Пiдтримати

Шановні благодійники!

Ми щиро дякуємо кожному за пожертви, якими ви підтримуєте наш Центр і роботу юридичної команди.

Це – найкраща відзнака та найдієвіший стимул для нас рухатися далі: викривати корумпованих чиновників, направляти заяви про злочин у правоохоронні органи, контролювати хід слідства, закривати законодавчі дірки, що дозволяють корупціонерами та хабарникам залишатися непокараними.

Фінансування сектору протидії корупції міжнародними організаціями дозволяє нам залучати необхідні для реалізації наших кампаній та проектів кошти.

Утім, ми залишаємо відкритими наші банківські реквізити для тих, хто вважатиме за можливе і далі демонструвати довіру нашій команді своїми пожертвами.

  1. Онлайн-переказ через систему LiqPay (ПриватБанку)

    Зазначати ім’я та е-пошту не обов’язково, проте ми просимо Вас вказувати принаймні свою адресу електронної пошти, щоб ми могли зв’язатися з Вами за потреби.

  2. Безготівковий переказ через будь-який банк

    Одержувач платежу: ГО “Центр Протидії Корупції”
    Код ЄДРПОУ: 38238280
    Рахунок № 26009052715264 в ПАТ “Приватбанк”
    МФО: 300711
    Призначення платежу: “Благодійна пожертва”

Караємо зашкварених мажоритарників

Притягаємо до відповідальності за розпил тендерів.

Допомагаємо банкам дізнатися правду про клієнтів-чиновників.

Foreign partners condition Ukraine to fight corruption. We are monitoring how Ukraine implements these obligations.

Вивчаємо корупцію та вчимо з нею боротися.

Допомагаємо повернути украдені корупціонерами гроші назад в Україну.

Перші цифри – сховано 66 мільярдів лише за два місяці. Вихід прийняття 2207

catЧерез півроку після виведення з під дії закону закупівель державних підприємств вже з цифрами про апетити корупціонерів. В тінь виведено половину грошей: лише за два місяці ми не побачили 66 мільярдів. FAQ щодо законопроекту 9634.

Минулого літа злодії з уряду домовились з парламентськими шахраями про прийняття законопроекту 9634, яким вивели з під дії закону про державні закупівлі тендери держпідприємств, що проводяться коштом самих держпідприємств.

Тоді «Наші Гроші» прогнозували, що в тінь буде виведено купу мільярдів. Зараз ми можемо вже на цифрах продемонструвати розміри цієї купи, а також наслідки цієї афери.

Скільки грошей пішло в тінь?

Ми порівняли обсяги тендерів, дані про які були опубліковано в «Віснику державних закупівель» в січні-лютому 2013 і 2012 років. Маємо падіння рівно у два рази – зі 133 млрд грн. минулого року до 66 млрд грн. зараз. Причому ці два місяці дуже показові. Минулого року в січні-лютому через тендери пройшла чверть від річного обсягу держзакупівель 520,20 млрд грн.

Порівняння обсягу держзакупівель 2012-2013

Хто перестав показувати свої тендери?

Головні розтратники залишились в зоні видимості: виводок компаній «Нафтогазу», закупівельний підрозділ «Укрзалізниці», «Енергоатом». Залишились навіть енергетичні підприємства, які минулого року скупив Рінат Ахметов: «Київенерго», «Західенерго», «Крименерго», «Дніпроенерго».

Разом з тим зникла купа більш мілких, однак не менш важливих замовників.

Наприклад, ми більше не бачимо тендерів «Київміськбуду». А вони були дуже показові – то запінополістирол знайдуть привід переплатити, то на протипожежному обладнанні витратять побільше, то за страховку переплатять в 30 разів. Навіть дешеву теплоізоляцію від Гереги не захотіли купувати. Абетон на 200 мільйонів, дорожчий майже у два рази від дилерського прайсу? А реклама на біг-бордах за мільйон доларів?

А скільки мільярдів «Київміськбуд», віджатий новою владою у Черновецького, роздав новим «прокладкам» на будівництво житла в столиці?!

Та що тут гадати: з січня по серпень 2012 року «Київміськбуд» провів тендери на 3,26 млрд грн. Чому по серпень? А тому що 1 серпня Янукович підписав закон про виведення держпідприємств в тінь, і «Київміськбуд» з радістю пішов за куліси, щоб більше не повертатись. І таких тіньовиків купа.

