Пiдтримати

Шановні благодійники!

Ми щиро дякуємо кожному за пожертви, якими ви підтримуєте наш Центр і роботу юридичної команди.

Це – найкраща відзнака та найдієвіший стимул для нас рухатися далі: викривати корумпованих чиновників, направляти заяви про злочин у правоохоронні органи, контролювати хід слідства, закривати законодавчі дірки, що дозволяють корупціонерами та хабарникам залишатися непокараними.

Фінансування сектору протидії корупції міжнародними організаціями дозволяє нам залучати необхідні для реалізації наших кампаній та проектів кошти.

Утім, ми залишаємо відкритими наші банківські реквізити для тих, хто вважатиме за можливе і далі демонструвати довіру нашій команді своїми пожертвами.

  1. Онлайн-переказ через систему LiqPay (ПриватБанку)

    Зазначати ім’я та е-пошту не обов’язково, проте ми просимо Вас вказувати принаймні свою адресу електронної пошти, щоб ми могли зв’язатися з Вами за потреби.

  2. Онлайн-переказ через систему PayPal

  3. Безготівковий переказ через будь-який банк

    Одержувач платежу: ГО “Центр Протидії Корупції”
    Код ЄДРПОУ: 38238280
    Рахунок № 26009052715264 в ПАТ “Приватбанк”
    МФО: 300711
    Призначення платежу: “Благодійний внесок на статутну діяльність ГО «Центр Протидії Корупції»”

Притягаємо до відповідальності за розпил тендерів.

Слідкуємо, як держава купує ліки. Притягаємо до відповідальності тих, хто заробляє на торгівлі людським життям.

Допомагаємо банкам дізнатися правду про клієнтів-чиновників.

Допомагаємо повернути украдені корупціонерами гроші назад в Україну.

Вивчаємо корупцію та вчимо з нею боротися.

Адвокатуємо закони, потрібні для подолання великої політичної корупції.

Від зміни номеру законопроекту про спецконфіскацію суть не міняється

Народні депутати написали черговий, вже – пятий, законопроект, яким намагаються конфіскувати гроші Януковича в особливо винахідливий спосіб.

Законопроект №4890 про “конфіскацію активів Януковича” вчора зареєстрували в правоохоронному комітеті Кожем’якіна. Аналогічний законопроект №4811 про ту ж саму конфіскацію, який стоїть в порядку денному сесії цього тижня, ті ж самі автори відкликали вчора вночі.

Представництво ЄС прокоментувало, що законопроект №4811 не містить необхідних гарантій захисту прав власності і є серйозним кроком назад в режимі арешту та спецконфіскації, який є вимогою до безвізу.

Найцікавіше, що новоспечений проект №4890 особливо не відрізняється від розкритикованого проекту №4811…і ще ряду законопроектів, які Пашинський намагався проштовхнути протягом останнього року (№4057, №3025). Тобто загроза безвізовому є і в проекті №4890.

Головні ризики №4890:

  • “стягнення необгрунтованих активів” лишається в межах Кримінального кодексу, а значить, за міжнародними стандартами буде трактуватися, як покарання. Закон, що посилює покарання, не має зворотної сили, тому застосувати його стосовно майна осіб, які вже вчинили злочин, буде неможливо. Тобто, конфіскація активів Януковича та його соратників буде визнанана незаконною та успішно оскаржена в Європейському суді з прав людини. Опісля – усі активи, конфісковані у Януковичів за цим законом, будуть повернуті державою з відсотками за 2-3 роки. А для ГПУ створиться додатковий стимул та можливість остаточно поховати кримінальні провадження про економічні злочини Януковичів. Звичайно ж, конфіскувати активи Януковича за кордоном за цим законом буде неможливо.
  • Лишається величезна загроза захисту прав вланості третіх осіб – закон чітко не виписує, що конкретно має довести прокурор, щоб показати “необгрунтованість активів”, окрім як показати їх неспівмірність задекларованим. А якщо людина в принципі не заповнює декларацію?? Немає обов’язку прокурору чітко доводити зв’язок активів зі злочином і злочинною діяльністю. Такий обов’язок є міжнародним стандартом, який застосовується до конфіскації без вироку суду.
  • З’явився обовязок повідомити третіх осіб про провадження щодо конфіскації активів, але строк повідомлення становить менше місяця. Якщо особа не прибуде, судове засідання проведуть без її відома. При чому дуже швидко – закон зобов’язує суд розглянути клопотання за 2 місяці. Люди дізнаватимуться про конфісковане майно пост-фактум, втративши всі механізми захисту. 
  • Найцікавіше, що законотворці, вочевидь, передбачають слухання в закритому судовому режимі, бо є норма, яка зобов’язує третю особи чи підозрюваного “не розголошувати без письмового дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали їм відомі у зв’язку з їх участю у провадженні про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів і які становлять охоронювану законом таємницю”…Вочевидь, без такої інформації неможливо сформувати стратегію захисту, тому на більшості судових засідань ми матимемо справу з “секретною інформацією”, тобто апріорі передбачаємо відсутність відкритих судових засідань.

На кого поширюється закон?

На всіх осіб, стосовно яких є підозра в корупційних злочинах (ст. КК 191, 255, 365, 368), які переховуються від слідства – і третіх осіб, які могли отримати активи від них. 

Фактично, потенційним клієнтом “стягнення необгрунтованих активів” може бути кожна фізична чи юридична особа в Україні. Тобто, кожний з нас.