компаніям) вартість проданих нафтопродуктів.

Таким чином, держава втратить двічі: спочатку від неефективної реалізації арештованого майна, потім – від відшкодування Курченку з бюджету вартості реалізованого пального.

Чи не завелика ціна?