Хоч «Укрзалізничпостач» (закупівельний підрозділ «Укрзалізниці») і залишився на світлі, але держпідприємства «Укрзалізниці» зникли. Наприклад «Дарницький вагоноремонтний завод» зробив ручкою тендерним процедурам і з ним пішло 3,37 млрд грн. річного обсягу закупівель. З цієї суми, нагадаємо, 2,57 млрд грн. пішло двом фірмам – «Прем’єр Лізінг» і «ТД «Укртранс», засновані в лігвищі Януковича-Пригодського.

Чому погана тінь?

Та візьмемо хоча б вищенаведені прикладі.

«Київміськбуд» – один з основних забудовників Києва. Можна сказати, що він фактично формує ціну на житло в столиці. Тож якщо він формує цю ціну, закладаючи в неї різноманітні переплати, то про яке здешевлення квартир для пересічних громадян може йти мова? Звісно, ми не хочемо перебільшувати можливості впливу громадськості, але в історії є купа прикладів по відміні корупційних тендерів (згадайте хоча б «кілочки Юри Єнакіївського», за які держава після розголосу в ЗМІ так і не заплатила «кіпріотам» із прикиївського села 5 мільярдів гривень). Однак коли «Київміськбуд» пішов у тінь, то тепер взагалі немає можливості вплинути на ситуацію.

В свою чергу «Укрзалізниця» постійно жаліється, що у неї немає грошей на те, на се (хоча на пришелепкуваті «Хюндаї» вистачає). Тому ми постійно чуємо про закриття збиткових приміських маршрутів та маємо постійне подорожчання квитків. А якби залізничники не переплачували блатним «прокладкам»? Але тепер і цього не видно.

Чи є можливість щось змінити?

Є законопроект №2207, він зареєстрований в Верховній Раді в лютому цього року представниками трьох опозиційних фракцій. Він коротенький і суть його проста як сокира: держпідприємства можуть і далі не проводити тендери, але мають публікувати дані про те що вони купили, у кого і по чому.

Звісно, така проста річ не могла не викликати спротиву. «Комерсант-Україна» провів невеличке опитування і ось які відмазки з’явились на світ божий.

1) «Якби мова йшла про державних коштах, тоді в цьому є сенс. Але коли підприємство витрачає власні гроші, кому яке діло, як воно це робить. У конкурентів в такому випадку з’явиться можливість відслідковувати, хто і які суми витрачає, а хто є контрагентом», – вважає в.о. президента Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств В’ячеслав Биковець.

Від «НГ»: Нам є діло до того, як державне підприємство витрачає власні кошти – дивись вище про «Київміськбуд». Тому вага суспільної значимості інформації про тендери, на наш погляд, значно вища від «комерційної таємниці»

2) «Є поняття виробничої необхідності: навіщо бізнесу звітувати, яку деталь і для чого він купив за свої кошти? А якщо закордонні компанії будуть читати ці звіти, вони зможуть визначити технологічний цикл підприємства, а це вже безпека країни в цілому», – вважає перший заступник голови Українського союзу промисловців і підприємців Сергія Прохорова.

Від «НГ»: Про конкурентів і закордонні компанії краще взагалі не згадувати. До середини 2012 року всі могли дивитись на ці закупівлі багато років поспіль. І щось не було чутно, що через витік у «ВДЗ» Китай вкрав у нас якусь технологію, або росіяни знайшли діру в національній безпеці України.

3) Норма про повне оприлюднення даних про закупівлі, на думку Прохорова, це ще і прояв недовіри до найнятому державою керівнику держкомпанії.

Від «НГ»: А чому ми маємо беззастережно довіряти, наприклад, директору «Дарницького вагоноремонтного заводу» Сергію Соніну, який до призначення у 2011 році працював у структурах Ахметова, а після його призначення «ДВРЗ» почав роздавати мільярди фірмам Януковича-Пригодського? Давайте будемо довіряти, але перевіряти. А не сидіти біля розбитого корита, чекаючи, коли Україна стане повним банкрутом. Разом із своїми «секретами» і «технологічними циклами».

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»